Практичні навички з фізіології збудливих структур

1. Пояснити природу мембранного потенціалу спокою (МПС), представити основні характеристики МПС, порівняти величини МПС нервових і м'язових волокон.

2. Графічно зобразити потенціал дії (ПД). Описати і пояснити зміни іонної проникності мембран клітин збудливих тканин під час генерації

3. Що таке критичний рівень деполяризації(КРД)? Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного МПС при: а) збільшенні КРД; б) зменшенні КРД.

4. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного КРД при: а) збільшенні МПС; б) зменшенні МПС.

5. Поясніть, як і чому зміниться величина мембранного потенціалу і збудливість клітин нервової і м'язової тканин за умов:

а) гіпокаліємії; б) гіперкаліємії; в) гіпокальціємії; г) гіперкальціємії.

Проілюструйте графічно зміни МП.

6. Графічно зобразити зменшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

7. Графічно зобразити збільшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

8. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться МП при:

а) активації К⁺-каналів; б) блокуванні К⁺-каналів; в) активації Na⁺-каналів.

9. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при:

а) зменшенні концентрації Na⁺ в позаклітинному середовищі; б) під впливом тетродотоксину; в) при частковому блокуванні К⁺-каналів тетраетиламонієм.

10. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при: а) дії місцевих анестетиків; б) дії динітрофенолу; в) активації К⁺-каналів.

11. Графічно зобразити локальну відповідь (ЛВ) і ПД збудливої тканини. Навести порівняльну характеристику ЛВ і ПД.

12. Намалювати криву Гооверга-Вейса-Лапіка. На основі кривої пояснити залежність між силою і тривалістю дії подразника.

13. Намалювати криву Лапіка. Позначити на кривій і пояснити значення таких показників: реобаза, корисний час, хронаксія. Клінічне значення хронаксії.

14. Навести і охарактеризувати параметри збудливості нервової і м'язової тканин. Як пов'язані ці параметри з рівнем збудливості тканин?

15. На основі кривої Лапіка пояснити, чому високочастотні змінні струми (> 10 кГц) високої напруги, що використовуються з лікувальною метою (зумовлюють прогрівання тканин), є безпечні для життя.

16. Пояснити і графічно зобразити, як змінюється збудливість тканини при генерації ПД.

17. Пояснити механізми, фізіологічний зміст рефрактерності. Графічно представити, яким фазам ПД відповідає період абсолютної і відносної рефрактерності.

18. Пояснити механізми і графічно зобразити проведення збудження по нервовому волокну. Порівняти проведення збудження по мієлінових і безмієлінових нервових волокнах.

19. Пояснити механізми місцевої анестезії на прикладі новокаїну. Графічно зобразити.

20. Нервовим волокном поширюється ПД, амплітуда якого у проксимальній частині нервового волокна дорівнює 120 мВ. По ходу нервового волокна є ділянка, функція якої частково знижена внаслідок неповної місцевої анестезії. Амплітуда ПД у цій ділянці зменшується вдвічі. Якою буде амплітуда ПД у дистальній частині нервового волокна. Чому? Пояснити і графічно зобразити.

21. Описати і намалювати схему будови нервово-м'язового синапсу. Вказати структурні та функціональні особливості нервово-м'язового синапсу порівняно з нейро-нейрональним.

22. Пояснити і схематично представити процес передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

23. Пояснити і на схемі нервово-м'язового синапсу представити можливі способи блокади передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

24. Намалювати схему поодинокого скорочення скелетного м'яза (міограму). Описати, які процеси відбуваються в міоциті під час кожного з періодів скорочення (латентного, скорочення, розслаблення).

25. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу (що має місце при міастенії); б) при дії курареподібних речовин; в) при інгібуванні холінестерази.

26. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу; б) при дії блокаторів Са²⁺-каналів; в) при дії прозерину за умов нормальної концентрації Н-холінорецепторів.

27. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при руйнуванні Т-трубочок; б) при збільшенні концентрації Са²⁺ в міоцитах скелетних м'язів; в) при інгібуванні процесів енергоутворення (наприклад, динітрофенолом.

28. Пояснити і схематично представити формування тетанусу в залежності від частоти подразнення скелетного м'яза. Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж поодинокого?

29. Яка роль іонів кальцію в механізмі м'язового скорочення? Чому зниження кальцію в організмі супроводжується підвищеною фізичною втомою і недостатньою фізичною силою?

30. Які три основні функції АТФ у забезпеченні скорочення та розслаблення скелетних м'язів? Пояснити та представити схематично. За яких умов може розвинутися контрактура м'яза ? Чим контрактура відрізняється від тетануса?

Практичні навички з нервової регуляції організму та ролі цнс у регуляції рухових функцій

1. Описати і графічно зобразити схему контура нервової регуляції (використати конкретний приклад). Пояснити роль зворотного зв’язку в забезпеченні пристосувальних реакцій.

2. Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики рухового спінального, колінного та Ахіллового рефлексів. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.

3. Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики наступних рефлексів: Ахіллового, ліктьового рефлексу згинання та розгинання. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.

4. Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики наступних рефлексів: міотатичного, рефлексу згинання на різних рівнях ЦНС. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.

5. Намалювати, вказати ланки рефлекторних дуг та охарактеризувати основні фізіологічні характеристики рефлексів згинання та розгинання на різних рівнях ЦНС. На їх прикладі охарактеризувати значення контура нервової регуляції.

6. Схематично зобразити і пояснити механізм збудження і гальмування а-мотонейронів спинного мозку під час скорочення та розслаблення скелетних м’язів.

7. Представити схеми та пояснити механізми передачі збудження і гальмування через центральні синапси. Охарактеризувати роль медіаторів та нейромодуляторів у цьому процесі.

8. Cхематично зобразити та пояснити механізм постсинаптичного та пресинаптичного гальмування. Охарактеризувати його фізіологічну роль у передачі збудження через центральні синапси. Навести приклади.

9. Схематично зобразити та пояснити механізми реципрокного, зворотного та латерального гальмування. Навести приклади.

10. Схематично зобразити та пояснити будову та функції γ-петлі.

11. Представити схеми і пояснити суть явищ просторової та часової сумації збудження. Навести приклади.

12. Представити схеми розвитку явищ конвергенції, дивергенції, полегшення та оклюзії. Навести приклади.

13. Представити схеми висхідних та низхідних провідних шляхів спинного мозку. Їх роль у забезпеченні сенсорних та рухових функцій.

14. На основі схеми висхідних та низхідних провідних шляхів пояснити наслідки половинного ушкодження спинного мозку (синдром Броун-Секара).

15. Представити схему розташування рухових центрів у стовбурі мозку і пояснити їх значення у регуляції м’язoвої активності.

16. Схематично представити роль структур стовбура мозку у забезпеченні статичних та статокінетичних рефлексів.

17. Схематично зобразити та пояснити механізм розвитку децеребраційної ригідності.

18. Використавши схеми аферентних та еферентних зв’язків мозочка, пояснити участь стародавнього та давнього мозочка у регуляції рухових реакцій різного ступеня складності. Охарактеризувати основні симптоми, властиві для дисфункції цих відділів мозочка, їх фізіологічні механізми.

19. Використавши схеми аферентних та еферентних зв’язків мозочка, пояснити участь давнього та нового мозочка у регуляції рухових реакцій. Охарактеризувати основні симптоми, властиві для дисфункції цих відділів мозочка, їх фізіологічні механізми.

20. Схематично представити функціональну роль окремих ядер таламуса у сприйнятті сенсорної інформації та забезпеченні рухової активності.

21. Схематично представити функціональну організацію і охарактеризувати взаємозв’язки між базальними гангліями та іншими структурами мозку, їх значення у забезпеченні рухової активності. Клінічні прояви при ушкодженні базальних гангліїв, їх фізіологічні механізми.

22. Схематично представити роль нейромедіаторів у системі базальних гангліїв. Пояснити фізіологічні механізми клінічних проявів ушкодження базальних гангліїв.

23. Представити схему різних рівнів нервової регуляції рухових функцій та охарактеризувати їх значення у пристосувальних реакціях організму.

24. Представити загальну схему кортико-спінального шляху та пояснити роль його у регуляції рухових функцій.

25. Використавши схеми, охарактеризувати значення асоціативних та моторних зон кори мозку у забезпеченні рухової активності.

26. Схематично представити еферентну ланку симпатичного та парасимпатичного регулювання: зіничного рефлексу. Пояснити механізм впливу атропіну на зміну діаметру зіниці.

27. Схематично представити еферентний симпатичний та парасимпатичний шляхи до слинних залоз. Відобразити особливості механізмів передачі збудження у гангліонарних і нервово-органних синапсах симпатичної та парасимпатичної нервової систем.

28. Схематично представити симпатичний шлях від спинного мозку до серця. Відобразити механізми передачі збудження у гангліонарних і нервово-органних синапсах симпатичної нервової систем.

29. Охарактеризувати механізм впливу симпатичного та парасимпатичного відділів на функції серця. Пояснити механізм зміни функцій серця після блокади М-холінорецепторів, адренорецепторів.

30. Використавши схеми контурів нервової регуляції, охарактеризувати роль інтегративних центрів у регуляції вісцеральних функцій. Функції гіпоталамуса у регуляції вісцеральних функцій.