28. Програма б.Хмельницького щодо Побудови козацької держави на основі ідеї української соборності.

.Программа Б. Хмельницкого по построению Казацкого государства на основе идеи украинской соборности. Основные этапы разработки программы государственного строительства и борьбы за ее реализацию. Наиболее характерные признаки украинской казацкой республики. Ее общественный и государственный и государственный строй. Преобразование казачества в привилегированное положение общества. Идеал казачества. Место казацкой старшины в социальной структуре страны. Социальные завоевания крестьянства. Изменения в структуре землевладения. Мелкое крестьянско-казацкое землевладение - основная форма хозяйствования украинского казацкого государства. Расширение прав и привилегий мещанства и купечества.

29.Дайте оцінку Переяславській Раді 1654р

Со времени возникновения украинского сепаратистского движения его сторонники и их покровители, говоря о Переяславской Раде 1654 года, давали этому историческому событию, фактически положившему начало воссоединению Малой Руси с Великой Русью, крайне отрицательные оценки. К примеру, в первоначальном тексте стихотворения «Ще не вмерла Украiна», опубликованном в 1863 г., были такие строки, впоследствии устраненные: «Ой Богдане, Богдане, Славний наш Гетьмане! На-що вiддав Украiну Москалям поганим?!» В австрийской Галиции власти рекомендовали галицким украинофилам решительно отказаться от причисления Б.Хмельницкого к украинским героям, каковыми следовало считать только такие личности, как Мазепа, Выговский и им подобные, действовавшие враждебно против России. В духе этих рекомендаций оценивают Переяславскую Раду, 350-летие которой исполнилось в январе 2004 г., и нынешние «национально-свидомые» украинские деятели, изо всех сил старающиеся вбить в головы жителей Украины идеологические стереотипы, скроенные по австро-польским шаблонам XIX — начала XX века.

30.Поясніть значення Чорної Ради під Ніжином 1663р

Чорна рада — загальна козацька рада, — збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найбільш відома чорна рада, за негативними наслідками, яка відбулася 17-18 (27-28 червня) 1663 року на околицях Ніжина. Рада була скликана для обрання гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани — «чернь», які також мали право голосу. Передумови Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини —Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна знаходилась під контролем Московської держави. На початку 1663 року за згодою польського короля у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запорожжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини. Наслідки Кошовий Іван Брюховецький, вдаючись до соціальної демагогії, обіцяючи зменшити податки та видаючи себе за захисника інтересів народу, зумів отримати підтримку серед бідних верств українського населення. Під час чорної ради Брюховецький, кандидатуру якого підтримував і царський уряд (на раду прибуло московське посольство і 8-тисячне військо), сподіваючись з його допомогою зміцнити свої позиції в Україні, домігся обрання його гетьманом. Після ради Якима Сомка і Василя Золотаренка за наказом Брюховецького було арештовано, звинувачено у зв'язках з польською шляхтою і у вересні 1663 року страчено у Борзні.