Методичні рекомендації до виконання домашнього завдання

Завдання 1. Аналіз загального стану аварійності в Україні в період з 2002 по 2012 роки

Безпека авіації – це комплексна категорія, що охоплює всі елементи системи «людина–техніка–середовище». Загалом її розглядають як комплексну характеристику авіаційної транспортної системи виконувати свої функції без завдання збитків (чи з мінімальними збитками) самій системі або користувачам, в інтересах яких вона функціонує та розвивається. Її основними компонентами є безпека польотів, авіаційна та екологічна безпека.

Хоча недопущення авіаційних подій (серйозних інцидентів) було би бажаним результатом, стовідсотковий рівень безпеки недосяжний. Незважаючи на всі зусилля щодо запобігання збоям і помилкам, вони будуть відбуватися.

Жоден вид людської діяльності та жодна штучна система не можуть гарантовано вважатися абсолютно безпечними, тобто вільними від ризику. Безпека – відносне поняття, яке припускає, що в «безпечній» системі наявність природних факторів ризику вважається прийнятною ситуацією. Безпека дедалі більше розглядається як контроль факторів ризику.

Таким чином, безпека це стан, при якому ризик заподіяння шкоди особам або завдання збитків майну знижені до прийнятного рівня і підтримуються на цьому або більш низькому рівні за допомогою безперервного процесу виявлення джерел небезпеки та контролю факторів ризику.

Хоча катастрофи є поодинокими явищами, разом з тим авіаційні події з менш катастрофічними наслідками, а також серйозні інциденти відбуваються досить часто. Зазначені випадки порушень безпеки в Аеронавігаційній системі можуть бути провісниками прихованих проблем із забезпечення безпеки польотів. Ігнорування прихованих джерел порушення безпеки польотів може бути причиною виникнення дуже небезпечних авіаційних подій.

У загальному випадку катастрофи, аварії та серйозні інциденти відбуваються під впливом:

- людського фактора (порушення екіпажами ПК керівних документів, неправильне прийняття рішень при зльоті та посадці, порушення правил льотно-технічної експлуатації ПК екіпажами і порушення технології обслуговування ПК експлуатаційним персоналом);

- технічного фактора (старіння, моральний та фізичний знос авіаційної техніки, використання контрафактних деталей, продовження ресурсу і терміну служби авіатехніки із значним порушенням і фальсифікацією документів, відсутність ефективної системи протидії виробництву і збуту контрафактної продукції на ринку комплектуючих виробів і запасних частин);

- організаційного фактора (незадовільний стан нормативно-правового забезпечення діяльності цивільної авіації України, ігнорування нормативно-правових актів керівниками авіакомпаній у комерційних інтересах, відсутність системи профілактики та попередження авіаційних подій, незадовільна профпідготовка, що проявляється в послабленні контролю й участі з боку державних органів у підтримці та професійній підготовці авіаційного персоналу).

Підвищення безпеки польотів є досить важливим завданням, вирішення якого є пріоритетом провайдера аеронавігаційних послуг України. Відповідно до експлуатаційної концепції розвитку Аеронавігаційної системи, а також інших нормативних документів ICAO і Eurocontrol необхідно обрати критерії безпеки, розробити способи їх вимірювання та виконати аналіз факторів, що впливають на зниження нормативного рівня безпеки польотів у системі обслуговування повітряного руху.

Служба авіаційної безпеки створюється в авіапідприємствах з метою забезпечення безпеки пасажирів, членів екіпажів повітряних кораблів цивільної авіації, виробничих об’єктів від терористичних, диверсійних, інших актів незаконного втручання та протиправних посягань шляхом організації та здійснення державних норм, правил і процедур, передбачених відповідними нормативними актами та організаційно-розпорядчими документами, прийнятими в Україні.

Для виконання першого завдання домашнього завдання потрібно провести загальний аналіз безпеки польотів в Україні з використанням офіційного видання Державної авіаційної адміністрації України «Аналіз стану аварійності в цивільній авіації України за період 1998 – 2007 роки» [1].

Для цього необхідно:

- з використанням даних з [1] проаналізувати стан безпеки польотів за період з 1998 по 2007 роки та побудувати 3 гістограми, що характеризують рівень катастроф, аварій та серйозних інцидентів в Україні.

Приклад. Припустимо, що рівень аварійності за досліджуваний період дорівнює значенням, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1