43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки

- волосяний покрив – загальні ознаки (про окремі йтиме мова нижче, під час опису ознак голови).

а) за густотою : визначається кількістю волосся на одиницю площі тіла а також розташуванням на тілі, наприклад, на руках густе, а на голові рідке);

б) за жорсткістю: жорстке – товсте; м'яке – тонке; пушисте – дуже тонке.

в) за формою (конфігурацією): пряме; хвилясте; в’юнке, курчаве;

г) за кольором: темне (брюнет); світле (блондин); темно-русе (шатен); риже (жовте); сиве; фарбоване; обезбарвлене.

Шкіра:

а) за видом (гладка, матова, глянцева, шороховата, морщиниста, з прожилакми);

б) за станом: чиста, брудна, м'яка, тверда, еластична, дрябла, суха, жирна (масна), потріскана, вуграста, шершава, зі слідами запалень;

в) за кольором: біла, жовтувата, червона, темна, бліда, сіра, бронзова.

Особливості шкіри:

бородавки: звичайні, площинні, старечі;

веснянки: бурі, коричневі;

жировки (атероми): випуклі, овальні;

лишаї;

лишаї на волоссі;

пігментні плями;

родимі плями;

рубці: від ран, захворювань, від вугрів, фурункулів, опіків, татуювання.

- голова в цілому

а) за висотою: середня –1/7 зросту людини; велика голова – більше 1/7 зросту; мала – до 1/7 зросту;

б) за формою: кругла, куполоподібна, яйцевидна, форма кола, плоска.

- Обличчя в цілому (див. на вставці).

44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.

І. Демографічні, антропологічні та загальнофізичні ознаки зовнішності:

а – стать: чоловіча, жіноча (стать проявляється в анатомічних, функційних та інших ознаках, у загальній будові фігури, загальних та окремих ознаках обличчя, в одязі тощо);

б – вік: є такі вікові періоди: дитячий – до 12 років; підлітковий – 13-16 років; середній – 36-60 років; похилий – 61-75 років; стара людина – 76 і більше років.

Вік встановлюється на підставі достовірної інформації (наявність документів), а якщо така відсутня – тоді на “вигляд”. На вигляд – також тоді, коли людина значно молодша або старша за роки, вказані в документах.

в- зріст : дуже високий – вище 185 см.; високий – 175-185 см.; вище середнього – 171-175 см.; середній – 166-170 см.; нижче середнього – 161-165 см.; низький – 151-160 см.; дуже низький – до 150 см.

Для жінок ці межі зменшуються на 8-11 см.

г – будова тіла: гладка, повна, худорлява, середня.

Визначається співставлення зросту, ширини плечей, довжини тулубу і ніг, розвитку грудної клітки, м'язів плечового поясу.

д – статура: струнка, сутула, коренаста, горбата.

ж – антропологічний тип – європеоїд ( центральний, північний, південний, середньоазіатський);

монголоїд (центральносибірський, північно-східний, сер.-азіатський, уральсько-поволжський тощо),

негроїд – (афронегроїд, астралонегроїд).

Визначається кольором шкіри, волосся, очей, характером та формою волосся, ступенем виступання щелеп, пропорціями обличчя й носа, контурами спинки носа, наявністю або відсутністю епікантуса (шкірної складки, що йде від верхньої вії і накриває частково або повністю внутрішній кут ока).

раса

національність

народність

45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.

ФУНКЦІАНАЛОГІНІ елементи – властивості: динамічні ознаки –

а) поза, тобто осанка ( тобто положення голови на тулубу): підтягнута, вільна, згорблена тощо;

б) хода: за темпом (повільна, швидка, легка);

в) міміка – сукупність рухів м'язами обличчя, які супроводжують емоції й є їх проявами: за степенем виразності (слабка, жвава); за характером (жмурить брови, дивиться з-під лоба);

г) мімічна маска – типове відносне положення елементів обличчя;

д) артикуляція – рухи губ під час мови: виразна (помітні рухи), слабко виражена (людина розмовляє, майже не рухаючи губами);

ж) жестикуляція – рухи голови, плечей, рук, якими людина зазвичай супроводжує розмову або доповнює її. Поділяється: за темпом (швидка, повільна); за виразністю (в’яла, жвава);

з) хворобливі рухи – голови, обличчя, тулубу, кінцівок (причини проявів таких рухів не пов'язані з емоційним станом чи ситуацією, а є наслідком різних захворювань (тремор рук, кліпання очима тощо);

к) манера (особливості поведінки) – звичний спосіб спілкування, поведінки, що як правило залежить від виховання (“дурні манери”, делікатна поведінка: судять з того, чи людина спричиняє незручності навколишнім, не зауважуючи на це: штовхає ліктями, наступає на ноги тощо);

л) побутові звички – дії, які людина вчиняє у зв'язку з певними потребами (під час харчування, куріння, ношення одягу, “гігієнічні” тощо;

м) голос: за силою (сильний, слабкий); за висотою (високий, низький); за тембром (дискант, альт, баритон, бас); за методичністю (мелодичний, чистий тощо);

н) мова: за темпом (швидка, повільна); за лексикою (багата, слабка, бідна); дефекти мови (заїкання); акцент (український, грузинськи