Розділ 5. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1. Організація і проведення рнр на огд у нс

Вступ

Сучасне виробництво все більше ускладнюється, росте число потенційно небезпечних об’єктів, таких як атомні електростанції /на Україні їх 5/; багато джерел іонізуючого випромінювання /на Україні їх більше 2600/ - це тільки зареєстровані, тобто відомі, велика кількість хімічно небезпечних та вибухонебезпечних, пожежонебезпечних /на Україні їх більше 1000/.

Після трагедії у Чорнобилі, а також аварій на ХНО приймаються необхідні заходи безпеки до розумної межі, покращуються експлуатаційна надійність об’єктів, а також розміщення і будівництво їх за межами густонаселених пунктів. Однак, небезпека сьогодні існує:

-запроектні аварії на промислових об’єктах;

- вплив стихійних сил природи.

Тому важливим для керівників на виробництві, чи адміністративній території кваліфіковано вирішувати питання організації і проведення рятувальних та невідкладних робіт при ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф з урахуванням особливостей об’єктів атомної енергетики, хімічнонебезпечних, пожежонебезпечних об"єктів та при повенях.

5.1.1. Мета, зміст і умови проведення рнр.

Рятувальні та невідкладні роботи (РНР), їх складність, будуть залежати від виду і характеру осередку ураження . Вони можуть проводитись в дуже складних умовах: в умовах руйнувань, суцільних завалів, масових пожеж; викиду в атмосферу радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, а також і біологічних (бактеріальних) засобів.

Основна мета РНР.

1. Рятувати людей, які опинилися в будь-якому осередку ураження.

2. Надати їм допомогу.

3. Усунути (локалізувати) аварію і ліквідувати пошкодження, які перешкоджають (зважають) проведенню робіт, або загрожують життям людей.

4. Створити умови для проведення відновлювальних робіт.

Розглянемо більш конкретно, що таке рятувальні і що таке невідкладні роботи. Вони є взаємно пов’язані і взаємодоповнюючі.

5.1.1.1 Характеристика основних видів робіт.

Рятувальні роботи - це пошуки потерпілих людей (уражених); надання їм невідкладної медичної допомоги; евакуація їх в безпечні райони, або в лікувальні заклади.

Види рятувальних робіт:

1. Проведення розвідки маршрутів і ділянок наступних робіт.

Основна мета розвідки – в короткий термін отримати достовірні і точні дані, тобто уточнити який стан склався на шляху висування і на ділянці робіт, для прийняття обґрунтованого рішення по найбільш ефективному використанню сил і засобів ЦО.

Розвідку організовують штаби ЦО всіх рівнів, а також безпосередньо начальники служб і командири формувань.

На ОГД розвідка ведеться:

• постами радіаційного і хімічного спостереження;

• спостерігачами в формуваннях;

• розвідковими групами (ланками).

Пости радіаційного і хімічного спостереження виставляються на території об’єкту, а також в районах розташування формувань.

Склад поста:

- начальник поста;

- розвідник- дозиметрист;

- розвідник- хімік.

Спостерігачам та постам визначають місце, час спостереження. Вони спостерігають характер НС, визначають ступінь зараження навколишнього середовища.

Розвідкові групи висилаються в осередок ураження з метою визначення стану доріг, наявність зон зараження, можливістю їх обходу, стан захисних споруд, характер аварій на КЕМ.

Розвідкові ланки формувань ЦО ведуть радіаційну і хімічну розвідку безпосередньо на ділянці робіт свого формування.

Розвідка ділиться на загальну і спеціальну.

Загальна – ведеться розвідковими групами штабів ЦО міста, району і ОНГ.

Спеціальна – ведеться відповідною службою і доповнює загальну розвідку.

Крім цього, командири формувань усіх рівнів ведуть особисту розвідку, як під час руху, так і в осередку ураження.

В залежності від використання засобів, розвідка може бути повітряною і наземною.

Повітряна – ведеться з літаків, вертольотів, які обладнані фотоапаратами і приладами радіаційної і хімічної розвідки.

Наземна – ведеться постами спостереження, розвідковими групами, а також розвідковими підрозділами військових частин ЦО.

2. Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування і ділянках наступних робіт.

Це завдання покладається на команди пожежогасіння (протипожежні формування).

У випадках необхідності в гасінні пожеж приймають участь формування загального призначення.

Стан пожеж на шляху руху і ділянці робіт (об’єкті ), визначає характер і тактику рятувальних робіт.

В першу чергу гасять пожежі там, де перебувають люди(біля виходів, підвальних приміщень, цеху, між стінами і плитами будинків і т.д.)

Під час гасіння пожеж особовий склад повинен виконувати правила безпеки, стежити за станом будівельних конструкцій, щоб вогонь не розповсюджувався на сусідні будинки і на працюючих людей.

3. Пошуки і звільнення людей, які опинилися під завалами в напівзруйнованих будинках, спорудах, загазованих і задимлених, затоплених приміщеннях.

Завали утворюються при руйнуванні будинків і споруд, які мають хаотичне нагромадження крупних і малих уламків конструкцій, стінок, перекриття, перегородок, даху, санітарно-технічного і технологічного обладнання, меблів і т.д.

Для пошуку потерпілих направляються в осередок ураження пошукові групи (формування загального призначення і служб), які ретельно обстежують територію (ділянку робіт), ретельно обстежують завали, підвали, зовнішні віконні і дверні прорізи, стіни і кутові простори перших поверхів, та в інших місцях.

Рятівники пересуваються один від одного на віддалі бачення і слухового зв’язку, які використовують спеціальні електронні прилади – геофони, які здатні ловити слабкі звуки на віддалі до 14 м., та удари молотком, або каменем до 150-200 м. і визначають їх напрям. Широко залучають для пошуку спеціально навчені собаки.

Звільнення людей може здійснюватись одним із таких способів:

• розчищення завалу зверху;

• побудова проходів в завалі;

• пробивка отворів в стіні і в перекриттях.

При звільненні людей із завалів необхідно дотримуватись мір безпеки, необхідно слідкувати, щоб не було зміщення конструкцій завалу.

Особовий склад, який проводять рятувальні роботи в задимлених, загазованих приміщеннях і в таких, що горять, повинні забезпечуватися ізолюючими протигазами.

4. Розкриття зруйнованих, або пошкоджених захисних споруд і рятування людей які у них знаходяться.

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

• встановити зв'язок з людьми які опинилися в ньому і з"ясувати їх стан всередині сховища;

• якщо не подається повітря, то його необхідно подати;

• уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв'язок можливо встановити шляхом:

• переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли);

• переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;

• шляхом перестукування.

Після цього приступають до розкриття сховища (або підвального приміщення) наступними способами:

• відкопування люка аварійного виходу;

• відкопування заваленого виходу з наступним відкриванням дверей, або прорізу;

• відкопування приямку у зовнішній стіні і пробиття прорізу в стіні;

• пробиття прорізу у стіні із сусіднього приміщення, або у перекритті сховища;

• обладнання підземної галереї з виходом до стіни або підлоги сховища, приміщення де знаходяться люди.

5. Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

6. Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади. Медична допомога потерпілим надається в два етапи: безпосередньо в осередку ураження (перша медична допомога) і в медичних закладах (спеціальна медична допомога).

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

Місця посадки уражених на транспорт влаштовуються на шляхах евакуації з урахуванням можливостей під’їзду до них.

Дуже тяжко уражених переносять на носилках або на руках особовим складом рятувальних груп, а легкоуражених пішохідним порядком, самостійно або з супроводжуючою людиною.

7. Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки.

Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦО.

8. Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ буде детальніше розглянуто трохи нижче.

Формування, які завершили рятувальні роботи (або після їх заміни) відправляють на пункти спеціальної обробки, які розгортаються на незараженій місцевості, поблизу шляху з осередку

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них відносяться:

1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 2-х до 2,5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6,5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

2. Локалізація (ліквідація) аварія на технологічних і КЕМ, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

При ліквідації аварії на газових мережах в першу чергу перекривають подачу газу в мережу. Для цього вимикають пошкоджені ділянки газових мереж за допомогою запірних пристроїв, розміщених на газопроводі і які збереглися на газгольдерах.

При спалахуванні газу його тиск в мережі падає, після цього полум’я гасять піском, землею, глиною, або закидають на нього мокрий брезент, а потім засипають зверху землею і поливають водою.

Ліквідація аварії на електромережах проводиться тільки після вимкнення струму.

3. Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

Зруйнування конструкцій і укріплення їх проводиться за допомогою засобів механізації.

3. Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦО і збройних сил. (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях , та ін.. ).

Основними умовами, що визначають успішне проведення РНР є:

1. Завчасне створення угрупування сил і засобів ЦО;

2. Безперервне проведення розвідки;

3. Своєчасне просування і введення сил і засобів ЦО в осередок ураження, рішучість і швидкість дій формувань по рятуванню людей. Повітря в захисні споруди постачати не пізніше як через 2-4 год.; першу медичну допомогу ураженим також в перші 12-14 г.; завершення основних рятувальних робіт до кінця першої доби, мінімальна тривалість роботи зміни 2-4 години, максимальна -12.

4. Висока тренованість, психологічна стійкість особового складу сил ЦО;

5. Кваліфіковане керівництво дозволить організовано провести роботи в короткий термін з мінімальною затратою сил і засобів.

6.Суворе дотримання заходів безпеки пари проведенні РНР дозволить попередити нещасні випадки і втрати особового складу

7. Вміле керування і управління силами ЦО, а це досягається: знаннями, швидкими реагуванням на зміну ситуації і своєчасним доведенням завдань до підлеглих;

8. Всебічне забезпечення : протирадіаційне (протихімічне); матеріальне; технічне і медичне.

6. Завчасне визначення командирами формувань особливостей ймовірних ділянок робіт: наявності комунально-енергетичних і технологічних мереж; місце розташування і характеристика окремих елементів ОГД.

Таким чином проведення рятувальних та невідкладних робіт дозволяє зменшити, або зовсім довести до мінімуму втрати людей, матеріальних цінностей і своєчасно приступити до виконання виробничих завдань і забезпечити життєдіяльність робітників і службовців, а також населення яке проживає навколо ОГД.