4.5.2. Проблеми здійснення економічної політики Співдружності Незалежних Держав

На відміну від Європейського Союзу, СНД не має чітко сформу-льованої економічної політики; навіть узгоджені домовленості час-то не втілюються в життя. Така ситуація пояснюється недостатньою глибиною інтеграційних процесів.

Однією з головних перешкод у процесі поглиблення інтеграції в межах СНД є небажання країн-членів передати частку суверенності до наднаціональних структур. Проте практика існування інтегра-ційних об’єднань свідчить, що без цього справжня інтеграція взага-лі неможлива. Саме ефективно створена система наднаціональних органів Європейського Союзу надала суттєвого імпульсу європей-ській інтеграції. Справжня причина в тому, що уряди деяких країн СНД (насамперед України та Грузії) побоюються гегемонії Росії в економічному союзі, що планується. Якщо в Європейському Союзі чотири країни – Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія –

1 Європейський Союз. Консолідовані договори. – К.: Port-Royal. – 1999. – С. 21.

Світова економіка

приблизно рівні за економічним потенціалом і жодна з них не може в односторонньому порядку заблокувати рішення, то в СНД Росія має безсумнівну перевагу.

У таких умовах здійснюються спроби утворити на теренах СНД локальні угруповання, які мали б вищий рівень інтеграції. Серед них: Союзна держава, що включає Росію й Білорусь; Європейсько-Азійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС); Єдиний економіч-ний простір (ЄЕП).

Союзна держава Росія – Білорусь передбачає встановлення в майбутньому економічного союзу із запровадженням в обіг спільної валюти. Проте на сьогодні можна говорити лише про перспективи утворення митного союзу між обома державами.

ЄврАзЕС включає Росію, Білорусь, Казахстан і Узбекистан. За рівнем інтеграції ця організація відповідає митному союзу.

Цілями формування ЄврАзЕС як митного союзу визначено:

• забезпечити спільними діями соціально-економічний прогрес своїх країн шляхом усунення між ними перешкод для вільної економічної взаємодії між господарськими суб’єктами;

• гарантувати стійкий розвиток економіки, вільний товарообмін та добросовісну конкуренцію;

• зміцнити координацію економічної політики держав-учасниць та забезпечити всебічний розвиток національного народного господарства;

• створити умови для активного виходу держав-учасниць Митно-го союзу на світовий ринок. Розроблено стратегію розвитку ЄврАзЕС до 2015 р. До цього

часу має бути узгоджена прикордонна політика, облаштовано пунк-ти пропуску на зовнішніх кордонах країн-учасниць, буде скасовано митний контроль на кордонах між державами-учасницями і ство-рено єдину систему управління прикордонними службами в межах ЄврАзЕС.

У 1999 р. Росія, Білорусь, Казахстан і Киргизстан підписали угоду про утворення Єдиного економічного простору. Основними цілями ЄЕП є ефективне функціонування спільного ринку товарів, послуг, капіталу та праці, утворення умов для єдиної структурної перебудови економіки в інтересах суттєвого підвищення рівня на-селення; проведення узгодженої податкової, грошово-кредитної, валютно-фінансової, торговельної, митної і тарифної політики; фор-мування єдиних транспортних, енергетичних та інформаційних сис-

тем; створення спільної системи заходів державної підтримки прі-оритетних галузей економіки, виробничої й науково-технологічної кооперації1. Передбачалося, що реалізація договору дасть можли-вість збільшити товарообіг між країнами на 50–70%.

У 2003 р. ідея створення Єдиного економічного простору одер-жала нове наповнення. В м. Ялта було підписано угоду про його утворення між Білоруссю, Казахстаном, Росією й Україною. Зміст ідеї полягав у тому, що інтеграція буде просуватися швидше й глиб-ше тоді, коли в інтеграційне об’єднання будуть введені найрозвину-тіші країни СНД; вони стануть своєрідним локомотивом, який акти-візує інтеграційний процес на усьому просторі СНД.

Основними принципами функціонування ЄЕП проголошується: забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу і робо-чої сили через кордони країн-учасниць. ЄЕП передбачено формувати поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої й різношвидкісної інтеграції; справа в тому, що не всі держави-члени мають однакову готовність до кожного рівня інтеграції. Кожна держава-учасник само-стійно визначає, в яких з напрямів розвитку інтеграції вона братиме участь і в якому обсязі. Завершення формування зони вільної торгів-лі є першочерговим і базовим етапом формування ЄЕП.

Ялтинська угода визначає ЄЕП як зону вільної торгівлі; на цьому наполягала українська делегація. Передбачається, що простір фор-мується поетапно з урахуванням можливостей держав, що входять до нього. Угода враховує різні ступені інтеграції держав ЄЕП (Росія і Білорусь – Союзна держава; Росія, Білорусь і Казахстан – члени ЄврАзЕС); строки можливого переходу до більш високих ступенів інтеграції визначаються кожною державою самостійно.

Угодою були визначені принципи ЄЕП – забезпечення вільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили через кордони держав-учасниць, а також узгоджена макроекономічна політика і спільна політика за окремими галузями. Принцип вільного руху товарів пе-редбачає усунення вилучень у режиму вільної торгівлі й усунення обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів.

Об’єктивно Єдиний економічний простір має непогані умо-ви стати інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. На чотири країни, що підписали угоду (Білорусь, Казахстан, Росію й Україну), припадає 90% сукупного ВВП Спів-1 Астапов К. Формирование единого экономического пространства стран СНГ// МЭ и МО. – 2005. – №1. – С. 96.

Світова економіка

дружності Незалежних Держав, 92,6% внутрішньо регіонального експорту1. Проте реальне майбутнє ЄЕП досить невизначене. Хоч Верховна Рада України ратифікувала Угоду, новий уряд нашої кра-їни підкреслює, що головний вектор наших інтеграційних устрем-лінь – Європейський Союз, а інші вектори є другорядними, а отже, можуть заважати досягненню головної мети. Втім, ідея ЄЕП в прин-ципі не відкидається; йдеться про максимальний захист інтересів України в цьому об’єднанні.

Українська сторона наполягає на дотриманні таких головних елементів зони вільної торгівлі в межах ЄЕП2:

• скасування експортного мита;

• незастосування вилучень;

• незастосування кількісних обмежень;

• незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенса-ційних і спеціальних захисних заходів.