- •Розділ 1. Світова економіка: основні риси та структура
- •Світова економіка як сукупність національних господарств
- •Світова економіка як єдиний наднаціональний простір
- •Класифікація країн у світовій економіці (типологічна та регіонально-інтеграційна структура) 1.3.1. Варіанти типологічної класифікації країн світу
- •1.3.2. Регіональна класифікація країн світу
- •1.3.3. Регіонально-інтеграційна класифікація країн світу
- •Глобалізація світової економіки
- •Розділ 2. Типологічна структура світової економіки
- •2.1. Економіка розвинутих країн
- •2.1.1. Визначальні відмінності розвинутих країн
- •2.1.2. Динаміка економічного розвитку розвинутих країн
- •2.1.3. Особливості економічної структури розвинутих країн
- •2.1.4. Економіка Сполучених Штатів Америки
- •2.1.5. Економіка Японії
- •2.1.6. Економіка Німеччини
- •2.1.7. Економіка Великої Британії
- •2.1.8. Економіка Франції
- •2.1.9. Економіка Італії
- •2.1.10. Економіка Канади
- •2.2.2. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються
- •2.2.3. Основні економічні проблеми країн, що розвиваються
- •2.2.4. Економіка Бразилії
- •2.3.1. Передумови формування системи перехідної економіки
- •2.3.2. Економічні реформи перехідного періоду
- •2.3.5. Економіка Китайської Народної Республіки
- •Розділ 3. Регіонально-інтеграційна структура світової економіки
- •3.1. Основні риси та рівні міжнародної регіональної інтеграції
- •3.2. Регіонально-інтеграційні угруповання в Європі 3.2.1. Європейський Союз – єс
- •3.3. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці 3.3.1. Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво – атес
- •3.3.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії – асеан
- •3.3.3. «План Коломбо» зі спільного економічного і соціального розвитку в Азії й Тихому океані – «План Коломбо»
- •3.3.4. Шанхайська організація співробітництва – шос
- •3.3.5. Північноамериканська угода про вільну торгівлю – нафта
- •3.3.6. Південний спільний ринок меркосур
- •3.3.7. Латиноамериканська асоціація інтеграції – лааі
- •3.3.9. Економічне співробітництво держав Західної Африки – ековас
- •3.3.10. Спільний ринок Східної та Південної Африки – комеса
- •3.3.11. Митний і економічний союз Центральної Африки – юдеак
- •Розділ 4. Економічна політика країн світу
- •4.1. Суть і напрями економічної політики держави
- •4.2. Економічна політика розвинутих країн 4.2.1. Моделі економічного розвитку
- •4.2.2. Економічна політика Сполучених Штатів Америки
- •4.2.3. Економічна політика Японії
- •4.2.4. Економічна політика Німеччини
- •4.2.5. Економічна політика Франції
- •4.2.6. Економічна політика Великої Британії
- •4.2.7. Економічна політика Італії
- •4.2.8. Економічна політика Канади
- •4.3.2. Економічна політика Індії
- •4.3.3. Економічна політика Бразилії
- •4.3.4. Економічна політика найменш розвинутих країн
- •4.4. Формування економічної політики країн із транзитивною економікою 4.4.1. Особливості реформування економіки в постсоціалістичних країнах
- •4.4.2. Економічна політика Росії
- •4.5. Економічна політика макроекономічних інтеграційних угруповань
- •4.5.2. Проблеми здійснення економічної політики Співдружності Незалежних Держав
- •Розділ 5. Проблеми, принципи й напрями формування міжнародної економічної політики україни
3.3.4. Шанхайська організація співробітництва – шос
На теренах СНД утворилося об’єднання Шанхайська організа-ція співробітництва (ШОС). Крім країн СНД – Росії, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану й Узбекистану – до неї входить також Китай. Спостерігачами при ШОС є Індія, Пакистан, Іран і Монго-лія.
Шанхайська організація співробітництва офіційно була про-голошена в 2001 р. в китайському місті Шанхай (звідси назва ор-ганізації). В 2002 р. голови держав-учасниць прийняли «Хартію Шанхайської організації співробітництва», в якій були зафіксовані цілі, принципи й основні напрямки співробітництва в рамках ор-ганізації. В 2003 р. було підписано «Програму багатостороннього торговельно-економічного співробітництва держав-членів ШОС». Програма визначила основні цілі й завдання економічного співро-бітництва, особливо виокремивши курс на створення протягом 20 років системи вільного руху товарів, послуг, капіталів і технологій. В 2005 р. було утворено Фонд розвитку ШОС і Ділову раду ШОС.
Основними цілями ШОС проголошено:
• зміцнення взаємної довіри й добросусідських відносин між
країнами-учасницями;
Світова економіка
• організація ефективного співробітництва в політичній, торговельно-економічній, науково-технічній і культурній областях;
• спільне забезпечення й підтримка миру, безпеки й стабільності в регіоні. Основними принципами ШОС є повага суверенітету, рівність
усіх держав-членів, відкритість і неспрямованість проти інших дер-жав і міжнародних організацій.
В рамках реалізації «Програми багатостороннього торговельно-економічного співробітництва» в 2005 р. досягнуть домовленостей по проектам в галузі гідроенергетики, розвитку автотранспортних маршрутів, в науково-технічній і сільськогосподарській сферах. Того ж року була підписана угода про міжбанківське співробітни-цтво.
Особлива увага приділяється співробітництву в енергетичній сфері. Росія, Казахстан і Узбекистан є значними постачальниками нафти й газу, а Китай – їхнє споживачами. Якщо взяти до уваги, що зацікавленість у цій сфері проявляють спостерігачі Іран (поста-чальник) та Індія (споживач), то може в перспективі сформуватися регіональне «енергетичне співтовариство».
3.3.5. Північноамериканська угода про вільну торгівлю – нафта
НАФТА об’єднує США, Канаду й Мексику. Угода утворена в 1994 році.
Головна мета – утворення зони вільної торгівлі в Північній Аме-риці протягом 15 років від підписання угоди. Проте неважко збагну-ти, що НАФТА має і подальшу перспективу; є підстави міркувати, що саме навколо цієї організації може згодом формуватися спільний ринок обох американських континентів.
НАФТА має великий природно-ресурсний, людський, вироб-ничий і фінансовий потенціал. Населення країн, що входять до ор-ганізації, перевищує 375 млн чол.; це утворює потенційно широкий ринок для товарів, а також для інвестицій. Вже сьогодні економічні відносини між країнами НАФТА дуже інтенсивні. В США реалізу-ється 80% експорту Канади і 70% – Мексики. В Канаді реалізується 20% експорту США. Частка США становить 75% усіх іноземних ін-вестицій у Канаді1. З утворенням вільної торгівлі для товарів і капі-талів США відкриваються ринки Мексики й Канади. Американські
1 Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д. Г., Гунський Б.В. Національні економіки в гло-бальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, – 1997. – С. 62.
фірми матимуть більш вільний доступ до багатих мінеральних ре-сурсів і деревини Канади, до нафти Мексики. Дешева робоча сила в Мексиці сприяє припливу сюди капіталу зі США й Канади. В той же час Мексика сподівається на широкий споживчий ринок США для своєї продукції легкої промисловості та сільськогосподарської продукції. Привабливим для мексиканців є ринок робочої сили в США; проте поки що існують обмеження на пересування робочої сили в межах НАФТА.
США, безперечно, є серцевиною НАФТА. Мексика ж є містком між цією організацією й організаціями Латинської Америки; до ба-гатьох з них вона входить. Деякі латиноамериканські держави вже сьогодні розглядають можливість приєднання до НАФТА.
Механізм утворення зони вільної торгівлі в Північній Америці передбачає: доступ до ринків; лібералізацію інвестиційної діяльнос-ті; гарантії на підприємницьку діяльність; узгодження стандартів. Протягом 15 років мали бути ліквідовані всі торговельні й інвести-ційні перешкоди між країнами НАФТА, митні податки усунені. Між США і Канадою в цілому таких перешкод уже немає, але відносно Мексики ще існують проблеми.