2.3.Складання плану курсової роботи.

Керівники курсових робіт допомагають студентам скласти план і контролюють процес виконання курсових робіт.

Курсова робота повинна відповідати таким вимогам:

• містити аналіз рекреаційного потенціалу області;

• проект територіальної локалізації об’єкту туристичної сфери (засобу розміщення);

• графічні матеріали у вигляді креслень;

• мати належне оформлення;

• бути поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Курсова робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, а також не містить проекту територіальної локалізації об’єкту туристичної сфери, до захисту не допускається і повертається на доопрацювання.

План має передбачувати питання, які розкривають зміст теми та структурують матеріал дослідження.

План - структура курсової роботи:

Вступ.

Розділ І. Аналіз рекреаційного потенціалу території, з врахуванням її природо-ресурсних особливостей та розвитку виробничої і соціальної інфраструктури.

Розділ ІІ. Розробка проекту об’єкта туристичної сфери (засобу розміщення)

Висновки та пропозиції.

Список використаних джерел.

Додатки.

Змінювати пункти плану можна в разі погодження з керівником та обґрунтування доцільності таких змін.

2.4. Заповнення бланку завдання на курсову роботу.

Після складання плану курсової роботи оформлюється спеціальний бланк-завдання (Додаток Б), у якому зазначаються реквізити автора, фіксуються тема, план, термін подання готової роботи на кафедру, підпис наукового керівника і студента. При оформленні курсової роботи завдання необхідно розмістити після титульної сторінки.

2.5. Збирання і обробка фактичного матеріалу.

Джерелом інформації є офіційні статистичні показники, що відображають стан природно-ресурсного потенціалу території та розвиток туристично-рекреаційної інфраструктури. Інформаційними джерелами можуть слугувати вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси, спеціальних тематичних журналів, Іnternet тощо.

Зібраний, опрацьований та систематизований матеріал студент розподіляє по окремих питаннях, послідовність викладення яких встановлено планом курсової роботи.

2.6. Оформлення змісту курсової роботи.

Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Наукову інформацію в курсовій роботі потрібно викладати стисло, логічно й аргументовано, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Курсова робота друкується на папері формату А4 через півтора міжрядкові інтервали, шрифт Times New Roman, 14 кегль. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 50 сторінок друкованого тексту, включаючи бібліографію. До загального обсягу роботи не входять додатки. За необхідності окремі таблиці та рисунки можна подавати на аркушах формату А3. Границі аркуша мають бути наступних розмірів: ліве поле – не менше як 30 мм, праве – не менше як 10 мм, верхнє – не менше як 20 мм, нижнє – не менше як 20 мм.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул і т.п. подають арабськими цифрами без знаку №. Таблиці та ілюстративний матеріал, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше. Ілюстрації (графіки, діаграми тощо) позначають словом Рис. і нумерують послідовно у межах розділу. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, Рис. 2.1.

Кожна таблиця повинна мати назву, яка пишеться над таблицею симетрично до тексту. Слово Таблиця та безпосередньо її назва починається з великої літери. У кожній таблиці заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають єдине ціле. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Таблицю з великою кількістю рядків можна перенести на іншу сторінку, при цьому не повторюючи назву, а вказуючи Продовження табл.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово Таблиця пишуть скорочено, наприклад, Табл. 2.3. У повторних посиланнях за текстом на таблиці треба зазначити див. табл. 2.3.

Робочі креслення (схеми, плани) виконуються в середовищі AutoCad чи вручну на аркуші формату А3. Рекомендується розміщувати кожне креслення на окремому аркуші і в наступному порядку: план локалізації засобу розміщення (благоустрою території), план холу (номера), план фасаду будівлі). Усі креслення оформляються згідно встановлених вимог, щодо графічних матеріалів даного профілю.

У даній роботі на кожному з креслень достатньо обмежитися:

План локалізації засобу розміщення (благоустрою території):

• будівлі об’єктів що проектуються;

• будівлі існуючої забудови;

• елементи озеленення (газони, клумби, змішані квітники, рядові або бордюрні насадження тощо);

• зелена захисна смуга;

• майданчик для паркування автомобілів і автобусів;

• господарські та технічні споруди;

• основний підхід до готельного комплексу;

• пішохідні доріжки;

• шляхи сполучення;

• малі архітектурні форми (дитячі майданчики, літні майданчики тощо);

• огородження території;

• штучне освітлення території;

тощо (Додаток В).

План холу (номера):

• координаційні осі будівлі;

• розміри, що визначають відстань між координаційними осями і прорізами, товщину стін і перегородок, інші необхідні - хідні розміри, відмітки ділянок, які розміщені - розміщені на різних рівнях;

• лінії розрізів, щоб у розріз попадали прорізи вікон, зовнішніх воріт і дверей;

• відкривання дверей;

• елементи будівлі (сходи, сантехніка, кухонне обладнання, і т.д.)

• назва приміщень (технологічних ділянок) та їх площі.

Площі проставляють у нижньому правому кутку приміщення і підкреслюють суцільною лінією (розмір подається з точністю до сотих часток) (Додаток Г).

План фасаду будівлі:

План фасаду будівлі підбирається шляхом застосування методу «аналового проектування» з урахуванням функціонального профілю засобу розміщення проект якого розробляється та специфіки оточуючого середовища (Додаток Д).

Матеріали курсової роботи розміщують в такій послідовності:

1) Титульна сторінка (Додаток Е).

2) Бланк завдання (заповнений та підписаний).

3) Зміст (план та сторінки).

4) Вступ (обсяг до 3 сторінок).

У вступі обґрунтовується:

- актуальність і науково-практичне значення вибраної теми, особливості вирішення проблемних щодо особливостей проектування зоб’єктів туристичної сфери в сучасних умовах;

- мета та завдання роботи (спираючись на план); наводиться коротке представлення об’єкту і предмету дослідження; зазначаються використовувані методи та інформаційні джерела дослідження.

Об’єкт дослідження – територіальна локалізація об’єкту туристичної сфери.

Предмет дослідження – проект туристичного комплексу (засобу розміщення).

Мета роботи – формулюється відносно обраного предмета дослідження стосовно об'єкта дослідження.

Основна частина роботи (оформлюється згідно з планом курсової роботи).

У першому розділі курсової роботи (15-25 сторінок) проводиться оцінка рекреаційного потенціалу обраної області.

Рекреаційні ресурси визначаються на основі якісних та кількісних показників.

Оцінка і аналіз рекреаційних ресурсів можуть здійснюватись на ос­нові трьох типів оцінки:

• медико-біологічного;

• психолого-естетичного;

• технологічного.

Медико-біологічний тип виявляє вплив природних факторів на організм людини і має найважливіше значення при оцінці кліматичних рекреаційних ресурсів, які суттєво впливають на стан здоров’я і самопочут­тя людини.

При психолого-естетичній оцінці визначається емоційний вплив на людину певних особливостей природного ландшафту та інших рекреацій­них ресурсів.

Психолого-естетична оцінка території враховує:

• міру контрастності. Найпривабливішими для рекреантів є крайові зони, наприклад, на межі різних природних елементів території: вода-суша (сильний ефект), ліс-галявина (середній ефект). Зворотний ефект справляють однотипні лісові насадження, заболочені ді­лянки, антрополандшафти;

• пейзажно насиченість — морфологія ландшафту: кількість одночасно видимих природних елементів, величина вертикальних та горизонтальних кутів сприйняття ландшафтів, пересіченість рельєфу, кількість фокусних пунктів тощо. В гірських районах найбільший бал мають верши­ни, найменший — вузькі ущелини та каньйони;

• лісистість території, що перевищує 60%, різко зменшує її есте­тичну привабливість;

• екзотичність — міра контрасту між місцем постійного прожи­вання та районом відпочинку;

• унікальність — міра неповторності об’єктів і явищ.

Технологічна оцінка враховує взаємодію людини і природного се­редовища через «технологію» рекреаційної діяльності, де суб'єктом оцін­ки виступає рекреаційна галузь. Така оцінка включає два аспекти: можли­вості для реалізації того чи іншого виду рекреаційної діяльності та перспективи інженерно-будівельного освоєння території.

Доцільність використання того чи іншого підходу до оцінки рекреа­ційних ресурсів обумовлена характером останніх.

Розділ має включати наступні параграфи, які відповідно нумеруються 1.1., 1.2. і т.д.