
- •Навчально-методичні матеріали дисципліни «глобальна економіка»
- •2.1. Вступ
- •2.2. Тематичний план дисципліни
- •2.3. Програма дисципліни та рекомендована література
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
- •2.4. Плани лекцій та завдання до практичних занять
- •Тема 1. Часові кордони феномену глобалізації
- •Плани практичних занять
- •Самостійна робота студентів з дисципліни «глобальна економіка»
- •Питання програмного матеріалу для самостійної роботи студента і дискусій
- •Індивідуально-консультативна робота
- •Форми індивідуально-консалтингової роботи з дисципліни «глобальна економіка»
- •2.6. Питання, що виносяться на іспит з дисципліни «глобальна економіка»
- •Порядок поточного і підсумкового контролю знань з дисципліни
- •Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту
- •Зразок екзаменаційного білета
- •Кафедра міжнародного менеджменту
- •Теми есе
Навчально-методичні матеріали дисципліни «глобальна економіка»
для спеціальності 8103 — «Міжнародна економіка»
Укладач:
Т.В.Кальченко, д-р екон. наук, проф.
2.1. Вступ
Україна інтегрується у якісно новий світ, головна ознака якого — глобальна взаємозалежність, котра охоплює та видозмінює політичні, економічні, соціальні і екологічні умови розвитку. Беззаперечно, що через розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями глобалізація сприяє загальному економічному прогресу. Одночасно посилюються нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку науково-технологічних, виробничих, торговельних, фінансово-інвестиційних відносин як у функціональному, так і у міжкраїновому планах. На одному полюсі сучасної світової економіки концентруються країни — глобальні лідери, ключовими детермінантами успіху яких у третьому тисячолітті стають інтелектуалізація, соціалізація, екологізація виробництв і середовища життєдіяльності. На іншому полюсі світової економіки — більшість країн, для котрих економічна глобалізація, насамперед, проявляється як якісно нові умови розвитку, на які вже практичне неможливо впливати, але обов’язково треба враховувати. Країни, які не встигнуть за динамікою нової епохи, не тільки не отримають дивідендів від глобалізації, але й можуть стати її заручниками, опинитися на узбіччі глобальних, загальноцивілізаційних процесів.
Виходячи із парадигми постіндустріалізму Україна має перспективи міжнародної конкурентоспроможності, здатна розвиватись на власній інтелектуальній основі з продукуванням новітніх науково-технологічних рішень в інноваційних сегментах світового ринку, забезпечувати належні умови життєдіяльності нації.
Метою дисципліни є: формування розуміння студентами умов і факторів становлення та механізмів функціонування глобальної економіки.
Основні завдання полягають у виявленні системної сутності економічної глобалізації; визначенні глибини впливу глобальних трансформацій на світові інтеграційні процеси; ідентифікації принципових параметрів глобального розвитку; визначенні сучасних ринкових та інституційних методик глобального менеджменту; аналізі особливостей формування національних і міжнародних стратегій розвитку;
Предмет дисципліни: відносини між суб’єктами глобального бізнесу, що визначаються специфікою, закономірностями та тенденціями сучасних економічних трансформацій.
Місце дисципліни в навчальному процесі підготовки фахівців. Вивчення курсу базується на матеріалі нормативних дисциплін бакалаврського рівня освіти: менеджмент, міжнародна економіка, міжнародна економічна діяльність України, міжнародні фінанси.
Дисципліна спрямована на формування у студентів наступних професійних компетенцій: аналіз тенденцій глобалізації економічного розвитку; виявлення та оцінка проблем розвитку міжнародного бізнесу; розроблення стратегічних заходів для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності товарів, послуг, підприємств, галузей, міжгалузевих комплексів; організація процесів управління міжнародною економічною діяльністю регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів; виявлення умов і факторів формування інтеграційних та глобальної регулятивної систем; виявлення регулятивних пріоритетів формування сучасної міжнародної економічної політики.