Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі й просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей.

Причинами виникнення пожеж на виробництві є:

• необережне поводження з вогнем

• несправність обладнання та порушення правил їх експлуатації

• порушення режимів технологічних процесів

• невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки

Пожежна безпека — стан об’єкта, при якому з регламенто­ваною ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Загальні вимоги пожежної безпеки

1. Кожен працівник повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння і вміти ними користу­ватися.

2. Легкозаймисті та горючі рідини дозволяється зберігати в спеціально відведених місцях, відповідно до норм.

3. Мастильні матеріали, легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатися окремо від інших матеріалів і речо­вин, у спеціальних ємкостях.

4. Забороняється розкидати пожежонебезпечні матеріали. Не захаращувати підвальні або горищні приміщення.

5. У разі виникнення пожежі працівники повинні негайно повідомити про це пожежну охорону

Правила поведінки і заходи безпеки при виникненні пожеж

1) основні небезпечні фактори пожежі:

1. токсичні продукти згоряння;

2. вогонь;

3. підвищена температура середовища;

4. дим, недостатність кисню;

2) вторинні прояви небезпечних факторів пожежі:

1. руйнування будівельних конструкцій, вибухи;

2. витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;

3. паніка.

Токсичні продукти згоряння становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежі в будівлях

Вогонь — надзвичайно небезпечний фактор пожежі. Під час пожежі температура полум’я може досягти 1200—1400 °С, і в людей, що перебувають у зоні пожежі, випромінювання по­лум’я може викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згоряння може призвести до ураження органів дихання та смерті.

Дим викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу).

Недостатність кисню —- в процесі горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною коли вміст кисню в повітрі знижується до 14 % (норма — 21 %).

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслі­док втрати ними несучої здатності під впливом високих темпе­ратур і вибухів. При цьому люди можуть одержати значні ме­ханічні травми, опинитися під уламками завалених конструк­цій.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спри­чинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємко­стей чи трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Ви­бухи збільшують площу горіння і можуть призводити до утво­рення нових вогнищ. Люди, які перебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставати ураження улам­ками.

Паніка здебільшого спричинюється швидкими змінами пси­хічного стану людини, переважно депресивного характеру, в умо­вах екстремальної ситуації. Більшість людей потрапляють у складні та неординарні умови вперше і не мають відповідної психічної стійкості та достатньої підготовки. Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатися паніці. При цьому людина втра­чає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадек­ватними тій ситуації, що виникла. Це явище може призвести до масової загибелі людей.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння), кожний громадя­нин зобов’язаний:

• негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому потрібно назвати адресу об’єкта, вказати кількість

поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• вжити (за можливістю) заходи до евакуації людей, гасін­ня (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

• якщо пожежа виникне на підприємстві, повідомити про неї роботодавця чи відповідну компетентну посадову осо­бу та (або) чергового по об’єкту;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну).

Первинні засоби пожежогасіння та правила користування ними

Вода — основний спосіб впливу на горіння, яким досягаєть­ся охолодження. Під час перетворення на пару ізолює вогнище пожежі й знижує вміст кисню в зоні горіння. Водою не можна гасити легкозаймисті речовини (бензин, гас тощо), карбіди, селітру, електричне обладнання, яке є під напругою.

Пісок, ковдри ізолюють вогнище пожежі й знижують вміст кисню в зоні горіння.

Вогнегасники за класифікацією поділяють на водяні, хі­мічно пінні, вуглекислотні та порошкові.

Водяні — вогнегасною речовиною в яких є чиста вода або зі спеціальними добавками. Основний спосіб впливу на горіння — це охолодження вогнища пожежі.

Хімічно-пінні (ОХП-Ю) — основний засіб впливу на горін­ня, ізоляція вогнища горіння; додаткова дія — охолодження за рахунок наявної води. Варто пам’ятати, що піна — електро­провідна, нею не можна гасити електрообладнання під напру­гою, вона псує цінне обладнання.

Вогнегасник хімічно-пінний

1-корпус; 2-сприск; 3-важіль запуску; 4-кільце ущільнювальне; 5-кришка; 6-шток; 7- пружина; 8-шайба упорна; 9-клапан; 10-стакан; 11-ручка

Вогнегасник повітряно-пінний

1-корпус; 2-головка; 3-рукав; 4-балон з робочим газом; 5-трубка сифонна; 6-піногенератор; 7-сітка; 8-корпус фільтра; 9-важіль керування клапаном; 10-ручка;11-кільцо ущільнювальне; 12-клапан; 13-перехід-ник; 14-гайка накидна; 15-кільце ущільнювальне;16-штифт; 17-пружи-на; 18-вісь; 19-кнопка з голкою; 20-пружина; 21-запобіжна чека; 22-кільце ущільнювальне; 23-запобіжний клапан.

Повітряно-пінні вогнегасники так само, як і хімічні не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою, тому що при цьому може відбутися ураження електричним струмом по струмені. Огляд вогнегасників проводять щорічно.

Вуглекислотні (ОУ, ОУ-3, ОУ-5). Як пожежогасна речовина використовується безколірний вуглекислий газ без запаху і сма­ку з температурою — 71 °С. Основний вплив на горіння — роз­бавлення суміші горючої пари та газів з повітрям (киснем),

додатковий — охолодження (твердий діоксид вуглецю). Мож­на гасити електрообладнання під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. Не можна — спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целу­лоїд, котрі горять без доступу повітря.

Вогнегасники вуглекислотні

1-корпус; 2-голівка; 3-розтруб; 4-гайка; 5-запобіжна мембрана; 6-шайба; 7-кільце ущільнювальне; 8-запобіжна чека; 9-важіль керування клапаном; 10-ручка: 11-кулачок; 12-шток; 13-клапан; 14-пружина; 15-трубка сифонна.

Порошкові (ОП) — “Момент”. Пожежогасною речовиною є по­дрібнені мінеральні солі з різноманітними домішками. Можна гасити пожежі будь - якого типу, у т. ч. електрообладнання під напругою.

Вогнегасник по­рошковий

1-корпус; 2-гайка накидна; 3-ковпак; 4-рукав; 5-пістолет-розпушувач; 6-балон з робочим газом; 7-гілка; 8-втулка різьбова; 9-важіль запуску; 10-кільце ущільнювальне;11-ручка; 12-заглушка; 13-гайка; 14-трубка газовідвідна;15-сальник; 16-пружина; 17-гайка; 18-хомут; 19-кільце гумове; 20-запобіжна чека; 21-голівка; 22-трубка сифонна

Користування. Кожен вогнегасник має маркування, яке нанесено на корпус. Маркування містить інформацію, котра складається з кількох частин:

• вказівки щодо виконання;

• послідовність операцій;

• вказівки щодо користування;

• для якого типу пожеж можна використовувати цей вог­негасник та різні попередження. Наприклад: “Не вжива­ти для гасіння електроустановок під напругою”;

• строк перезарядження тощо.

Ефективність дії вогнегасника залежить від правильних так­тичних прийомів користування.

Під час гасіння електроустаткування під напругою необхід­но, щоб відстань від електрообладнання до вогнегасника була не менша ніж 1 м. Струмінь вогнегасного порошку (вуглекис­лоти) потрібно спрямовувати безпосередньо в полум’я. До по­чатку гасіння знеструмити електроустаткування.