54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз

Важливу і суттєву роль в ідентифікації особи за її зовнішністю відіграє криміналістична портретна (або судово-портретна чи судово-фотопортретна) експертиза.

Результатом її проведення може бути встановлення тотожності людини за її зображеннями у відповідних джерелах.

У залежності від характеру об'єктів є такі види судово-портретної експертизи:

1 – експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення того чи зображена на двох і більше фотографіях одна і та сама особа;

2 – експертиза невпізнаного трупа (фотографії якого надані) і зажиттєвої фотографії особи для встановлення особи трупа;

3 – експертиза зажиттєвого фотозображення безвісті зниклої особи і черепу трупа для встановлення питання, чи може виявлений череп належати людині;

4 – експертиза посмертної маски невстановленої людини і зажиттєвих фотозображень безвісті зниклого з метою впізнання трупа.

Наведений перелік об'єктів та завдань досліджень свідчить про те, що портретна експертиза проводиться в процесі оперативних та слідчих заходів під час розшуку осіб, що уникають слідство та суд; осіб, що втекли з місць позбавлення волі; осіб, зниклих безвісті, коли виявляється або затримується особа, схожа зовні з розшукуваною.

Експертиза проводиться й тоді, коли є сумніви щодо того, хто зображений на фотографії у посвідченні, яке пред'являється конкретною людиною як своє.

До експертів звертаються й з метою встановлення ними факту про те, що на фотографіях, які мають значення для слідства, зображено конкретну особу тощо.

Матеріали (фотопортрети), що представляються (надаються) експертам, повинні бути достовірними (тобто їх походження встановлено безсумнівно) і допустимими (тобто отриманими в установленому законом порядку); співвідносними за ракурсом; наближеними за часом виготовлення; умовами їх виконання (одні умови освітлення, фонові і ін.); а також високої якості (належної різкості, середньої контрастності, без ретуші, вуалі, пошкоджень і забруднень).

Кіно-, відеоматеріали, рентгенограми надають в оригіналах; кісткові останки (череп, кістки) мають бути очищені від м'яких тканин.

55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи

Процес експертного дослідження складається із п'яти стадій:

1 – підготовчої;

2 – аналітичної;

3 – порівняльної;

4 - синтезу і узагальнення;

5 – фіксація результатів дослідження.

На першій стадії відбувається вивчення властивостей наданих експерту об'єктів і вплив їх на передачу ознак зовнішності.

Так, оглядаючи об'єкти фотографії, експерт вибирає із них найбільш придатні для співставлення.

На другій (аналітичній) стадії здійснюється роздільне вивчення об'єктів.

Для цього, наприклад, відібрані фотознімки доводяться до одного масштабу (виконуючи репродукційну фотозйомку).

За групою фотографій, на яких зображена одна і та сама особа, що підлягає ідентифікації, з використанням методу словесного портрету описуються співпадаючі ознаки зовнішності.

Поряд з описом, на цій стадії та наступній третій – застосовують й інші прийоми демонстрації співпадаючих ознак: а) співставлення – порівнювані фотографії наклеюють поряд і однаковими цифрами позначають співпадаючі ознаки; б) суміщення – складання частин фотографій (зазвичай лівої частини одного обличчя з правою іншого знімку) для демонстрації співвідносності (взаємопереходу) горизонтальних ліній: росту волосся, брів, очей, основи носа, рота, підборіддя; в) накладення – суміщення за однойменними анатомо-топографічними точками зображення облич, виготовлених на прозорих фотоплівках (або одне зображення на плівці, інше на фотопапері).

Таким чином суть третьої стадії – порівняння роздільно виявлених ознак зі встановленням співпадіння чи різниці, шляхом співставлення, суміщення та накладення (аплікації) фотозображень.

На четвертій стадії – синтезу і узагальнення результатів – проводиться оцінка дійсно співпалих і відмінних ознак, формулюються висновки. Висновок ґрунтується на детальній характеристиці всіх виявлених ознак зовнішності і об'єктивній оцінці їх достатності для цілей ототожнення.

Якщо поряд із співпадаючими знаками, що роблять можливим робити висновок про тотожність, спостерігаються певні розбіжності, останні повинні бути пояснені (різністю освітлення фотографування, просторовими спотвореннями через відповідний ракурс голови, віковими змінами чи внаслідок перенесених хвороб тощо).

На п'ятій стадії дослідження відбувається фіксація його результатів – складається висновок експерта, до якого долучаються фототаблиця із розміченими та нерозміченими (контрольними) фотографіями.