1.Поняття економіки як системи економічних знань

Економіка – це сукупність законів, об’єктів, процесів, що використовуються людьми для забезпечення життя, задоволення потреб завдяки створенню необхідних суспільству благ, умові засобів існування із застосуванням праці.Зв’язок економічної науки з іншими дисциплінами: Політологія; Право; Математика;Психологія;Біологія;Географія;Соціологія.

Вперше поняття «економіка»ввів грецький мислительАрістотель (3 ст. до нашої ери). Економіку він ототожнив із веденням домашнього господарства.

Тепер говорити про економіку, ми маємо на увазі не тільки господарство.У центрі всього, що відбувається,конкретні люди та їхні потреби.

Для зручності їх вивчення і досліджень економічну науку поділять на 2 частини-макроекономіку і мікроекономіку.

Макроекономіка – вивчає загальні риси національної економіки (- це економіка певної країни), її механізми,фактори і принципи дії,а також досліджує процеси формування національного доходу країни,фінансової політики уряду,регулювання державного економічного розвитку.

Мікроекономіка– вивчає діяльність підприємств,споживачів та форми взаємодії між ними.

Економіка розглядає усі сфери людського буття відображає усі процеси,які відбиваються в суспільстві,- від політичних до культурних. Найтісніше економіка пов’язана з такими науками,як математика,право,соціологія,географія,історія,політологія,психологія.

2.Значення економічної науки у житті окремої людини:

-раціональна поведінка у споживанні та використанні індивідуальних заощаджень;

-уміння орієнтуватися у сфері бузнесу;

-прийняття доцільних рішень при виборі сфери зайнятості.

Виробництво:

-взаємодія людини з природою;

-відносини між людьми (виробничі відносини)

Потреби-це відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтриманя життєдіяльності й розвитку організму, людської особистості.

Праця-сукупність умінь, навичок, фізичних та інтелектуальних можливостей2 людини, тобто її робоча сила, яку вона використовує у процесі виробництва.

Земля (природні ресурси) – так називають усі благи природи, які людина використовує у процесі виробництва; земля, надра, водні, лісові, біологічні, агрокліматичні та всі інші види природних ресурсів, які ми вже знаємо з географії, біології, фізики й інших наук.

Капітал-усі засоби виробництва, створені людиною; приміщення, обладнання, машини, матеріали, інструменти, напівфабрикати, а також кошти, тобто грошовий капітал, призначений для організації виробництва.

Процес нагромадження коштів і їх використання для ведення виробництва називається інвестуванням.

Підприємець-новатор, який, прагнучи отримати додаткову вигоду, використовує винаходи, веде пошук шляхів удосконалення, поліпшення організації виробництва, запроваджує нові досягнення задля оптимального поєднання наявних ресурсів. Винагородою для підприємця є підприємницький прибуток – плата за його ризик.

Суть економіки полягає в тому, що всі її дієві особи – виробник, посередник, споживач співпрацюють між собою для досягнення максимальної вигоди для всіх, тому що кожен з них зацікавлений один в одному.

3.Економіка вивчає як люди (суспільство) використовуючи обмежені ресурси можуть досягти створення різноманітних речей та послуг, забезпечуючи при цьому найповніше задоволення потреб.

Варто зауважити, що всі ресурси: земля, праця людей, обладнання і устаткування обмежені у кожний конкретний момент.

Потреби існують: біологічні (харчування, тепло, повітря); соціальні (спілкування, навчання, освіта).

Потреби поділяються: матеріальні (одяг, житло, меблі); нематеріальні (культура, духовність, інтелектуальність).

4.Споживач відіграє одну з головних ролей в сучасній ринковій економіці. Оскільки формуючи та маючи певні потреби він спонукає виробництво до виготовлення нових товарів, предметів.

Споживач та виробництво тісно пов’язані між собою. Тому що, фактично не можуть існувати один без одного.