91. Які види опціонів обертаються на міжнародних фінансових ринках?

На міжнародних фінансових ринках задіяні найбільші міжнародні банки, фінансові центри та всі конвертовані валюти. На цих ринках здійснюються операції з різноманітними фінансовими інструментами у валютах, відмінних від валюти країни, в якій розміщуються банки, що здійснюють ці операції, зокрема опціони. Опціон — це угода, яка надає покупцеві опціону право (але не зобов’язання) на купівлю чи продаж базових фінансових інструментів за фіксованою ціною протягом деякого періоду або на визначену наперед дату в майбутньому в обмін на опціонну премію. На міжнародних ринках укладають такі опціони:

– товарний опціон - контракт, який дає покупцеві право, але не накладає на нього зобов'язання купити або продати певну кількість товару за погодженою ціною до настання певної дати;

– опціон на акції - контракт на поставку або отримання певної акції або набору акцій на визначену дату в майбутньому на умовах опціону;

– валютний опціон - контракт, який дає на умовах опціону право купити або продати валюту за погодженим курсом протягом часу;

– відсотковий опціон - контракт на поставку або отримання певного відсоткового доходу на обумовлену суму в майбутньому на умовах опціону.

За технологією виконання розрізняють три видиопціонів:

опціон з правом купівлі (option call);

опціон з правом продажу (option put);

подвійний опціон (double option; put and call option).

Розрізняють три типи опціонів залежно від співвідношення поточної ціни та ціни виконання опціону:

опціон «at the money» (при грошах) — якщо ціна виконання опціону дорівнює поточному обмінному курсу;

опціон «out of the money» (без грошей) — якщо ціна виконання опціону на купівлю валюти вища від  поточного курсу, а для опціонів на продаж — нижча від поточного курсу;

опціон «in the money» (у грошах) — якщо ціна виконання опціону при купівлі валюти нижча від поточного курсу, а при продажу валюти — вища від поточного курсу.

За процедурою виконання розрізняють опціони таких видів:

Американський опціон — надає покупцеві право, але не зобов’язує його купити чи продати певну кількість базових активів за фіксованою ціною у разу настання терміну контракту або до нього.

Європейський опціон — передбачає ті самі права й зобов’язання, що й американський опціон, однак не може бути виконаний до настання терміну контракту, тобто виповнюється тільки в момент закінчення контракту.

92. Як банк може використати опціони у своїй діяльності?

Опціон — це угода, яка надає покупцеві опціону право (але не зобов’язання) на купівлю чи продаж базових фінансових інструментів за фіксованою ціною протягом деякого періоду або на визначену наперед дату в майбутньому в обмін на опціонну премію. Опціон має ряд переваг, через які його використовують банки:

– можливість вибору під час прийняття рішення про виконання опціону;

–  потенційний прибуток банка-власника опціону не обмежується, як це характерно для інших інструментів хеджування, натомість його ризик обмежено величиною опціонної премії, яка визначається в момент укладання контракту. Це дає змогу планувати діяльність у напрямі компенсації ймовірних втрат за опціоном;

– можна найточніше дібрати саме той тип опціону (американський, європейський), його категорію (ITM, ATM, OTM), вид торгівлі (біржовий, позабіржовий), які найповніше задовольняють потреби банку;

– за допомогою покупки опціонів банк мінімізує ризик (ризик не перевищує величини премії) при можливому одержанні теоретично необмеженого прибутку;

– банк отримує різноманітний набір стратегій: купувати і продавати опціони з різними цінами виконання і термінами постачання в усіляких комбінаціях;

– банк може працювати одночасно на різних опціонних ринках; працювати на опціонних і ф’ючерсних ринках і т.д.;

– у випадку використання валютних опціонів банки можуть страхувати відкриту валютну позицію та захищати інвестиційний портфель, деномінований в іноземній валюті.