23. Підприємство: суть умови функціонування й економ.Форми організації.

Підприємства‒самостійний господарський суб'єкт, що має право юридичної особи та здійснює виробничу. науково-дослідну та комерційну діяльність із метою одержання прибутку. Загальні риси, які властиві великим підприємствам:

-самостійність у системі господарства країни. Підпр-во має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з назвою підпр-ва, товарний знак;

-вироблена підпр-вом продукція може в умовах поділу праці набувати форми товару;

-підпр-во‒самостійний товаровиробник, тобто воно виробляє основну масу продукції не для власного споживання, а для покупців;

-підпр-во має бути не тільки самостійним, але й повинно отримувати прибуток, тобто бути рентабельним;

-усі підрозділи підпр-ва не є юридичними особами, тобто не мають право самостійно виступати суб’єктами ринкових відносин;

-підпр-во має власний трудовий трудовий колектив із його специфічними інтересами;

-підпр-во є складовою частиною народногосподарського комплексу, що визначена на основі поділу праці. Воно повинно мати власну нішу у народному господарстві, знайти споживачів своєї продукції в умовах конкурентної боротьби. Ринок передбачає функціонування підпр-ва нової якості,, яке відповідає вимогам більш ефективної економіки. Основним діючим суб’єктом у підпр-ві є підприємець. Підприємець‒суб'єкт, що поєднує в собі новаторські, комерційні виробництва, нових сфер застосування капіталу.

Види підприємництва: виробниче, комер., посеред., фінансове.

27. Менеджмент як наукова система управління: управління виробництвом, персоналом, фінансами, збутом.

Важливу роль в успішності розвитку підприємства відіграє наукова система управління та маркетингова діяльність. Для зростання ефективності виробництва система управління підприємством має більше значення ніж впродовж нової техніки і технології. Із зростанням масштабів суспільного значення системи управління економікою. Менеджмент – управління виробництвом; сукупність принципів, методів і форм управління, що розроблюється і застосовується з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку. Менеджер – професійний управляючий, який має спеціальну підготовку і здійснює управління підприємством, фірмою, відділом і т.д. Менеджер повинен бути обізнаний з питань культури, етики, моралі, психологічного і фізичного здоров’я та вдосконалення особи, у результатах наукових досліджень. Здібності, що забезпечують ефективне управління:- здатність управляти собою; - виважені особисті цінності; - чіткі особисті цілі; - постійне особисте зростання; - вміння вирішувати проблеми; здатність керувати; - уміння навчати; - здатність формувати і розвивати ефективні робочі сили. Поява менеджерів зумовлено поглибленням суспільним поділом праці, зростання масштабів підприємств. Управління в широкому розумінні являє собою особливий вид діяльності, який здатний перетворити неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу. Здійснити це можна лише через процес планування, організації, мотивації та контролю спільних дій.