- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
4. За особливостями кулі (снаряду):
А) За призначенням: звичайні;
спеціальні.
Звичайні – для ураження живих цілей.
Спеціального призначення – для переборення броні (бронебійні);
для пристрілки (трасуючі);
для комбінованої дії: переборення броні й запалення об'єкта (бронебійно-запалювальні) тощо.
Щоб краще розрізняти кулі спецпризначення, на їх головки наносять розпізнавальні пофарбування: бронебійні – кінчик пофарбований у темний колір, трасуючі – зелений, бронебійно-запалювальні – червоною полоскою.
Б. За формою кінчика (наконечника):
тупоконечні (для револьвера “Наган”),
гостроконечні (гострокінцеві),
із заокругленою головною частиною,
із полусферичною головною частиною (напівсферичні),
плоскоконечні (плоскі).
В. За наявністю й кількістю на кулі (снаряді) жолобків (виточок).
Виточки являють собою кільцеподібні заглиблення, які призначені або для обжиму дульцем гільзи, або для збільшення міцності кулі, або для зменшення освинцювання стволу. 1 – жолобкові, 2 – жолобкові, 3 – безжолобкові.
Г. За конструкцією:
а) оболончасті,
б) напівоболончасті,
в) безоболончасті.
Оболончасті мають стальну оболонку, всередині якої розміщується свинець або осердя для збільшення убивчої сили. Безоболончасті кулі – це моноліт із металу (свинець, чавун). Використовуються в основному у спортивних і мисливських патронах. Злочинці, виготовляючи патрони частіше за все користуються безоболончастими кулями.
Д. За розмірами. Окрім як калібр, кулі мають довжину (різну).
Ж. За способом закріплення кулі у гільзі:
а) пояскового обжиму (обжим краю кільця) (гвинтівочні, пістолетно-кулеметні патрони калібру 7,62 мм зразка 1943 р.; дрібнокаліберний спортивний патрон калібру 5,6 мм; бойовий патрон калібру 5, 45 мм);
б) кернування (револьверні та пістолетно-кулеметні патрони калібру 7, 62 мм зразка 1930 р.);
в) суцільного обжиму або по-іншому щільної посадки (патрон калібру 9,0 мм);
г) сегментний обжим.
Кулі для гладкоствольної зброї поділяються на:
а) шароподібні;
б) циліндричні (для стрільби по хижаках, тваринах великих розмірів).
Циліндричні кулі за конструкцією поділяються на:
а) стрілоподібні;
б) стріло-турбинно подібні.
На головних частинах цих куль є нахиленоспрямовуючі ребра, що призначені для надання їм стійкого і обертального руху під час польоту.Турбинні кулі стабілізатора не мають. Стійкість кулі та їх обертальний рух досягаються за рахунок наскрізного каналу з гвинтоподібними ребрами (лопастями).
5. За особливостями порохового заряду :
а) димний заряд;
б) бездимний заряд.
Компонентами димного пороху є калієва селітра, сірка і вугіль, а основу бездимного – піроксилін (нітроцелюлоза).За кольором димний порох чорний, а бездимний може бути й інших кольорів, наприклад, жовтого, зеленого тощо.За формою димний порох має вигляд маленьких зерен різної конфігурації, а бездимний має вигляд пластинок або циліндриків однакових розмірів.Бездимний порох застосовується у бойовій і мисливській зброї, а димний – тільки для мисливської.
Отже унітарні патрони складаються з таких частин:гільза;снаряд;заряд (порох);
капсуль.
У гільзі розрізняють:корпус;дульце;схил;донну частину;капсуль.
На донній частині виштампувані маркіровочні позначення завода-виготовлювача, калібр, номер партії тощо.У кулях розрізняють головну, ведучу і хвостову частини.Одним із основних компонентів спорядження патрону є капсуль, який слугує запаленню заряда пороху.Зазвичай він являє собою ковпачок (чашку), виготовлений із тонкої листової латуні, міді або заліза і споряджений спеціальним складом, який легко вибухає під час удару.У більшості патронів капсуль поміщають у гніздо, яке розташовується на дні гільзи (патрони центрального бою).У патронах для спортивної зброї капсуля як окремої частини немає, бо ударний склад поміщається по всьому колу шляпки гільзи (патрони кругового, бокового) бою. Боковий бій ще називають жевело.Дробовий заряд для патронів гладкоствольної зброї складається з багатьох свинцевих кульок – дробин.Розмір дробин від 1, 5 мм до 5 мм (через кожні 0, 25 мм).Дріб величиною 5 мм називається (картеччю) шротом.Окрім заводських застосовують і саморобні бойові припаси. Саморобний дріб виготовляють литарним способом або різанням.Необхідним компонентом патронів для гладкоствольної зброї є пижі та прокладки.Пижі бувають войлочні, целюлознопаперові, полімерні, прокладки – картонні.Замість пижів та прокладок подеколи використовують (для мисливських патронів) – контейнери, у які засипається дріб.Контейнери – для зменшення осипаня дробі, бо її розкид починається не одразу при вильоті зі стволу, а трохи згодом, і якийсь час летить суцільним монолітом.
