- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- волосяний покрив – загальні ознаки (про окремі йтиме мова нижче, під час опису ознак голови).
а) за густотою : визначається кількістю волосся на одиницю площі тіла а також розташуванням на тілі, наприклад, на руках густе, а на голові рідке);
б) за жорсткістю: жорстке – товсте; м'яке – тонке; пушисте – дуже тонке.
в) за формою (конфігурацією): пряме; хвилясте; в’юнке, курчаве;
г) за кольором: темне (брюнет); світле (блондин); темно-русе (шатен); риже (жовте); сиве; фарбоване; обезбарвлене.
Шкіра:
а) за видом (гладка, матова, глянцева, шороховата, морщиниста, з прожилакми);
б) за станом: чиста, брудна, м'яка, тверда, еластична, дрябла, суха, жирна (масна), потріскана, вуграста, шершава, зі слідами запалень;
в) за кольором: біла, жовтувата, червона, темна, бліда, сіра, бронзова.
Особливості шкіри:
бородавки: звичайні, площинні, старечі;
веснянки: бурі, коричневі;
жировки (атероми): випуклі, овальні;
лишаї;
лишаї на волоссі;
пігментні плями;
родимі плями;
рубці: від ран, захворювань, від вугрів, фурункулів, опіків, татуювання.
- голова в цілому
а) за висотою: середня –1/7 зросту людини; велика голова – більше 1/7 зросту; мала – до 1/7 зросту;
б) за формою: кругла, куполоподібна, яйцевидна, форма кола, плоска.
- Обличчя в цілому (див. на вставці).
44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
І. Демографічні, антропологічні та загальнофізичні ознаки зовнішності:
а – стать: чоловіча, жіноча (стать проявляється в анатомічних, функційних та інших ознаках, у загальній будові фігури, загальних та окремих ознаках обличчя, в одязі тощо);
б – вік: є такі вікові періоди: дитячий – до 12 років; підлітковий – 13-16 років; середній – 36-60 років; похилий – 61-75 років; стара людина – 76 і більше років.
Вік встановлюється на підставі достовірної інформації (наявність документів), а якщо така відсутня – тоді на “вигляд”. На вигляд – також тоді, коли людина значно молодша або старша за роки, вказані в документах.
в- зріст : дуже високий – вище 185 см.; високий – 175-185 см.; вище середнього – 171-175 см.; середній – 166-170 см.; нижче середнього – 161-165 см.; низький – 151-160 см.; дуже низький – до 150 см.
Для жінок ці межі зменшуються на 8-11 см.
г – будова тіла: гладка, повна, худорлява, середня.
Визначається співставлення зросту, ширини плечей, довжини тулубу і ніг, розвитку грудної клітки, м'язів плечового поясу.
д – статура: струнка, сутула, коренаста, горбата.
ж – антропологічний тип – європеоїд ( центральний, північний, південний, середньоазіатський);
монголоїд (центральносибірський, північно-східний, сер.-азіатський, уральсько-поволжський тощо),
негроїд – (афронегроїд, астралонегроїд).
Визначається кольором шкіри, волосся, очей, характером та формою волосся, ступенем виступання щелеп, пропорціями обличчя й носа, контурами спинки носа, наявністю або відсутністю епікантуса (шкірної складки, що йде від верхньої вії і накриває частково або повністю внутрішній кут ока).
раса
національність
народність
45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
ФУНКЦІАНАЛОГІНІ елементи – властивості: динамічні ознаки –
а) поза, тобто осанка ( тобто положення голови на тулубу): підтягнута, вільна, згорблена тощо;
б) хода: за темпом (повільна, швидка, легка);
в) міміка – сукупність рухів м'язами обличчя, які супроводжують емоції й є їх проявами: за степенем виразності (слабка, жвава); за характером (жмурить брови, дивиться з-під лоба);
г) мімічна маска – типове відносне положення елементів обличчя;
д) артикуляція – рухи губ під час мови: виразна (помітні рухи), слабко виражена (людина розмовляє, майже не рухаючи губами);
ж) жестикуляція – рухи голови, плечей, рук, якими людина зазвичай супроводжує розмову або доповнює її. Поділяється: за темпом (швидка, повільна); за виразністю (в’яла, жвава);
з) хворобливі рухи – голови, обличчя, тулубу, кінцівок (причини проявів таких рухів не пов'язані з емоційним станом чи ситуацією, а є наслідком різних захворювань (тремор рук, кліпання очима тощо);
к) манера (особливості поведінки) – звичний спосіб спілкування, поведінки, що як правило залежить від виховання (“дурні манери”, делікатна поведінка: судять з того, чи людина спричиняє незручності навколишнім, не зауважуючи на це: штовхає ліктями, наступає на ноги тощо);
л) побутові звички – дії, які людина вчиняє у зв'язку з певними потребами (під час харчування, куріння, ношення одягу, “гігієнічні” тощо;
м) голос: за силою (сильний, слабкий); за висотою (високий, низький); за тембром (дискант, альт, баритон, бас); за методичністю (мелодичний, чистий тощо);
н) мова: за темпом (швидка, повільна); за лексикою (багата, слабка, бідна); дефекти мови (заїкання); акцент (український, грузинськи
