
- •#1. Поняття і типи ат
- •#2. Заснування ат
- •Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
- •#4. Значні правочини, та правочини щодо яких є заінтересованість
- •Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
- •#5. Права та обов’язки акціонерів
- •Переважним правом акціонерів визнається:
- •Захист прав акціонерів - працівників товариства
- •Обов'язки акціонерів
- •#6. Правовий режим акцій та дивідендів
- •Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.
- •Обмеження на виплату дивідендів
- •#7. Викуп акцій товариством
- •Обмеження щодо викупу акцій акціонерним товариством
- •Обов'язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
- •Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
- •Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
- •Право на участь у загальних зборах
- •Повідомлення про проведення загальних зборів
- •Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
- •Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 45 днів з дати отримання товариством вимоги про їх скликання.
- •#9. Виділ та припинення ат
- •Ліквідація акціонерного товариства
- •#10.Поняття, склад, вартісна оцінка майна сг
- •#11. Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#12. Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •#13. Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •#14. Відносини власності у сфері господарювання.
- •#15. Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •#16. Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •Правомочності щодо використання торговельної марки
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- •Правомочності щодо використання географічного зазначення
- •Використання назви країни походження товару
- •Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- •#20. Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •#21. Якість продукції
- •#22. Форми правового забезпечення якості.
- •#23. Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •#24. Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •#25. Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
- •#26. Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
- •#27. Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •#28. Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Органи з оцінки відповідності:
- •#29. Поняття та елементи ринку цінних паперів.
- •#30. Форми випуску цінних паперів та порядок їх реєстрації.
- •#31. Правовий статус емітентів та інвесторів на ринку цінних паперів.
- •#32. Професійна діяльність на ринку цінних паперів.
- •Діяльність з торгівлі цінними паперами
- •Сума договору про управління цінними паперами з одним клієнтом - фізичною особою має становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.
- •Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:
- •1. Депозитарна діяльність провадиться учасниками фондового ринку відповідно до законодавства про депозитарну систему України.
- •#33. Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •#34. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •#35. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •#36. Свобода договору у підприємництві.
- •#37. Виконання господарських зобов`язань.
- •#38. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •#39. Класифікація (система) договорів у підприємництві (загальна характеристика).
#4. Значні правочини, та правочини щодо яких є заінтересованість
значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності;
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.
Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.
Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;
2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
3) внаслідок такого правочину придбаває майно;
4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.
Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про:
1) предмет правочину;
2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.
Положення цієї статті не застосовуються у разі:
1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 27 цього Закону (Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій)
2) викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
3) виділу та припинення акціонерного товариства;
4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки особам, які надають товариству позику.
Правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним.
Відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог статті 71 цього Закону, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.