- •Розділ 6 правове регулювання засобів індивідуалізації товарів і послуг
- •6.1 Комерційне найменування
- •6.1.1 Поняття комерційного найменування
- •6.1.2 Право на комерційне найменування
- •6.1.3 Захист права на комерційне найменування
- •6.2 Торговельна марка
- •6.2.1 Поняття торговельної марки
- •6.2.2 Правова охорона торговельних марок
- •6.2.3 Оформлення прав на торговельну марку
- •6.2.4 Права, що випливають зі свідоцтва на торговельну марку
- •6.2.5 Захист прав на торговельну марку
- •6.3 Географічне зазначення
- •6.3.1 Поняття географічного зазначення
- •6.3.2 Охорона прав на географічне зазначення
- •6.3.3 Порядок реєстрації географічного зазначення та (або) права на нього
- •6.3.4 Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення
- •6.3.5 Порядок визнання недійсною та припинення правової охорони географічного зазначення
- •6.3.6 Захист прав на географічне зазначення
- •Розділ 7 правова охорона інших об’єктів інтелектуальної діяльності
- •7.1 Наукове відкриття
- •7.1.1. Необхідність і способи правового регулювання наукового відкриття
- •7.1.2 Закономірність як об'єкт наукового відкриття
- •7.1.7 Масштабність наукового відкриття
- •7.1.8 Достовірність відкриття
- •7.1.9 Положення, що не відповідають вимогам, що висувають до відкриття
- •7.1.10 Можливі принципи спеціальної правової охорони наукових відкриттів
- •7.1.11 Суб’єкти права на відкриття
- •7.2 Компонування інтегральних мікросхем
- •7.2.1 Поняття інтегральної мікросхеми (імс) та компонування імс
- •7.2.2 Характеристика ознак компонування імс
- •7.2.3 Суб’єкти права на компонування імс
- •7.2.4 Права авторів та інших правовласників компонування імс
- •7.2.5 Право на реєстрацію компонування імс та його захист
- •7.3 Раціоналізаторська пропозиція
- •7.3.1 Поняття раціоналізаторської пропозиції
- •7.3.2 Суб'єкти права на раціоналізаторську пропозицію
- •7.3.3 Права суб'єктів права на раціоналізаторську пропозицію
- •7.3.4 Оформлення права на раціоналізаторську пропозицію
- •7.4 Сорти рослин і породи тварин
- •7.4.1 Ознаки охороноздатності сорту рослин, породи тварин
- •7.4.2 Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин
- •7.4.3 Оформлення права на сорт рослин, породу тварин
- •7.4.4 Права авторів сорту рослин, породи тварин і патентовласників
- •7.4.5 Захист прав на сорт рослин, породу тварин
- •7.5 Комерційна таємниця
- •7.5.1 Поняття комерційної таємниці
- •7.5.2 Суб’єкти права на комерційну таємницю
- •7.5.3 Права на комерційну таємницю
- •7.5.4 Охорона прав на комерційну таємницю
6.2.5 Захист прав на торговельну марку
Порушенням прав на торговельну марку є неправомірні дії будь-яких осіб, що обмежують виключне право власника торговельної марки. Законодавство щодо торговельних марок містить норми, відповідно до яких заборонено:
використання ідентичного (тотожного) із зареєстрованою торговельною маркою позначення для однорідних товарів та послуг, щодо яких надано правову охорону;
використання схожого до ступеня сплутання позначення, включаючи ризик поєднання позначення та зареєстрованої марки в уяві споживача;
використання ідентичного або схожого до ступеня сплутання позначення для неоднорідних товарів та послуг, якщо мова йде про добре відому у країні марку і використання такого позначення може недобросовісним чином вплинути на розрізнювальну здатність добре відомого знака.
Поняття «використання» включає певні дії, визначені спеціальним законодавством країни. Навмисне порушення прав на торговельну марку включає поняття контрафакції.
На вимогу власника торговельної марки порушення може бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власникові торговельної марки заподіяні збитки.
Власник торговельної марки може також вимагати усунення з товару або його упаковки незаконно використаної марки або позначення, схожого з нею до ступеня сплутання, або знищення виготовлених зображень марки та позначень, схожих з нею до ступеня сплутання.
Вимагати поновлення порушених прав власника торговельної марки може також ліцензіат, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.
Захист прав на торговельну марку може здійснюватися в цивільному, адміністративному, кримінальному порядку.
Порушенням прав власника торговельної марки визнають несанкціоноване виготовлення, застосування, пропозицію до продажу, продаж, інше введення в господарський оборот або збереження з цією метою торговельної марки, товару, позначеного цією маркою, або позначення, схожого з нею до ступеня сплутання, щодо однорідних товарів.
Порушенням прав власника торговельної марки є як несанкціоноване використання іншими особами тотожного позначення товарів, так і використання позначень, схожих із зареєстрованою торговельною маркою.
Порушення прав на торговельну марку може завдати різні види збитків її власникові. Правовласник може зазнати збитків, а порушник його права незаконно збагатитися. У разі продажу правопорушником товарів низької якості може бути завдано шкоди діловій репутації правовласника. Втрата репутації може потягнути за собою зниження обороту та вимагати великих витрат на відновлення репутації. Усі збитки підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі торговельної марки, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на нього тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання та матеріалів, призначених для її виготовлення.