
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
Судово-балістичну класифікацію вогнепальної зброї:
І. За цільовим призначенням:
а) бойова (військова і кримінальна);б) цивільна;в) службова.
Бойова (військова) – зброя (тільки заводського виготовлення) призначена для вирішення бойових завдань, прийнята на озброєнні армії на інших військових формувань. За ТТХ вона має підвищену пробивну силу, дальність польоту. Цивільна – для використання державними посадовими особами, яким законом дозволено носіння, зберігання і використання вказаної зброї для самозахисту або для виконання покладених на них обов'язків щодо захисту життя й здоров'я громадян, їх власності, охороні природи й природних ресурсів, цінних та небезпечного вантажу, спец. кореспонденції.До неї відноситься вогнепальна гладкоствольна або нарізна зброя з дульною енергією не більше 300 Дж (для короткоствольної), а також вогнепальна гладкоствольна довгоствольна зброя. Службова зброя не пристосована для ведення нею вогню чергою, калібр не більше 25 мм, дальність польоту кулі, сила ураження – на 20% менше від бойової аналогічних зразків.
ІІ. Бойова зброя в свою чергу поділяється на:
а) артилерійську;б) стрілкову.
ІІІ. Бойова стрілкова зброя поділяється на:
а) групову (колективного обслуговування – кулемети);б) індивідуальну (ручну).
IV. Цивільна зброя поділяється на:
а) зброя самозахисту – це вогнепальна, гладкоствольна, довгоствольна зброя, (а також – вогнепальна безствольна зброя з патронами травматичного, газового, світлозвукового ураження; газова зброя, електрошокова зброя).
б) спортивна зброя: - для тренування стрілків (нарізні гвинтівки, дрібнокаліберні пістолети, револьвери калібра 5,6 мм для стрільби патронами кільцевого запалювання);
- для спортивних змагань (з точним боєм, що поділяється на 1) цільова дрібнокаліберна зброя (пістолети, гвинтівки); 2) цільове для стрільби патронами з військової зброї (пістолети); 3) спеціальні гвинтівки (двохствольні, гладкоствольні – для стендової стрільби) тощо.
в) мисливська зброя – заводського виготовлення, довгоствольна. Буває для стрільби кулями, шротом, комбінованою: тобто нарізною і гладкоствольною.Кульова мисливська зброя зазвичай має один нарізний ствол для стрільби кулями. За калібром мисливська зброя може бути карабінами (5,6 – 9 мм), нітроекспреси (менше 16 мм штуцери (12 – 28 мм).Шротова мисливська зброя має один або декілька гладких стволів, розташованих горизонтально або вертикально. Мисливська зброя може бути: а) затворною (карабіни і штуцери з рухливим затвором; б) з розмикними стволами (більшість дробової, шротової зброї. Окрім цього мисливська зброя може бути: курковою, безкурковою (курки розташовані всередині ударно-спускового механізму, який схований в станині: а) дробова-гладкоствольна; б) кульова нарізна: штуцери, карабіни, гвинтівки; в) комбіновані рушниці з 2-4 гладкими і нарізними стволами.
Немисливська, залежно від конструктивного розташування стволів може бути: а) горизонтального розміщення; б) вертикального; в) комбінованого; г) сигнальна зброя.
V. Ручна вогнепальна зброя поділяється за калібром:
а) дрібнокаліберну: 5-6 ммб) середньокаліберну: 7-9 мм;в) крупнокаліберну: більше 10 мм.
VІ. За довжиною стволу:а) короткоствольна: 150-160 мм (пістолети, револьвери);б) середньоствольна: 160-550 мм (автомат, карабін, штуцер);в) довгоствольна: 550-800 мм (гвинтівки, карабіни).
VІІ. За будовою каналу ствола:гладкоствольна;нарізна;комбінована (гладконарізна).
VІІІ. За кількістю стволів: а) одноствольна;б) багатоствольна (двоствольна).
ІХ. За кількістю зарядів-патронів:а) однозарядні; б) багатозарядні.
ХІ. За способом зарядки:а) шомпольна;б) казнозарядна.
ХІІ. У залежності від снаряду:а) кульова зброя;б) кульово-дробова;в) дробова (шротна).
ХІІІ. У залежності від способу запалювання капсуля:а) зброя бокового бою (майже не використовується);б) зброя колового (кільцевого) бою;в) зброя центрального бою.
ХІV. За характером стріляючого механізму:
а) зброя термічної дії (механізму): (дульнозарядна історична зброя і сучасні “підпали”);
б) куркового механізму: (револьвери зразка 1895р. системи “Наган”);
в) ударникового механізму (пістолет ТК – “Тульський Коровіна”;
г) курково-ударниковий (ПМ, АКМ);
д) затворні механізми (ППШ - Шпагіна, ППС-Судаєва, ППД – Дегтярьова тощо);
е) механізм електрозапалюючої дії (французька гвинтівка Ле Барона і Дельмаса 1866р., американська гвинтівка С.Русселя 1834 р.).