Метод окремого субрахунка для торговельних підприємств
Для торговельних підприємств, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу, у додатку до П(С)БО 9 наведено окремий приклад розподілу ТЗВ — приклад 2.
Досконалим цей приклад розподілу, м’яко кажучи, не назвеш. А точніше — розподілити за ним ТЗВ неможливо, тому що значення, яке нам треба знайти, взято за основу для розрахунку.
У зв’язку з цим покажемо порядок застосування цього методу на прикладі, використовуючи принципові положення пункту 9 та прикладу 1 додатка до П(С)БО 9.
Приклад 3 Станом на початок звітного періоду підприємство роздрібної торгівлі має залишок товарів, що обліковуються на субрахунку 282, у сумі за цінами продажу 3400 грн; залишок ТЗВ (дебет субрах. 289) та торгової націнки (кредит субрах. 285) — відповідно 60 грн та 800 грн.
За звітний період надійшов товар на суму 5000 грн, крім того ПДВ — 1000 грн, транспортні послуги на доставку, надані стороннім перевізником, — 125 грн, крім того ПДВ — 25 грн.
Націнка на придбаний товар нарахована у розмірі 2000 грн.
У звітному періоді реалізовано товар на суму 9600 грн, у т. ч. ПДВ — 1600 грн.
Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, розрахуємо за формулою:
За даними нашого прикладу сума ТЗВ, що відноситься до реалізованих товарів, становитиме:
170,77 = ((60 + 125) : (3400 + (5000 + 2000))) х 9600
Аналогічно розрахуємо суму торговельної націнки на реалізований товар:
2585 = ((800 + 2000) : (3400 + (5000 + 2000))) х 9600
У бухгалтерському та податковому обліку торговельного підприємства зазначені операції будуть відображені так, як показано у таблиці 3.
Нормативна база
Закон про прибуток — Закон України від 28.12.94 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».
П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.
П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.
Рекомендації №47 — Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Держкомпромполітики від 02.02.2001 р. №47
Лист №31 — Лист Мінфіну від 21.12.2005 р. №31-34000-10-5/27793.
Лист №53 — Лист Мінфіну від 27.02.2003 р. №053-2920.
Лист №2904 — Лист ДПАУ від 15.04.2004 р. №2904/6/15-0116.
Лист №3778 — Лист Мінфіну від 14.03.2005 р. №31-04200-30-10/3778.
Лист №4807 — Лист ДПАУ від 27.05.2005 р. №4807/6/11-1116.
Що каже п(с)бо
Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.
Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.
П. 9 П(С)БО 9