4. За особливостями кулі (снаряду):

А) За призначенням: звичайні;

спеціальні.

Звичайні – для ураження живих цілей.

Спеціального призначення – для переборення броні (бронебійні);

для пристрілки (трасуючі);

для комбінованої дії: переборення броні й запалення об'єкта (бронебійно-запалювальні) тощо.

Щоб краще розрізняти кулі спецпризначення, на їх головки наносять розпізнавальні пофарбування: бронебійні – кінчик пофарбований у темний колір, трасуючі – зелений, бронебійно-запалювальні – червоною полоскою.

Б. За формою кінчика (наконечника):

тупоконечні (для револьвера “Наган”),

гостроконечні (гострокінцеві),

із заокругленою головною частиною,

із полусферичною головною частиною (напівсферичні),

плоскоконечні (плоскі).

В. За наявністю й кількістю на кулі (снаряді) жолобків (виточок).

Виточки являють собою кільцеподібні заглиблення, які призначені або для обжиму дульцем гільзи, або для збільшення міцності кулі, або для зменшення освинцювання стволу. 1 – жолобкові, 2 – жолобкові, 3 – безжолобкові.

Г. За конструкцією:

а) оболончасті,

б) напівоболончасті,

в) безоболончасті.

Оболончасті мають стальну оболонку, всередині якої розміщується свинець або осердя для збільшення убивчої сили. Безоболончасті кулі – це моноліт із металу (свинець, чавун). Використовуються в основному у спортивних і мисливських патронах. Злочинці, виготовляючи патрони частіше за все користуються безоболончастими кулями.

Д. За розмірами. Окрім як калібр, кулі мають довжину (різну).

Ж. За способом закріплення кулі у гільзі:

а) пояскового обжиму (обжим краю кільця) (гвинтівочні, пістолетно-кулеметні патрони калібру 7,62 мм зразка 1943 р.; дрібнокаліберний спортивний патрон калібру 5,6 мм; бойовий патрон калібру 5, 45 мм);

б) кернування (револьверні та пістолетно-кулеметні патрони калібру 7, 62 мм зразка 1930 р.);

в) суцільного обжиму або по-іншому щільної посадки (патрон калібру 9,0 мм);

г) сегментний обжим.

Кулі для гладкоствольної зброї поділяються на:

а) шароподібні;

б) циліндричні (для стрільби по хижаках, тваринах великих розмірів).

Циліндричні кулі за конструкцією поділяються на:

а) стрілоподібні;

б) стріло-турбинно подібні.

На головних частинах цих куль є нахиленоспрямовуючі ребра, що призначені для надання їм стійкого і обертального руху під час польоту.Турбинні кулі стабілізатора не мають. Стійкість кулі та їх обертальний рух досягаються за рахунок наскрізного каналу з гвинтоподібними ребрами (лопастями).

5. За особливостями порохового заряду :

а) димний заряд;

б) бездимний заряд.

Компонентами димного пороху є калієва селітра, сірка і вугіль, а основу бездимного – піроксилін (нітроцелюлоза).За кольором димний порох чорний, а бездимний може бути й інших кольорів, наприклад, жовтого, зеленого тощо.За формою димний порох має вигляд маленьких зерен різної конфігурації, а бездимний має вигляд пластинок або циліндриків однакових розмірів.Бездимний порох застосовується у бойовій і мисливській зброї, а димний – тільки для мисливської.

Отже унітарні патрони складаються з таких частин:гільза;снаряд;заряд (порох);

капсуль.

У гільзі розрізняють:корпус;дульце;схил;донну частину;капсуль.

На донній частині виштампувані маркіровочні позначення завода-виготовлювача, калібр, номер партії тощо.У кулях розрізняють головну, ведучу і хвостову частини.Одним із основних компонентів спорядження патрону є капсуль, який слугує запаленню заряда пороху.Зазвичай він являє собою ковпачок (чашку), виготовлений із тонкої листової латуні, міді або заліза і споряджений спеціальним складом, який легко вибухає під час удару.У більшості патронів капсуль поміщають у гніздо, яке розташовується на дні гільзи (патрони центрального бою).У патронах для спортивної зброї капсуля як окремої частини немає, бо ударний склад поміщається по всьому колу шляпки гільзи (патрони кругового, бокового) бою. Боковий бій ще називають жевело.Дробовий заряд для патронів гладкоствольної зброї складається з багатьох свинцевих кульок – дробин.Розмір дробин від 1, 5 мм до 5 мм (через кожні 0, 25 мм).Дріб величиною 5 мм називається (картеччю) шротом.Окрім заводських застосовують і саморобні бойові припаси. Саморобний дріб виготовляють литарним способом або різанням.Необхідним компонентом патронів для гладкоствольної зброї є пижі та прокладки.Пижі бувають войлочні, целюлознопаперові, полімерні, прокладки – картонні.Замість пижів та прокладок подеколи використовують (для мисливських патронів) – контейнери, у які засипається дріб.Контейнери – для зменшення осипаня дробі, бо її розкид починається не одразу при вильоті зі стволу, а трохи згодом, і якийсь час летить суцільним монолітом.