21.Економічні та соціальні наслідки інфляції

У соц. сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами. Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що нерідко живуть за рахунок своїх заощаджень. Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в ек.сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і гр. системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни. Інфляція негативно впливає на структуру споживчого попиту, , а також викликає перерозподіл багатства в суспільстві.

22.Державне регулювання інфляції.

Сучасна економічна наука двояко оцінює вплив інфляції на соціально-економічний розвиток. Більшість економістів визнає позитивний вплив повзучої інфляції на соціально-економічний розвиток .І лише на вищих стадіях вона набуває руйнівного характеру. Тому основна мета державного регулювання полягає в тому, щоб стримувати інфляцію в розумних межах. Ідею регулювання інфляції першим висунув Кейнс та його За кейнсіанською ідеєю, держава може стимулювати розширення попиту різними економічними важелями, в т.ч. збільшенням грошової маси в обігу. Реакцією на таке збільшення грошей буде зростання пропозиції, а значить і виробництва товарів без підвищення цін. Сучасна антиінфляційна політика проводиться за напрямами: — політика дефляцій; — політика доходів; — інтеграційна антиінфляційна політика.Політика дефляцій включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через фіскально-бюджетний і кредитно-грошовий механізм. Щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються державні витрати. Політика доходів передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами. Такий контроль зводиться до фіксації заробітної плати і цін на певному рівні (заморожування), або встановлення темпів їх зростання у певних межах.

23. Сутність та види грошових реформ

Грошова реформа- це повна або часткова перебудова грош системи, яку проводить держава. Види грошових реформ: 1.За глибиною реформаційних заходів А) повна реформа передбачає структурну перебудову дійсної системи грошово-кредитних відносин Б) часткова реформа-передбачає реформування лише окремих елементів грошової системи. Види часткових реформ 1.Деномінацій на реформа полягає у проведенні обміну старих купюр на нові та здійснення перерахунку усіх грошових показників

2.Реформа формального типу – передбачає впровадження повного зразку купюри з поступовим вилученням старої купюри. За характером обміну старих купюр: А) реформа конфіскаційного характеру-це реформа яка передбачає здійснення комплексу заходів конфіскаційного характеру з метою отримання прибутку Б) реформа неконфіскаційного характеру-передбачає здійснення уцінки запасів доходів для виходу економічних суб’єктів та за єдиним співвідношенням

В)нуліфікації-це оголошення старих грошових запасів недійсними та поступове їх вилучення з обороту 3.за предметом введення в обіг нових грошей а)одноманітні грошові реформи, які передбачають введення нових грошей протягом короткого періоду 7-10 днів б) паралельного типу –передбачають що нові гроші вводяться і обіг паралельно з обігом старих грошей які поступово вилучаються з обороту.За хар. впливу на курс нац.валюти А) ревальвація-підвищення курсу нац. Валюти, щодо іноземної Б) девальвація - зменшення курсу нац. Валюти щодо іноземної