3. Оцінка ефективності монополістичної конкуренції.

Рівняння економічної ефективності досконалої конкуренції:

Р = МС = АТС_min означає, що споживачі отримують найбільший обсяг продукції за самою низькою ціною, яку дозволяють встановити існуючі низькі витрати виробництва.

На ринках з монополістичною конкуренцією стан виробника є менш суспільно бажаним, ніж фірми, що функціонує в умовах досконалої конкуренції, тому що не досягається ні ефективного розподілу ресурсів, ні виробничої ефективності.

В умовах монополістичної конкуренції ціна перевищує граничні витрати (Р > МС), що означає недостатнє використання ресурсів для виробництва даного товару. Отже, монополістична конкуренція не забезпечує оптимального розподілу економічних ресурсів.

Також в умовах монополістичної конкуренції ціна перевищує і мінімальний рівень середніх загальних витрат (Р > АТС_min), що вказує на те, що споживачі не отримують товар за найменшою (найнижчою) ціною, яку дозволяють встановити існуючі витрати виробництва. Отже споживачі на ринку монополістичної конкуренції будуть платити за одиницю продукції завжди більше, ніж це могло би бути на конкурентному ринку.

Таким чином, недовантажені потужності підприємств та завищені ціни на продукцію – це плата суспільства за існування монополістичної конкуренції.

В той же час, умови функціонування фірм при монополістичній конкуренції дуже сильно відрізняються від умов чистої монополії. Високоеластичний характер кривої попиту кожної фірми гарантує те, що результати є майже конкурентними. Більше того, диференціація продукції, яка характерна для монополістичної конкуренції означає, що споживачі можуть вибирати із набору різновидів однотипних товарів ті, які найбільш краще і повно задовольняють їх різноманітні споживацькі смаки.

4. Олігополія: характерні ознаки і причини існування.

Олігополія – це ринкова ситуація, в якій декілька великих фірм, що виробляють стандартизовані або диференційовані товари, контролюють значну частку ринку і можуть впливати на ринкову ціну власними діями (це в основному фірми обробної, добувної промисловості, а також оптова торгівля).

Олігополія відноситься до реальних ринкових структур і є найбільш поширеною в сучасних високотехнологічних галузях промисловості.

Основні характерні ознаки олігополії:

1 – відносно мала кількість фірм (2 – 5), які домінують на ринках товарів і послуг;

2 – кожна фірма займає відносно велику частку ринку певного товару і відповідно здійснює значний контроль на ринковою ціною;

3 – виробляється як стандартизована продукція (сталь, алюміній, цемент та ін.), так і диференційовані товари (автомобілі, миючі засоби, комп’ютери та ін.);

4 – всезагальна взаємозалежність фірм – це ситуація, за якої обсяг прибутку кожної фірми залежить не тільки від її власної стратегії формування цін і обсягів виробництва, але і від стратегії поведінки своїх конкурентів відносно ціноутворення і обсягів продажу. Інакше кажучи, поведінка будь-якої фірми в умовах олігополії безпосередньо впливає на інші фірми-конкуренти і при цьому вона сама відчуває на собі вплив з боку цих конкурентів. Наприклад, якщо одна фірма знизила ціни на свою продукцію, то інші фірми змушені адекватно відповісти тим же, інакше у них виявиться дуже велика втрата покупців і прибутку. Повторення подібних дій між конкуруючими фірмами на протязі певного періоду часу може призвести до так званої “цінової війни”, кінцевим результатом якої може бути розорення цих фірм. Тому цінова конкуренція може забезпечити лише короткочасний ефект. Виходячи з цього в умовах олігополії зазвичай існує розвинена нецінова конкуренція;

5 – фірми олігополії, як правило, не використовують цінові методи конкуренції. Це означає, що частка ринку для кожної фірми в умовах олігополії визначається через нецінову конкуренцію. Виділяють дві основні причини цього:

а) конкуренти фірми в умовах олігополії можуть швидко і легко відповісти на зниження ціни, тоді як повторити рекламу і зміни у продукції конкурентам достатньо складно;

б) промислові олігополії мають значні фінансові ресурси, за допомогою яких вони можуть здійснювати рекламу та удосконалення продукції;

6 – наявність стимулів до злиття (домовленостей, змови), спрямованих на зменшення або взагалі усунення конкуренції. Домовленості по цінах, місцях збуту, обсягах продажу можливі тому, що кількість конкурентів обмежена і вони всі на виду;

7 – велика складність вступу в галузь нових підприємств (необхідність великого стартового капіталу, технологічні складнощі, великі можливості існуючих фірм різними способами заважати появі нових фірм в галузі та багато іншого).

Основні причини появи та існування олігополії:

1) існування довготривалого позитивного ефекту масштабу виробництва, який забезпечує економію на витратах, пов’язану із зростанням масштабів виробництва. Це означає, що достатньо ефективне виробництво може існувати тільки при невеликій кількості відносно великих виробників. Таким чином ефект масштабу може бути важким для подолання бар’єром для вступу в галузь інших фірм.

2) володіння патентами, контроль над стратегічними ресурсами (сировиною), фінансові бар’єри входження в галузь нових фірм (наприклад, великі витрати на рекламу);

3) переваги від злиття фірм.

Таким чином, олігополія існує тоді, коли невелика кількість відносно великих за розмірами фірм домінує на ринку однорідної або диференційованої продукції і кожна з них при формуванні своєї цінової політики повинна приймати до уваги можливу реакцію з боку конкурентів.