Розподіл факторів аварійності за період з 1998 по 2007 роки

	Людський фактор	Технічний фактор	Зовнішнє середовище
Катастрофи	25	3	5
Аварії	35	5	8
Серйозні інциденти	55	8	11

Побудуємо відповідні діаграми, що графічно ілюструють кількість катастроф, аварій та серйозних інцидентів, які були спричинені людським фактором, технічним фактором та впливом зовнішнього середовища за період з 1998 по 2007 роки (рис. 4–6).

Рис. 4. Розподіл факторів аварійності, що спричиняють катастрофи

Рис. 5. Розподіл факторів аварійності, що спричиняють аварії

Рис. 6. Розподіл факторів аварійності, що спричиняють серйозні інциденти

Після виконання поставленого завдання зробіть висновки, що містять аналіз та узагальнення стану безпеки польотів за досліджуваний період, подальші тенденції зміни рівня аварійності в Україні за кількістю катастроф, аварій та серйозних інцидентів.

Завдання 2. Аналіз та порівняльна характеристика катастроф, аварій та серйозних інцидентів за типами ПК.

До загальної статистики авіаційних подій свій суттєвий вклад вносить фізичне старіння парку ПК і відсутність законодавчо врегульованих механізмів його оновлення в умовах низької кредитоспроможності державних підприємств. У зв'язку з закінченням нормативних ресурсів авіатехніки відбувається різке щорічне скорочення її сертифікованої кількості. Негативний внесок у сферу забезпечення безпеки польотів у цивільній авіації України щорічно додає сектор вантажних перевезень і авіаційних робіт в зонах підвищеного ризику (країни Африки і Ближнього Сходу) за відсутності належного державного регулювання і контролю.

Міжнародна організація цивільної авіації прийшла до висновку, що найбільш ефективним способом зниження аварійності є впровадження системного підходу до управління безпекою польотів. З метою надання практичної допомоги авіаційному співтовариству в реалізації цього підходу до рішення проблем безпеки польотів, в 2006 році ІСАО випущено «Керівництво з управління безпекою польотів» [2].

Для виконання другого завдання домашнього завдання необхідно виконати аналіз і узагальнення катастроф, аварій та серйозних інцидентів за типами згідно з індивідуальним варіантом (дод. 3). Для виконання цього завдання необхідно використати офіційне видання Державної авіаційної адміністрації України «Аналіз стану аварійності в цивільній авіації України за період 1998 – 2007 роки» [1]. Номер варіанта відповідає номеру студента у класному журналі.

Приклад. Припустимо, що необхідно дослідити стан аварійності за такими типами ПК: Ан-2, Боінг-747 та Боінг -737. Проаналізувавши дані [1] за період з 1998 по 2007 роки визначимо, що аварійність має такий вигляд:

Ан-2:

К = 1, АП = 0, СІ = 2;

Боінг-747:

К = 0, АП = 0, СІ = 1;

Боінг-737:

К = 0, АП = 1, СІ = 0.

Наведіть в домашньому завданні детальний опис цих катастроф, аварій та серйозних інцидентів.

У висновках до другого завдання визначіть фактори, що призвели до цих подій та запропонуйте шляхи попередження подібних ситуацій у майбутньому.

Завдання 3. Дослідження рівня безпеки польотів в державних та приватних авіакомпаніях України.

Сучасний підхід для того, щоб рівень ризику залишався прийнятним в умовах розширення діяльності авіації, сучасна практика управління безпекою польотів переходить від чистого реагування до проактивного методу. Варто підкреслити, що цей підхід доповнює зобов'язання держав щодо дотримання стандартів та рекомендованої практики ІСАО і національних нормативних положень. Сучасний підхід управління безпекою польотів передбачає:

- застосування науково-обґрунтованих методів управління факторами ризику;

- корпоративну культуру безпеки, що сприяє застосуванню безпечної практики, заохочує надання інформації, що стосується безпеки польотів і активно впливає на управління безпекою польотів;

- ефективне дотримання стандартних експлуатаційних процедур, включаючи використання контрольних переліків та інструктажу;

- кваліфіковане розслідування авіаційних подій і серйозних інцидентів, спрямоване на виявлення системних недоліків у забезпеченні безпеки польотів, а не просто на пошук винних;

- забезпечення комплексної підготовки персоналу в сфері безпеки польотів, включаючи аспекти людського фактора;

- систематичні перевірки стану безпеки польотів і моніторинг результатів з метою проведення аналізу показників безпеки польотів і зменшення або усунення проблемних областей.

Керівники безпекою польотів на практиці здійснюють ряд загальних для них видів діяльності. Деякі з цих конкретних заходів; описані нижче:

1. Організаційний аспект. Вони організовані таким чином, щоб створювалася культура безпеки і знижувалися збитки, пов'язані з авіаційними подіями. Як правило, в організаціях діє офіційна система керування безпекою польотів.

2. Оцінка аспектів безпеки. Інспектори з авіаційної безпеки систематично аналізують пропозиції по внесенню змін до устаткування або процедур, з тим щоб виявити недоліки і пом'якшити їх наслідки до того, як ці зміни будуть реалізовані.

3. Подання даних про небезпечні випадки. Ці дані забезпечують встановлений офіційний порядок представлення даних про небезпечні події.

4. Методи виявлення небезпечних факторів. В рамках своїх організації застосовуються ретроактивні і проактивні системи виявлення небезпечних факторів, такі, як добровільне подання даних про інциденти, обстеження стану безпеки, оперативні перевірки й оцінки аспектів безпеки.

5. Розслідування й аналіз. Після отримання даних про інциденти і небезпечні умови вони виконуються відповідні дії та ініціюються розслідування й аналіз стану безпеки польотів.

6. Моніторинг результатів. Забезпечується зворотний зв’язок, необхідний для забезпечення замкнутого контуру процесу керування безпекою польотів, використовуючи такі методи, як моніторинг тенденцій і проведення внутрішніх перевірок стану безпеки польотів.

7. Популяризація питань безпеки польотів. Активно розповсюджуються результати розслідувань і аналізу стану безпеки польотів.

8. Нагляд за безпекою польотів. Як у державі, так і в організації діють системи контролю і оцінки показників безпеки польотів.

В успішних авіаційних організаціях управління безпекою польотів є однією з основних виробничих функцій. Ефективне керування безпекою польотів припускає реалістичний баланс між цілями забезпечення безпеки і виробничими цілями.

Таким чином, скоординований підхід, при якому аналізуються цілі і ресурси даної організації, допомагає добитися того, щоб рішення, що стосуються сфери безпеки польотів, були реалістичними і доповнювали експлуатаційні потреби організації.

Для виконання третього завдання домашнього завдання необхідно виконати аналіз і узагальнення катастроф, аварій та серйозних інцидентів у авіакомпаніях у відповідності з індивідуальним варіантом (дод. 4). Для виконання цього завдання необхідно використати офіційне видання Державної авіаційної адміністрації України «Аналіз стану аварійності в цивільній авіації України за період 1998 – 2007 роки» [1]. Номер варіанта відповідає номеру студента у класному журналі.

Приклад. Припустимо, що необхідно дослідити стан аварійності у таких авіакомпаніях: Днеправіа та Донбасаеро. Проаналізувавши дані [1] за період з 1998 по 2007 роки визначимо, що аварійність у цих авіакомпаніях має такий вигляд:

Днеправіа:

К = 0, АП = 2, СІ = 3;

Донбасаеро:

К = 0, АП = 1, СІ = 2.

Наведіть в домашньому завданні детальний опис цих катастроф, аварій та серйозних інцидентів.

У висновках до третього завдання визначить фактори, що призвели до цих подій, та запропонуйте шляхи попередження подібних ситуацій у майбутньому.