
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
Дактилоскопічна формула має дві частини: головну й додаткову.
Під час виведення головної частини формули враховуються лише завиткові візерунки та їх належність певному пальцю рук.
Починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мізинцем лівої руки всі пальці нумерують від 1 до 10, а також поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці.
Кожній групі надають умовні позначки: попарно - великий і вказівний палець правої руки - перша пара; середній та безіменний пальці правої руки - друга пара; мізинець правої та великий палець лівої руки - третя пара; вказівний і середній пальці лівої руки - четверта пара; безіменний і мізинець лівої руки - п'ята пара.
За наявності завиткових візерунків у першій парі пальців вони позначаються цифрою 16, у другій - 8, у третій - 4, а в четвертій - 2, у п'ятій - 1.
Потім із отриманих значень складається дріб, у чисельнику якого додаються умовні значення парних пальців (2, 4, 6, 8, 10), а в знаменнику - непарних.
Після цього до сум умовних позначень чисельника і знаменника додається по «1», оскільки трапляються випадки відсутності па пальцях завиткових візерунків.
Тоді головна частина формули буде позначатись як 1/1.
Коли ж па всіх десяти пальцях є завиткові візерунки, формула матиме вигляд дробу 32/32.
Головна частина формули - це дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна
74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
Додаткова частина дактилоформули утворюється з урахуванням цифрових індексів усіх типів і видів папілярних візерунків.
На відміну від головної частини формули, в чисельник додаткової її частини записують усі умовні індекси візерунків правої руки, а в знаменник - лівої руки.
Цифрові позначення тут не сумуються, а пишуться поспіль і послідовно (у чисельнику з 1-го по 5-й палець, а в знаменнику з 6-го по 10-й).
У криміналістиці запроваджено таку умовну індексацію:
всі різновиди дугових візерунків позначаються цифрою «1»;
якщо петлевий тип візерунка, тоді всі радіальні петлі позначаються «2»;
ульнарні петлі індексуються залежно від кількості папілярних ліній, що містяться між пунктом розгалуження гілок дельти і центром візерунка (вершиною внутрішньої петлі):
якщо цих ліній не більше 9 - позначається цифрою «З»;
якщо від 10 до 13 - тоді цифрою «4»;
від 14 до 16 нетля індексується цифрою «5»;
якщо ліній більше 17 - цифрою «6».
• завиткові візерунки індексуються трьома умовними цифрами:
«7» за внутрішнього положення лівої дельти;
«8» - за середнього її положення;
«9» - за зовнішнього положення.
Для зручності практичного використання, швидкого пошуку і знаходження дактилокарти перевірювапої особи передбачено чітку систематизацію десятипальцевої дактилокартотєки.
Спершу дактилокарти розкладаються па групи за чисельником основної (головної) частини формули у висхідному порядку (від 1 да 32).
Потім кожна зі сформованих груп розкладається на 32 підгрупи за знаменником головної частини формули у висхідному порядку (від 1 до 32). Тож після другої розбивки у картотеці максимально може бути 1024 підгрупи (32 х 32).
Кожна з цих підгруп, своєю чергою, розкладається за числовим позначенням чисельника додаткової формули у зростаючому порядку.