60

Зміст

б. Від релігійних уявлень про душу - до науково-експериментального дослідження свідомості. 5

в. Місце гносеологічних проблем в системі філософських знань. 10

2. Проблема гносеології в різних типах філософського світогляду. 20

а. Гносеологічні проблеми в античній філософії. 21

1.Зародження і різноманіття поглядів на пізнання. 21

2. Сенсуалістичні погляди Протагора 22

3. Демокріт про ейдоси і якості первинні і вторинні 22

4. Гносеологічні погляди Платона 23

5. Гносеологічні погляди Аристотеля. 24

6. Епікурейці і скептики про пізнання.  26

3.Сучасні гносеологічний концепції. 27

а. Наука як ідеологічний чинник сучасної кризи філософії та її відображення в гносеології 27

б. Проблеми гносеології в позитивізмі, неопозитивізмі і постпозитивізмі  28

в. Проблеми гносеології в англомовній філософії 20 ст. 32

г. Еволюційна теорія пізнання. 34

4. Свідомість як вища форма відображення дійсності. 35

а. Відображення - загальна особливість матерії і духу. 35

б. Становлення і особливості духовного відображення дійсності. 36

5. Свідомість. Пізнання. Знання. 37

а. Пізнання як вищий, активний, вид свідомості. 37

б. Категорії та компоненти пізнання 38

в. Знання як засвоєна інформація. 39

6. Мова як матеріальний виразник і носій свідомості. 40

а. Визначення і функції мови. 41

б. Біблійні та філософські погляди на мову. 42

в. Мова в духовному світі і долі людини. 43

г. Ванга про вплив гнилих слів на долю людини. 43

д. Національна мова. 46

6. Істина, її філософське розуміння і критерії. 48

а. Відносність і абсолютність істини. 50

б. Наукова істина. 52

в. Практика як критерій істини. 52

7. Суперечливість філософської гносеологічної спадщини. 54

Висновок. Внесок філософської гносеології в розвиток наукових знань. 58

1.Гносеологія як філософська теорія пізнання :

КЛЮЧОВІ СЛОВА: Гносеологія. Епістемологія. Теорія пізнання. Наївний реалізм. Міфологія. Релігія. Філософія. Здоровий глузд. Науковий світогляд. Рефлексія. Перцепція. Апперцепція.

Wordskey: Philosophy. Gnoseology. Epistemology. Theory of knowledge. Theory of reverberation. Consciousness. Cognition. Knowledge.  Common sense. Religion. Worldoutlook. Reflextion. Perception. Apperception.)

а."Гносеологія" - слово і поняття.

"Гносеологія" - суто філософська категорія. Її назва походить від грецьких слів: "νωσεο"(носео) - знаю ["νωσισ"(носис) - знання] і "ογοσ"(огос) - слово ["ογια" - вчення, наука] і дослівно означає: "Вчення (Наука) про пізнання", "Вчення (Наука) про свідомість". У філософській літературі, у тому числі - у філософських енциклопедіях і словниках вираження "Гносеологія" переводиться як "Теорія пізнання". Разом з цим для вираження цього ж змісту у філософській літературі застосовується також слово "Епістемологія"[1].

Слід сказати, що, по суті, назва Теорії пізнання Епістемологією не зовсім вдала. Саме слово "episteme" - докорінно пов'язано із словом "pistis" - віра. Але ж те, що я знаю (гносио), і те, в що я вірую (пистио), що тільки приймаю за правду - це на сучасному рівні філософських і наукових знань різні за змістом поняття. Звідси в західноєвропейській філософії подвійне, а то і потрійне розуміння суті Епістемології. Так в американському "Словнику за філософією і психологією" пишеться, що епістемологія - це "теорія походження, природи і міри обмеженості (limits) наших знань", "філософія наукових знань" (Baldwin. Dictionary of Philosophy and Psychology. New York, 1901, Vol.1, pp.333, 414). У французькому філософському словнику епістемологія визначається як "критичний виклад принципів, гіпотез і результатів різних наукових описів, в яких визначається логічне, поза психологічним, походження і об'єктивна цінність здобутих результатів" (Vocabulaire philosophique, p.221). У італійській літературі вважається, що епістемологія "виявляє об'єкт кожного наукового дослідження, його загальні принципи і методи дослідження". У католицьких публікаціях на латинській мові, а також бельгійською лувенською філософсько-богословською школою Теорія пізнання, зазвичай, називається Критерологією (Criterologia). У німців, як і у нас, Гносеологія/Епістемологія називається "Erkenntnistheorie" - Теорія пізнання. В цілому ж, у сучасній філософії гносеологія зосереджується на загальній, власне - філософській, суті і загальних проблемах процесу пізнання, а епістемологія – на заходи достовірності наших знань/вірувань об'єктивному стану речей. Таким чином, Епістемологія є складовою частиною, або ж - практичним застосуванням Гносеології, а не рівною останньому. Епістемологія, в строгому значенні цього слова, займається зараз вивченням змісту наших наукових, істинних, знань, а також гносеологічною суттю релігійних вірувань. Ми користуватимемося терміном "Гносеологія" в значенні філософського вчення про суть пізнання (свідомість). Але спочатку обкреслимо круг проблем Гносеології.

Гносеологія, або теорія пізнання, - це розділ філософських знань (філософська наука, філософська дисципліна), в якій досліджується можливість пізнання людиною світу, а також пізнання людиною самої себе; досліджується рух пізнання від незнання до знання; досліджується природа знань самих по собі і в співвідношенні з тими предметами, які в цих знаннях відбиваються.

Отже, повторимо сказане схематично:

ГНОСЕОЛОГІЯ - це:

1. Розділ філософських знань.

2. Філософське вивчення міри пізнання людиною світу і самої себе.

3. Вивчення того, як в процесі пізнання відбувається рух від незнання до знання.

4. Вивчення природи наших знань, якими вони є самі по собі, у своїй "онтологічній" суті, і співвідношення цих знань з предметами і явищами, які пізнаються.

Отже, якщо говорити в самому узагальненому виді, гносеологія займається вивченням свідомості, пізнанням знання.

На особистому і громадському досвіді ми явно відчуваємо наявність свідомості, буквально фізіологічно відчуваємо і бачимо результати дії свідомості на самих нас, на інших людей і на суспільство в цілому. І в той же час сама свідомість є невловимою. На відміну від явищ матеріального світу вона, свідомість, вислизає від зовнішнього спостереження, як би знаходячись поза часом і простором. Завдання гносеології полягає в тому, щоб уловити цю вислизаючу свідомість, розглянути її у взаємозв'язку зі світом матеріальних речей, предметів і явищ, зробити її предметом свого розгляду і вивчення. Гносеологія займається вивченням свідомості, пізнанням.