1.1. Патріархальна теорія походження держави

Якщо заголовок містить кілька речень, їх слід відділяти крапкою. Переноси у заголовках не допускаються. Від тексту заголовки відділяються 2 інтервалами.

Курсова робота має бути надійно скріплена, переплетена або підшита в папку-швидкозшивач. Не допускається зшивання курсової роботи нитками, скріплення канцелярськими скріпками, за допомогою стиплера або іншими способами, які не забезпечують надійності скріплення чи належного естетичного вигляду, створюють незручності при перевірці чи зберіганні.

Нумерація

Нумерацію сторінок роботи роблять арабськими цифрами без будь-яких додаткових символів, наприклад: «14», №5, 10., §18, -26-, -4 та ін. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер не ставиться, на наступних – номер проставляють у правому верхньому куті.

Скорочення

В роботі допускаються лише загальновживані скорочення. Забороняється скорочувати слова або словосполучення, якщо це призводить до неоднозначного розуміння тексту.

Дозволяється застосовувати наступні скорочення:

прийнятними є скорочення слів «глава» – гл., «сторінка» – с., «рік» – р., «стаття» (закону, іншого нормативного акта) – ст., якщо вони вживаються з порядковими числівниками;

в усьому тексті всі однотипні слова повинні скорочуватися однаково, або не скорочуватися взагалі. Так, не можна в одному місці роботи вживати слово «рік» у повній формі, а в інших – в скороченій;

скорочення, що складаються з кількох букв при перелічуванні не подвоюються (наприклад, «в гл. 5, 6, і 10» – правильно, а «в гл., гл. 5, 6 і 10» – неправильно). Скорочення, що складаються з однієї букви при перелічуванні та у множині подвоюються, наприклад, «у 2000-2003 рр.», «у пп. 5, 6 і 10 Інструкції…»;

якщо скорочення стосується низки чисел, імен, назв, воно не повторюється перед кожним з них («у ст. 1, 2 і 4 Закону…», а не «у ст. 1, ст. 2 і ст. 4 Закону…»;

порядкові числівники скорочуються так: 5-й (п’ятий), 5-а (п’ята), 5-ті (п’яті), а не 5-ий, 5-ята тощо;

складні іменники і прийменники з числівниками у складі скорочуються таким чином: 15-річний, а не 15-тирічний і т. ін.;

знаки №, %, § в тексті ставляться лише поряд з цифрами. Ці знаки не подвоюються, якщо стоять перед або після кількох цифр: № 5, 6 і 9; 20, 30 і 50 %;

при оформленні списку використаних джерел вживаються скорочення, прийняті для бібліографічного опису: бюл. (бюлетень), вид. (видання), вид-во (видавництво), вип. (випуск), держ. (державний), зап. (записки), зб. (збірник), ім. (імені), ін-т (інститут), конф. (конференція), наук. (науковий), повн. зібр. тв. (повне зібрання творів), ред. (редактор), сер. (серія), укл. (укладач), ун-т (університет) тощо.

Оформлення бібліографічного апарату (посилання і список використаних джерел)

Бібліографічні посилання і бібліографічний список (список використаних джерел) є складовою частиною довідкового апарату документа і дають бібліографічну інформацію про документи – об’єкти посилання.

Бібліографічне посилання – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, який цитується, розглядається чи згадується в тексті роботи, що є необхідними і достатніми для загальної характеристики цього документа, його ідентифікації і пошуку.

Існують декілька видів бібліографічних посилань.