
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
1. Молекули ДНК, виділені із яких-небудь клітин людини (кров, сперма, волосини, шматки шкіри) розміщують в чотири пробірки: по дві для ідентифікованого й ідентифікуючого об”єктів.
2. У кожну пробірку додають так званий рестикційний (рестикція – застосування певних обмежень) фермент, який специфічно руйнує азотисту основу ДНК. Внаслідок цього ДНК розщеплюється на фрагменти, що містять вже згадувані міні-сателіти.
3.Далі - ці фрагменти сортують за їх розмірами.
Для цього: містиме із пробірок переносять на світлочутливі пластини, покриті гелем (фотопластини), і певний час діють на них електрострумом, тобто для їх проявки, застосовують електрофорез (метод, заснований на відмінностях в рухомості частинок під дією електричного поля).
У такий спосіб фрагменти різних розмірів по – різному рошташовуються на поверхні пластин, утворюючи на ній темні полоси, які вирізняються між собою за товщиною, довжиною і розташуванням, залежно від кількості міні-сателітів, локалізованих у тому чи іншому місці.
Розташування цих полос – ЕЛЕКТРОФОРЕОГРАМА – і відповідає особливостям конкретного ланцюга ДНК.
Загальна кількість відмінних між собою полос на електрофореограмі у двох кровнонеспоріднених людей буде більше 10. А у кровноспоріднених – не більше 10.
Метод високочутливий.
Аналіз можна виконати на дуже малій кількості біологічного матеріалу – достатньо краплини крові чи однієї волосини.
У однієї й тієї ж людини у всіх клітинах будь-яких її органів – серці, легенях, почці, крові, мізках, шкірі, спермі, слюні тощо – сателітні ділянки ДНК абсолютно однакові.
Більше того, людина з часом старіє: вік, хвороби, життєві незгоди до невпізнання можуть змінити її фігуру, обличчя.
Однак кожна клітина її організму починаючи з періоду внутріутробного розвитку і навіть після смерті, буде зберігати свій незмінний вид індивідуальних компонентів ДНК.
Тим більше у багатьох випадках електрофореограми можуть виявлятись єдиним засобом ідентифікації особи.
Спадкову інформацію в клітинах організму ні стерти, ні змінити неможливо.
Однак біологічні тканини, що перебувають поза організмом, піддаються змінам, а ДНК – деградації, внаслідок процесів загнивання біологічного матеріалу.
Тому забезпечення правильного зберігання біологічних об'єктів має для генотипоскопічної експертизи важливе значення.
Такі об'єкти потребують консервації у вигляді сухих плям зі зберіганням за умов кімнатної температури, а якщо помістити у морозильник (принаймні до мінус 100 С) – тоді за такої температури зберігання біологічні об”єкти можуть зберігатися і бути придатними для генотипоскопічного дослідження доволі тривалий час (роки).
Проблема у володінні “пробою Джеффриса” не стільки у складності та дороговизні (через потребу спеціального обладнання) скільки у отриманні речовини, яку ми називали рестикційним ферментом, яка відіграє ключову роль у процесі виділення гіперваріабельних міні-сателітів ДНК.
57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
Цю систему прийнято називати криміналістичноюю реєст¬рацією.
Криміналістична реєстрація (хоч її в деяких джерелах мо¬жуть називати й кримінальною, що, можливо, не зовсім вір¬но) - це науково розроблені засади і правила функціонування системи обліків осіб, предметів та інших об'єктів і відомостей щодо них, які мають криміналістичне значення.
Система реєстрації складається з підсистем (складових), тобто з певних видів криміналістичних обліків, які різняться між собою обліковими відомостями, а також способами і фор¬мами їх накопичення й систематизації.
Отже, криміналістичний облік - один із складників інформа¬ційно-довідкової системи (криміналістичної реєстрації), що ха¬рактеризується властивою саме йому обліковою криміналіс¬тично значущою інформацією та специфічними способами і формами її накопичення й систематизації.
Базується криміналістична реєстрація на використанні теорії ідентифікації, судової фотографії, дактилоскопії, словес¬ному портреті та інших наукових даних.
Юридичними підставами реєстрації окремих категорій осіб
виступають:
• постанова прокурора, слідчого чи особи, яка провадить дізнання про обрання щодо конкретної особи запобіжного захо¬ду - взяття під варту, або постанова про притягнення як обви¬нуваченого;
• вирок або ухвала суду;
• постанова про оголошення розшуку обвинуваченого;
• протокол затримання підозрюваного.
> Розділи та блоки системи кримінальної реєстрації хоч і відрізняються за змістом, але утворюють єдине ціле і діють за такими правилами, засадами:
- обліки формуються або з оригіналів об'єктів (кулі, гільзи, фальшиві грошові знаки тощо), або з описань об'єктів (алфа¬вітні прізвищні картки, реєстрація ознак способів учинення злочинів тощо), або з фото-, відео-, фотозображень (відеозобра-жепь);
- незалежно від призначення обліків усі вони є різновидами іпформаційно-пошукових систем (ІПС);
- інформацію зосереджено в обліках, і запити на її пошук піддаються спеціальному термінологічному опрацюванню за допомоги інформаційно-текстової мови;
- нормальне та ефективне функціонування ІПС забезпе¬чується єдністю термінів і понять, що вживаються в інформа¬ційних масивах (банках даних);
- запити складаються з використанням усієї інформації з тим, щоб максимально звузити зону пошуку даних;
- інформаційне забезпечення криміналістичної діяльності повинно ґрунтуватися на фактах, що встановлені за допомоги законних засобів і методів;
- забезпечення повинно бути своєчасним і системним;
~ сукупно отримана з обліків інформація повинна повно та об'єктивно відображати особливість об'єкта пізнання і створю¬вати передумову для вирішення відповідних завдань у сфері криміналістичної діяльності;
-до структури інформаційного забезпечення може входити вихідна (первинна, ще не опрацьована) і кінцева (повністю го¬това до безпосереднього використання) інформація;