- •1.1 Сутність, об’єкти і суб’єкти іннов-ї д-ті.
- •1.2 Етапи, стадії і моделі іннов-го процесу.
- •1.3 Класифікації інновацій.
- •1.4 Життєвий цикл інновацій.
- •Тема 2. Встановлення і сучасні тенденції розвитку іннов-но п-цьких теорій.
- •2.1 Встановлення і сучасні тенденції розвитку іннов-но п-цьких теорій (в конспекті – Класичні інноваційно-підприємницькі теорії).
- •2.2 Теорії технократичного сусп-ва.
- •2.3 Сучасні концепції іннов-го розвитку
- •Тема 3. Особливості створення інновацій і формування попиту на них.
- •3.1 Особливості створення інновацій і формування попиту на них.
- •3.2 План-ня і орг-я створення нового товару
- •3.3 Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
- •Тема 4.Інн-на політика під-ва
- •4.1 Сутність і завдання інн-ої політики п-ва.
- •4.2 Принципи формування іп п-ва
- •4.3 Складові іп під-ва
- •Тема 5.С-ма управління інн-ми процесами
- •5.2 Стратегічне план-ня іннов-ю д-тю.
- •5.3 Оперативне уп-ня ід
- •5.4 Орган-ні структури управ-ня ід
- •Тема 6.Счасні орган-ні форми реалізації інн-й
- •Тема 7: Фінансування інноваційних процесів
- •1.Завдання системи фінансування інноваційної діяльності.
- •2. Види і джерела фінансування інноваційної діяльності.
- •3. Обґрунтування джерел фінансування і вибір інвестора.
- •Тема 8. Лізингове фін-ня іннов-ї д-ті.
- •1.Форми та особливості лізингового фін-ня.
- •2.Склад лізингових платежів
- •Тема 9. Іннов. Проект як об’єкт оцінювання і фін-ня
- •2. Процедура обгрунтування та оцінка здійснимості іннов.Проектів.
- •Моніторинг інновацій при планув. Інновац. Процесів та джерела інформації
- •2. Джерела інновац. Можливостей
- •3. Моніторинг інновацій і формування інновац. Політики
- •4.Моніторинг інновацій в органах держ управління
- •1. Техніка та технологія як складові техніко-технолог. Бази п-ва
- •2. Техн. Розвиток і показники техн. Рівня п-ва
- •3. Відтвор. І вдоскон. Техніко-технолог. Бази п-ва
- •1.Сутність і завдання держ.Іннов. Політики
- •2. Методи та інструм. Держ. Регулюв. Інновац. Діяльн.
- •3. Стимулювання інноваційної діяльності.
- •1. Поняття інтелект. Власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
- •2. Передавання права на об’єкти промислової власності.
- •3. Види ліцезій та їх характеристика
- •3. Залежно від обсягу прав на використання ліцензії:
- •1. Принципи оцінювання і показники ефективності іннов. Д-сті
- •2. Основні показники економічної ефективності іннов. Проектів.
- •3. Оцінювання ек-ї ефективності інновацій, спрямованих на зниження рівня виробничих витрат.
- •1. Оцінювання соціальної ефективності інноваційної діяльності
- •2. Економічне обґрунтування придбання ліцензій
- •1. Виробництво високо технолог. Наукомісткої продукції
- •2. Формув. І розвиток нової економіки
- •3. Сутність і розвиток інформ.-комунікац. Технологій
1. Поняття інтелект. Власності. Об’єкти та суб’єкти авторського права
Інтелектуальна власність – сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законодавчими актами держави.
Інтелектуальний продукт – результат творчих зусиль окремої особистості або наукового колективу.Інтелектуальними продуктами можуть виступати:наукові відкриття;результати НДДКР;зразки нової продукції, нової техніки або нових матеріалів, оригінальні науково-виробничі послуги;консалтингові послуги наукового, технічного, економічного, управлінського характеру:нові технології, патенти тощо.
Правовий захист продуктів інтелектуальної власності здійснюється на основі Цивільного кодексу.
Право інтелектуальної власності – право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності.
Об’єктами права інтелектуальної власності є:літературні та художні твори;
комп’ютерні програми;бази даних; фонограми,відеограми, передачі організацій мовлення:наукові відкриття;винаходи, корисні моделі, промисловізразки;
раціоналізаторські пропозиції;комерційні найменування, торгові марки, географічні назви;комерційні таємниці.
Авторське право – система правових відносин, що регулюють правові відносини, пов’язані зі створенням і використанням творів науки і різних видів мистецтва.
Право на промислову власність – це виняткове право на використання певних немат. рес-в в процесі виробничої діяльності у сфері промисловості, торгівлі, с\г. Згідно з Паризькою конвенцією з охорони пром. власності до неї відносять:винаходи, корисні моделі, торгові марки, промислові зразки, комерц. найменування.
Винахід- результат НДДКР, що відображає принципово новий механізм, який може стати основою для появи значної частини інновацій та інновац. процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП. Має відповідати таким вимогам: новизна, винахідницький рівень, можливість промислового використання. Корисна модель - нова на вигляд за формою розміщення частин або побудовою технічна конструкція. ТМ- оригінальні позначки, що мають право захисту і призначені для вирізнення товару.
Промисловий зразок - новий, придатний для здійснення промисловим способом спосіб художнього вирішення виробу, в якому досягнуто єдність технічних та естетичних властивостей, є результатом дизайнерських рішень, які можуть підвищити інтерес споживачів до товару.
Комерційні найменування - деякі з обов’язків інтелект. власності, що мають особливу цінність для авторів, не патентуються ними. Це комерц. таємниця - ноу-хау - форма інт. власності, науково-технічний рез-т, що не патентується з метою випередження конкурентів і повного власного використання його для отримання прибутку або передання іншим користувачам за ліцензійним договором.
2. Передавання права на об’єкти промислової власності.
Одним із способів передачі права на об’єкти промислової власності є ліцензія. Ліцензія – дозвіл на використання технічних досягнень чи нематеріальних ресурсів протягом певного терміну за винагороду. Виділяють такі види ліцензій: безпатентна ліцензія - власник дає дозвіл або розкриває знання які з певних причин не були запатентовані.
Звичайна ліцензія - право розпорядження зберігається за ліцензіатом.
Повна ліцензія - ліцензіат одержує всі права на використання технологій і розпорядження нею.
Оплата ліцензії може здійснюватися у формі: 1.паушального платежу - разова або поділена на кілька частин сума виплат, яка визначається загальною величиною можливих втрат ліцензіара та наданих ним послуг. Використовують при передачі незавершених техноголічних розробок.
2.роялті - періодична сума виплат ліцензіару у %. 3. Поєднання паушального платежу і роял. Вибір способу оплати ліцензії залежить від розміру втраченої вигоди ліцензіара, захисту прав власності на нього і ступеню освоєння технологій.
Франчайзинг – фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів у інноваційну діяльність, яка передбачає тиражування інновацій завдяки залученню великого капіталу. Він передбачає взаємодію двох сторін: франчайзера – сторони, яка є власником нематеріального ресурсу і диктує умови контракту ( франшиза) і франчайзі – сторони, яка готова виготовляти продукцію за умови контракту та за технологією франчайзера. Договор франчайзинга є комерційно привабливим для усіх сторін.