Розділ 1. Світова економіка: основні риси та структура 3

Світова економіка як сукупність національних господарств 3

Світова економіка як єдиний наднаціональний простір 5

Класифікація країн у світовій економіці (типологічна та регіонально-інтеграційна структура) 1.3.1. Варіанти типологічної класифікації країн світу 9

1.3.2. Регіональна класифікація країн світу 15

1.3.3. Регіонально-інтеграційна класифікація країн світу 16

Глобалізація світової економіки 19

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 38

2.1. Економіка розвинутих країн 38

2.1.1. Визначальні відмінності розвинутих країн 39

2.1.2. Динаміка економічного розвитку розвинутих країн 46

2.1.3. Особливості економічної структури розвинутих країн 52

2.1.4. Економіка Сполучених Штатів Америки 56

2.1.5. Економіка Японії 60

2.1.6. Економіка Німеччини 66

2.1.7. Економіка Великої Британії 72

2.1.8. Економіка Франції 78

2.1.9. Економіка Італії 85

2.1.10. Економіка Канади 92

2.2.2. Фактори економічного розвитку країн, що розвиваються 101

2.2.3. Основні економічні проблеми країн, що розвиваються 108

2.2.4. Економіка Бразилії 112

2.3.1. Передумови формування системи перехідної економіки 122

2.3.2. Економічні реформи перехідного періоду 126

2.3.5. Економіка Китайської Народної Республіки 140

РОЗДІЛ 3. РЕГІОНАЛЬНО-ІНТЕГРАЦІЙНА СТРУКТУРА СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 147

3.1. Основні риси та рівні міжнародної регіональної інтеграції 147

3.2. Регіонально-інтеграційні угруповання в Європі 3.2.1. Європейський Союз – ЄС 152

3.3. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній та Південній Америці, Африці 3.3.1. Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво – АТЕС 164

3.3.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії – АСЕАН 165

3.3.3. «План Коломбо» зі спільного економічного і соціального розвитку в Азії й Тихому океані – «План Коломбо» 166

3.3.4. Шанхайська організація співробітництва – ШОС 167

3.3.5. Північноамериканська угода про вільну торгівлю – НАФТА 168

3.3.6. Південний спільний ринок МЕРКОСУР 168

3.3.7. Латиноамериканська асоціація інтеграції – ЛААІ 169

3.3.9. Економічне співробітництво держав Західної Африки – ЕКОВАС 170

3.3.10. Спільний ринок Східної та Південної Африки – КОМЕСА 170

3.3.11. Митний і економічний союз Центральної Африки – ЮДЕАК 171

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА КРАЇН СВІТУ 172

4.1. Суть і напрями економічної політики держави 172

4.2. Економічна політика розвинутих країн 4.2.1. Моделі економічного розвитку 176

4.2.2. Економічна політика Сполучених Штатів Америки 180

4.2.3. Економічна політика Японії 183

4.2.4. Економічна політика Німеччини 187

4.2.5. Економічна політика Франції 191

4.2.6. Економічна політика Великої Британії 194

4.2.7. Економічна політика Італії 197

4.2.8. Економічна політика Канади 200

4.3.2. Економічна політика Індії 205

4.3.3. Економічна політика Бразилії 207

4.3.4. Економічна політика найменш розвинутих країн 209

4.4. Формування економічної політики країн із транзитивною економікою 4.4.1. Особливості реформування економіки в постсоціалістичних країнах 210

4.4.2. Економічна політика Росії 213

4.5. Економічна політика макроекономічних інтеграційних угруповань 222

4.5.2. Проблеми здійснення економічної політики Співдружності Незалежних Держав 228

РОЗДІЛ 5. ПРОБЛЕМИ, ПРИНЦИПИ Й НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 230

Розділ 1. Світова економіка: основні риси та структура

Ключові поняття

Світова економіка як сукупність національних господарств. Світо-ва економіка як єдиний наднаціональний простір. Структура світової економіки як єдиного світогосподарського простору. Багатомірність системи світової економіки як єдиного світогосподарського простору. Типи країн. Типологічна класифікація країн світу. Критерії класифі-кації. Індекс розвитку людини. Індекс рівня соціально-економічного розвитку країни. Високорозвинуті країни. Середньорозвинуті країни. Нові індустріальні країни. Країни транзитивної економіки. Найменш розвинуті країни. Регіональна класифікація країн світу. Регіонально-інтеграційна класифікація. Глобалізація світової економіки.

Світова економіка як сукупність національних господарств

Сучасна світова економіка як особлива органічна цілісна систе-ма почала складатися на базі світового ринку з кінця XIX – початку XX ст. Нині можна говорити про світову економіку як глобальну господарську систему, що ґрунтується на міжнародному та наднаці-ональному світогосподарському поділі праці, інтернаціоналізації та інтеграції виробництва й обігу, яка функціонує на принципах рин-кової економіки.

Сучасна світова економіка є цілісною системою, але ця ціліс-ність складалася поступово. Вона формувалася в міру еволюції міжнародного поділу праці, процесу інтернаціоналізації господар-ського життя країн світового співтовариства, інтеграції груп країн у регіональні господарські комплекси (союзи) з міждержавним ре-гулюванням соціально-економічних процесів, транснаціоналізації виробництва.

Історія формування світової економіки розпочинається з між-народного поділу праці (МПП), пов'язаного з обміном діяльності та її продуктами між національними державами.

МПП, або поділ праці між країнами, є ступенем суспільного те-риторіального поділу праці. Він спирається на економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн і виявляється у взаємному обміні результатами спеціалізованого виробництва в певних пропорціях.

Міжнародний поділ праці існує в двох основних формах: міжна-родній спеціалізації та міжнародному виробничому кооперуванні.

Міжнародна спеціалізація – це форма поділу праці між кра-їнами, в якій зростання концентрації однорідного виробництва відбувається на основі прогресуючої диференціації національних виробництв. Спеціалізація в рамках міжнародного поділу праці в кінцевому підсумку передбачає спеціалізацію країн і регіонів на ви-робництві окремих продуктів та їхніх частин для світового ринку.

Міжнародне виробниче кооперування є наслідком спеціалізації національних виробництв, що взаємодіють у системі міжнародного поділу праці. Міжнародне виробниче кооперування ґрунтується на предметній спеціалізації і виступає як форма часткового та загаль-ного поділу праці у світовому господарстві.

Міжнародне виробниче кооперування означає включення кра-їни в міжнародний поділ праці у рамках вертикаль ної моделі між-народного поділу праці, тобто за умови збереження автономності виробничого процесу в національних кордонах.

Теорія міжнародного поділу праці набула свого обґрунтування і розвитку в класичній школі економіки, насамперед у працях її за-сновників – А. Сміта та Д. Рікардо. Головним досягненням класиків вважається теорія порівняльних витрат виробництва. В основі цієї теорії лежить ідея про існування відмінностей між країнами у ви-тратах, пов'язаних з виробництвом тих чи інших товарів. Таке ста-новище приводить до висновку, що замість випуску всіх товарів, на які виникає попит, вигідніше зосередитись на виробництві товару, що потребує найменших витрат. Спеціалізація на виробництві цьо-го товару дасть змогу через обмін придбати на зовнішньому ринку товари, витрати на виробництво яких усередині країни вищі, ніж в інших країнах. Найбільший економічний ефект даватиме спеціалі-зація на виробництві того товару, перевага по якому максимальна. Якщо країна не може виробити жодного товару з витратами, ниж-чими від міжнародного рівня, то для неї відносно ефективніше буде спеціалізуватися на виробництві того товару, по якому перевищен-ня міжнародного рівня витрат буде найменшим.

Ідеї класиків втілились у життя і набули свого подальшого роз-витку при створенні сучасних теорій міжнародної торгівлі.

Світова економіка

Міжнародний поділ праці був тим об'єднувальним елемен-том, який створив систему світової економіки як сукупність взаємопов’язаних міжнародним обміном національних господарств, що є його підсистемами.

Вихід торговельних зв'язків за межі національних кордонів, тобто інтернаціоналізація сфери обігу (товарної стадії руху капіталу), і нині залишається загальною активною тенденцією для всіх країн світу, які прагнуть отримати економічну вигоду від міжнародного поділу праці і міжнародної торгівлі. Але сьогодні торговельні зв'язки та обслуговую-чі їх валютно-кредитні відносини між країнами утворюють лише пер-винний рівень цілісності міжнародних відносин, оскільки до середини XX ст. оформився наднаціональний рівень світової економіки.