1.4 Робота з листами робочої книги

За замовчуванням робочі листи (робочі аркуші) книги ма-ють імена: Лист1, Лист2, Лист3, …, а аркуші (листи), що містять діаграму – Диаграмма1, Диаграмма2, Диаграмма3,… Однак мо-жна змінити назву листів (аркушів). Для цього на ярлику листа в нижній частині вікна необхідно натиснути праву копку миші, з контекстного меню вікна вибрати пункт Переименовать.

Автоматично в робочій книзі створюється 3 (три) листа, але в більшості реальних задач, що розв‟язуються за допомогою Excel, необхідно використовувати більшу кількість листів.

Для того щоб додати листа, необхідно скористатися меню Вставка→Лист, або з контекстного меню довільного листа ро-бочої книги вибрати пункт меню Добавить.

Листок з робочої книги також можна вилучити.

65

Зміст листка можна копіювати та переносити на інші лист-ки цілий або частинами.

Діаграми можна розміщувати, як на окремому листку ро-бочої книги, так і на робочому листку одночасно з даними.

Щоб додати або вилучити комірку, достатньо в потрібному місті робочого листка викликати контекстне меню, в якому виб-

рати пункт: Добавить ячейки або Удалить.

Також можна створювати нову робочу книгу.

2 Введення та редагування даних електронної таблиці. Спо-соби адресації

2.1 R1c1–адресація

Кожна комірка листка визначається своїм положенням на листі і має свою адресу, яка складається з номера рядка та стов-пця. Наприклад комірка, що знаходиться на перетині стовпця В та рядка 3, має назву В3.

Однакі існує ще один спосіб адресації комірок – так звана R1C1–адресація, коли рядки і стовпці нумеруються цифрами (R-row–рядок, C-column–стовпчик). У цьому випадку, комірка розглянута в попередньому прикладі, буде мати адресу R2C3. Для того щоб адресація була в такому вигляді, необхідно скори-статися меню: Сервис→Параметры та на вкладці Общие ввім-кнути перемикач Стиль ссылок R1C1. Після цього Excel авто-матично перетворить всі адреси, які використовуються у форму-лах робочої книги на адреси в стилі R1C1.

2.2 Введення даних у комірки

Для того щоб ввести дані в комірку, цю комірку необхідно виділити. Для цього достатньо натиснути один раз лівою клаві-шею мишки всередині комірки. Також можна зазначити адресу в рядку формул у вказівник для переходу комірки, розміщений в лівій верхній частині вікна під панеллю інструментів Стандар-

тная та Форматирование.

66

У комірку можуть бути введені дані двох типів: значення або формули. Значення можуть бути одного з таких типів: чис-ло, дата, текстовий рядок.

Для введення чисел з клавіатури можна користуватися ци-фрами від 0 до 9, знаками «+» (для додатних чисел) або «-» (для від‟ємних чисел), знаком «/» для введення дробових чисел, сим-воли «кома» або «крапка» (залежно від налаштувань) комп‟ютера для розділення цілої та дійсної частини числа. Кож-не число характеризується своїм значенням та зображенням (по-данням у комірці), яке залежить від формату комірки. Після вве-дення числа необхідно натиснути клавішу Enter або виділити іншу комірку.

Для введення текстового рядка в комірку використовується символ «пробел» для розділення слів. Максимальна довжина те-ксту комірки – 255 символів. Якщо послідовність цифр необхід-но ввести як текстовий рядок, то цій послідовності повинен пе-редувати символ «апостроф» (наприклад, „123).

Для введення дат рекомендується використовувати знак «/» як розділювач між днем, місяцем та роком. Однак можна вводити дати і в інших форматах, відповідно до встановлених шаблонів дати (наприклад, через символ «крапка» або «–»).

Значення вмісту комірки незалежно від того, якого типу дані були в неї введені, можна переглянути в рядку формул.