16.Сутність безробіття,його види та чинники.

Безробіття – економічне явище, коли частина економічно активного населення не має можливості використати свою робочу силу.

Існує багато різних теорій щодо функціонування ринку праці і виникнення безробіття. Загалом можна виділити три основні напрями у поясненні феномена безробіття: одні теорії, згідно з якими безробіття залежить від надто високої заробітної плати; другі — що воно залежить від надто низького попиту; треті намагаються пояснити тим, що ринок праці негнучкий і ускладнює встановлення рівноваги між попитом і пропозицією.

Залежно від причин, які викликають безробіття, розрізняють його види: фрикційне, структурне та циклічне. При цьому фрикціне та структурне безробіття складають поняття природнє безробіття. Природнє безробіття – те, яке є внутрішньою або природною потребою суспільства для функціонування економіки.

Структурне безробіття – безробіття, що виникає внаслідокневідповідності між попитом та пропозицією наробочу силу за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

Фрикційне безробіття – те, що виникає внаслідок добровільної зміни місця роботи.

Циклічне безробітття – те, що виникає внаслідок загального падіння попиту на ринку праці.

Природне- це такий рівень безробіття,який забезпеч. В умовах рівноваги на ринку раці і слугує індикатором повної зайнятості

Сезонне- зумовлене не рівномірністю зайнятості у зв’язку зі специфічними умовами вир-ва у певних галузях,що визнач. Діює біологічних ті кліматичних чинників

Технологічне- пов’язане з вивільненням працівникі,зумовлених впровадженням нової,як правило автоматизованою технікою та технологій

Приховане- це не повна зайнятість у вигляді надання робочим адм.-их відпусток,установлення не повного роб.дня.

В залежності від рівня безробіття, виділяють повну та неповну зайнятість. Повна зайнятість – зайнятість на рівні природнього безробіття. ВВП, яке виробляється в умовах повної зайнятості – потенційне ВВП.

17.Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена

Якщо фактичний рівень безробіття перевищує його природній рівень, то це значить про виникнення циклічного безробіття. Циклічне безробітття – те, що виникає внаслідок загального падіння попиту на ринку праці і є причиною неповної зайнятості. За цих умов певна частка робочої сили не використовується для виробництва ВВП. Це викликає відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП. Чим вище циклічне безробіття, тим більше є відсоток відставання (∆у) і тим більшу величину ВВП втрачає економіка (∆У).

Оукен емпірично виявив залежність, за якою кожний відсоток циклічного безробіття викликає 2,5% відставання У від Ур. Це дістало назву закона Оукена. За цим законом можна обчислити втрати ВВП за кодного рівня циклічного безробіття.

∆y = (u – un)2,5 – закон Оукена

- потенційний ВВП ;∆Y = Y – Yp – втрати ВВП

18.Показники,які характеризують ринок праці.

Основними макроекономічними індикаторами стану ринку праці є зайнятість та безробіття. Для визначення цих показників треба звернутися до класифікації МОП. Відповідно до міжнародних стандартів, розроблених МОП, усе населення поділяється на три категорії:

• Зайняті;

• безробітні;

• особи поза робочою силою.

Зайняті — це особи віком від 15 до 70 років (у визначенні МОП), які виконують оплачувану роботу за наймом на умовах повного або неповного робочого часу; мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу чи відпустку; працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян, на сімейному підприємстві; зайняті в особистому підсобному сільському господарств)

Повна зайнятість — це такий стан суспільства, коли всі бажаючі мати оплачувану роботу її мають, відсутнє циклічне безробіття, але при цьому зберігається його природний рівень.

Важливим показником зайнятості є ефективна зайнятість, під якою розуміють використання робочої сили без втрат.

До безробітних належать особи віком від 15 років і старше, які не мають роботи, але активно шукають її, для чого реєструються в державних або комерційних установах служби зайнятості, готові відразу ж стати до роботи. За визначенням МОП безробітний — це людина, яка може і хоче працювати, але не має робочого місця. Безробіття — це соціально-економічне явище, коли пропозиція робочої сили перевищує попит на неї.

Сума зайнятих (£) і безробітних (U) визначає економічну категорію «робоча сила» (L) і характеризує економічно активне населення (L = Е + U). За методикою МОП до такого населення належать особи віком від 15 до 70 років

Особи поза робочою силою (економічно неактивне населення) — це частина населення, яка не входить до складу робочої сили: До нього належать: особи у віці до 15 років; ті, які навчаються з відривом від виробництва; домашні господарки; пенсіонери та особи, які одержують пенсії на пільгових умовах або через інвалідність; особи, які не знайшли роботу за тривалого її пошуку; інші особи, які не шукають роботу зовсім