
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
Мислений образ, тобто ідеальні сліди пам'яті про зовнішність шуканої особи, окрім як описування під час допиту чи отримання пояснень може бути і як правило трансформується, матеріалізується в суб'єктивний портрет.
У криміналістичній техніці розрізняють декілька моделей таких портретів:
мальованих (рисованих);
мальовано-композиційних;
фотокомпозиційних;
комплексних.
Всі ці портрети суб'єктивні, бо будуються або самим свідком чи потерпілим, або за їх показаннями (поясненнями) іншими особами (оперативними працівниками, слідчими, спеціалістами).
МАЛЬОВАНИЙ портрет – це графічне відтворення суб'єктивного образу, що зберігається в пам'яті.
Можливі дві ситуації:
а) коли має місце графічне відтворення – малювання безпосередньо джерелом інформації (носієм) можливе лише тоді, коли суб'єкт володіє навичками рисування й може самостійно зобразити уявлений ним образ раніше баченої ним, а нині встановлюваної людини;
б) графічне відтворення – малювання фахівцем зі слів носія.
МАЛЬОВАНО-КОМПОЗИЦІЙНИЙ портрет (підсумовування малюнків) є найбільш ефективним способом. Суть: суб'єкт-носій у ході допиту відбирає з мальованих елементів зовнішності ті, які йому запам'ятались як схожі, а фахівець конструює на їх основі портрет.
ФОТОКОМПОЗИЦІЙНИЙ портрет: у ході допиту перед очевидцем розміщують серію звичайних фотознімків і пропонують йому відібрати ті, на котрих якась ознака певного елемента зовнішності схожа з такою, що запам'яталась. Слідчий або фахівець, що присутній на допиті, вирізає з фотознімків ознаки зовнішності і наклеює їх на аркуш паперу.
Таким чином складається портрет.
КОМПЛЕКСНИЙ або “живий” портрет: тобто за показаннями очевидців гримується схожа на розшукуваного людина, потім вона фотографується або фіксується на відеоплівку.
.
47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
МАЛЬОВАНИЙ портрет :
А) Малювання портрета безпосередньо носієм можливе лише тоді, коли суб'єкт володіє навичками рисування й може самостійно зобразити уявлений ним образ раніше баченої ним, а нині встановлюваної людини. Здійснюється під час оперативно-розшукових і слідчих дій.
Особа, у провадженні якої знаходиться справа детально вивчає психічний стан особи, умови і обстановку сприйняття нею потрібної інформації, встановлює, які елементи зовнішності носій запам'ятав точно, а відповідно яких відчуває складності з відтворенням; яка форма розташування відтворюваних ознак зовнішності тощо.У ході цього можна використовувати малюнки з посібників щодо ознак зовнішності.Потім суб'єкту пропонується намалювати портрет.Можна обмежитися зображенням хоча б контуру в профіль особи.
Можливе графічне зображення окремих помітних ознак (прикмет), татуювання, шрамів тощо.
Б)Малювання портрета фахівцем зі слів носія інформації
Тактика виготовлення мальованого портрету така:
допитуючи свідка слідчий з'ясовує обставини і умови сприйняття; переконується, що суб'єкт добровільно згідний повідомити потрібну інформацію про суб'єктивний образ шуканої особи, яку той спостерігав свого часу;
фахівець у цей час перебуває в сусідній кімнаті з відчиненими дверима або в кабінеті за ширмою; чуючи допитуваного, але не бачачи, за його словами (з його слів) відтворює образ.
- у процесі виготовлення мальованого портрета можливе, правлення: після початкового (пробного варіанту) виготовлення портрету, допитуваному показують портрет, з'ясовуючи, які ознаки передано з перекрученням, що треба домалювати чи переробити.І фахівець вносить зміни до портрета.
Можливою є й інша методика – колективне складання портрета.Слідчий запрошує усіх суб'єктів (свідків, потерпілих) і допитує кожного окремо, а фахівець тим часом малює портрет, наприклад, у сусідній кімнаті або за ширмою.Після цього слідчий показує готовий портрет одночасно всім носіям, які оцінюють його схожість – розбіжності, а фахівець вносить до нього виправлення й уточнення.
МАЛЬОВАНО-КОМПОЗИЦІЙНИЙ портрет (підсумовування малюнків): суб'єкт-носій у ході допиту відбирає з мальованих елементів зовнішності ті, які йому запам'ятались як схожі, а фахівець конструює на їх основі портрет.
Мальовані елементи – це типові ознаки зовнішності (або більш правильно елементів зовнішності) осіб, (зразки), що проживають на території СНД.Ознаки виконані графічно, в одному масштабі на прозорому матеріалі і згруповані за системою словесного портрета.
Перш ніж розпочати композицію, носію пред'являють мальовані елементи – ознаки; той відбирає серед наданих йому такий варіант кожного елементу зовнішності, , після чого повідомляє фахівцю про свої міркування.Останній знаходить ці ознаки конкретних елементів зовнішності в магазині каталозі і суміщає їх між собою шляхом накладення з наступним розглядом їх на просвіт.
Взагалі використовують різні способи складання мальовано-композиційного портрета:
з допомогою спеціальних демонструючих установок (засобів);
накладанням однієї на одну прозорих плівок із зображенням окремих елементів зовнішності;
копіюванням одномасштабних елементів зовнішності із спеціальних альбомів (наприклад, ТЕЗ “Альбом типів елементів зовнішності”), довідників чи посібників тощо, на прозору основу портрета;
складання вирізок намальованих елементів зовнішності людини.
ФОТОКОМПОЗИЦІЙНИЙ портрет.У ході допиту перед очевидцем розміщують серію звичайних фотознімків і пропонують йому відібрати ті, на котрих якась ознака певного елемента зовнішності схожа з такою, що запам'яталась. Слідчий або фахівець, що присутній на допиті, вирізає з фотознімків ознаки зовнішності і наклеює їх на аркуш паперу.Проміжки між ознаками ретушуються.Такий портрет одержав назву “фоторобота
Для складання суб'єктивних портретів за методом фоторобота були сконструйовані прилади, наприклад, ПКП-2
КОМПЛЕКСНИЙ або “живий” портрет: тобто за показаннями очевидців гримується схожа на розшукуваного людина, потім вона фотографується або фіксується на відеоплівку.