- •1.Поняття економіки як системи економічних знань
- •5.Виробник як суб'єкт економіки та його діяльності. Раціональний виробник.
- •23. Підприємство: суть умови функціонування й економ.Форми організації.
- •27. Менеджмент як наукова система управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом.
- •28. Менеджмент: суть, поняття і функції. Цілі підприємства і роль менеджменту в їх реалізації.
- •37. Загальна характеристика рекламної практики: цілі, функції, завдання.
37. Загальна характеристика рекламної практики: цілі, функції, завдання.
Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості. Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску. Цілі рекламної діяльності повинні бути чітко встановлені, виражені кількісно та визначено термінами, що дозволяють контролювати ефективність рекламних заходів. Високоякісна інформативна реклама – це найдорожчий інструмент маркетингу; її завдання: створити позивний імідж фірми – виробнику чи посереднику; збільшити чистий прибуток і рентабельність; збільшити кількість покупців та обсяги продажу; стабілізувати обсяги продажу при зменшенні попиту й спаді ділової активності. Є такі функції реклами: - економічна – реклама стимулює збут товару і сприяє зростанню прибутку, прискоренню процесу купівлі-продажу;- освітня – реклама виступає як засіб навчання. Споживач не тільки дізнається про товари і послуги, але і відкриває для себе способи вдосконалення життя;- комунікативна – за допомогою опитувань і анкет, аналізу ринкових процесів і внутрішньофірмових досліджень підтримується зворотний зв’язок фірми;- контролююча – конролює процеси формування переваг груп споживачів щодо різних товарів;- стимулююча – нагадування, спонукання до покупки, встановлення контактів;- психологічна – вплив на розумові і емоційні процеси, на формування та розвиток потреб, на почуття самооцінки.
38. Види та вимоги до реклами. Реклама завжди спрямована на споживача, у тому числі і потенційного, вона має на меті сповістити його різними способами про нові товари та послуги та їх споживчі властивості. Тому існують такі види реклами:- пряма реклама – розсилається поштою або вручається особисто;- реклама в пресі – в газетах, журналах, довідниках, телефонних книгах;- друкована – проспекти, каталоги, буклети, плакати;- екранна – кіно, телебачення, слайди;- зовнішня – щити, світлові екрани, світлові вивіски;- на місці продажу – рекламні матеріали, розміщенні в ресторанах, магазинах, банках, які повинні передати клієнтам коротку інформацію про продукт і звернути на нього увагу;- на засобах транспорту – рекламні матеріали в салонах і на бортах транспорту;- безпосередня – всі види реклами, які покликані схилити споживача негайно купити товар, оформити замовлення або зацікавити в отриманні подальшої інформації. Реклама повинна: мати конкретну адресу; ґрунтуватись на реальних фактах; висвітлювати товарну марку; бути чіткою, не нав’язливою; дотепною, цікавою.
39. Економічна ефективність реклами та інших форм стимулювання збуту, показники і методи їх визначення. Кожен підприємець чи керівник фірми може скористатися будь-яким способом комплексу стимулювання збуту, якщо воно вписується в рамки закону України «Про рекламу». Витрати на комплекс стимулювання збуту в основному великі, особливо на рекламу. Не зважаючи на це на Україні з’являється все більше рекламних агентств, що говорить про попит на такий вид послуг. Економічна ефективність реклами – вимір її впливу на збільшення обсягу продажів. При визначенні впливу реклами на зростання обсягу продажів аналізуються оперативні та бухгалтерські дані. Показниками економічного ефекту можуть бути зміни обсягу прибутку внаслідок проведення рекламних заходів. Стимулювання збуту – це короткочасні міри, що заохочують покупку товару, у той час як реклама призводить доводи на користь покупки товару, стимулювання збуту пояснює, чому це потрібно зробити негайно. Існують такі рівні стимулювання: стимулювання споживача, торгівлі і власного торгового персоналу. Стимулювання споживача – це стимулювання збуту, націлене на заохочення покупки споживачем, містить у собі поширення безкоштовних зразків, купони, знижки, премії та інше. Є операції по стимулювання збуту, що відносяться до твердого типу – це істотне зниження цін, продаж додаткової кількості товару при незмінних цінах. В даний час операції по стимулюванню збуту носять більш м’який характер(ігри, конкурси покупців…). Оцінка ефективності реклами проводиться звичайно по відношенню до її певного виду. Ефект від рекламної діяльності містить як економічні, так і соціально-психологічні складові.
51. Сучасне світове господарство — складна економічна система, що виникає в процесі діалектичної взаємодії національних господарств, інтеграційних економічних угруповань та наднаціональних економічних організацій світу і розвивається на основі зростаючої інтернаціоналізації продуктивних сил у формі міжнародних економічних відносин, цілісність якому (господарству) надає наднаціональний господарський механізм. На сьогоднішній день можна виділити 4 етапи становлення світового господарства: На першому етапі створюються передумови для формування світового господарства у вигляді світового ринку. Тому його можна назвати підготовчим. На другому етапі світове господарство набуває рис світового капіталістичного господарства, тобто об’єднує країни капіталістичної системи. Третій етап починається з відокремлення ні капіталістичної системи світового господарства Радянського Союзу, а п другої світової війни ряду країн Східної Європи, Азії, Америки. Найважливішою характерною рисою цього етапу є те, що капіталістична система господарювання перестала бути всесвітньою. Поруч з нею виникла нова, соціалістична система світового господарства. Структура сучасного світового господарства включає дві складові частини по перше, всі національні господарства, яких сьогодні налічується понад 190; по-друге — міжнародні економічні зв’язки (відносини) між країнами-партнерами. У структуру світового господарства входять світові ринки товарів і послуг капіталів, робочої сили, міжнародна валютна система, міжнародна кредитно-фінансова система, сфера обміну в області науки, техніки й інформації, міжнародний туризм та ін.
