1. Поняття інтелект. Власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права

Інтелектуальна власність – сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави.

Інтелектуальний продукт – результат творчих зусиль окремої особистості або наукового колективу.

Інтелектуальними продуктами можуть виступати:

наукові відкриття;

результати НДДКР;

зразки нової продукції, нової техніки або нових матеріалів, оригінальні науково-виробничі послуги;

консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського характеру:

нові технології, патенти тощо.

Правовий захист продуктів інтелектуальної власності здійснюється на основі Цивільного кодексу.

Право інтелектуальної власності – право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності.

Об’єктами права інтелектуальної власності є:

літературні та художні твори;

комп’ютерні програми;

бази даних;

фонограми, відеограми, передачі організацій мовлення:

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

раціоналізаторські пропозиції;

комерційні найменування, торгові марки, географічні назви;

комерційні таємниці.

Авторське право – система правових відносин, що регулюють правові відносини, пов’язані зі створенням і використанням творів науки і різних видів мистецтва.

Право на промислову власність – це виняткове право на використання певних немат. рес-в в процесі виробничої діяльності у сфері промисловості, торгівлі, с\г. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони пром. власності до неї відносять:винаходи, корисні моделі, торгові марки, промислові зразки, комерц. найменування.

Винахід - результат НДДКР, що відображає принципово новий механізм, який може стати основою для появи значної частини інновацій та інновац. процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП. Має відповідати таким вимогам: новизна, винахідницький рівень, можливість промислового використання. Корисна модель - нова на вигляд за формою розміщення частин або побудовою технічна конструкція. ТМ- оригінальні позначки, що мають право захисту і призначені для вирізнення товару.

Промисловий зразок - новий, придатний для здійснення промисловим способом спосіб художнього вирішення виробу, в якому досягнуто єдність технічних та естетичних властивостей, є результатом дизайнерських рішень, які можуть підвищити інтерес споживачів до товару.

Комерційні найменування - деякі з обов’язків інтелект. власності, що мають особливу цінність для авторів, не патентуються ними. Це комерц. таємниця - ноу-хау - форма інт. власності, науково-технічний рез-т, що не патентується з метою випередження конкурентів і повного власного використання його для отримання прибутку або передання іншим користувачам за ліцензійним договором.

2. Передавання права на об’єкти промислової власності.

Одним із способів передачі права на об’єкти промислової власності є ліцензія. Ліцензія – дозвіл на використання технічних досягнень чи нематеріальних ресурсів протягом певного терміну за винагороду. Виділяють такі види ліцензій: безпатентна ліцензія - власник дає дозвіл або розкриває знання які з певних причин не були запатентовані. Звичайна ліцензія - право розпорядження зберігається за ліцензіатом. Повна ліцензія - ліцензіат одержує всі права на використання технологій і розпорядження нею. Оплата ліцензії може здійснюватися у формі: 1.паушального платежу - разова або поділена на кілька частин сума виплат, яка визначається загальною величиною можливих втрат ліцензіара та наданих ним послуг. Використовують при передачі незавершених техноголічних розробок. 2.роялті - періодична сума виплат ліцензіару у %. 3. Поєднання паушального платежу і роял. Вибір способу оплати ліцензії залежить від розміру втраченої вигоди ліцензіара, захисту прав власності на нього і ступеню освоєння технологій.

Франчайзинг – фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів у інноваційну діяльність, яка передбачає тиражування інновацій завдяки залученню великого капіталу. Він передбачає взаємодію двох сторін: франчайзера – сторони, яка є власником нематеріального ресурсу і диктує умови контракту ( франшиза) і франчайзі – сторони, яка готова виготовляти продукцію за умови контракту та за технологією франчайзера. Договор франчайзинга є комерційно привабливим для усіх сторін.