
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
У криміналістиці під словесним портретом розуміють – науково-обгрунтовану систему опису зовнішніх ознак та властивостей людини із використанням спеціальної впорядкованої та загальноприйнятої термінології для розшуку і ототожнення людини.
Словесний портрет (описування) сприяє однаковому, єдиноподібному характеризуванню типових прикмет зовнішності та її елементів з наступним однотипним відтворенням цих описувань різними адресатами (людьми).
Основні правила (чи принципи за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрету:
оптимальна повнота опису;
вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;
послідовність описання;
описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;
описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їх величини, форми (контуру), положень, кольору (якщо це можливо), особливостей.
ОПТИМАЛЬНА повнота описування – описання повинно відповідати меті, завданням дії, тобто застосуванню для розшуку і ототожненню описаної людини (наприклад, описання безвісті зниклої людини, що проводиться в реєстраційній картці, повинне містити максимум відомих ознак, що у разі виявлення трупа невідомої особи зробить можливим детально порівняти всі прикмети загиблого з прикметами безвісті зниклого).
Детальне описання проводиться під час експертного дослідження фотопортретів, огляді трупа невстановленої особи та реєстрації безвісті зниклих, затриманих і арештованих осіб.
Це досягається за рахунок всебічної характеристики елементів будови голови, обличчя, тулубу, кінцівок, одягу тощо.
В умовах оперативної діяльності можна обмежуватись скороченим описом зовнішності людини, за якою спостерігають
ЄДИНА СПЕЦІАЛЬНА термінологія, що використовується у складенні словесного портрету, запроваджена з метою точного опису і однозначного розуміння ознак та властивостей зовнішності людини, яку ототожнюють.
Єдина термінологія усуває суб'єктивізм у читанні зафіксованих в описі ознак, забезпечує точність опису і попереджає помилки.
Не треба зводити в опис незрозумілі, розпливчаті терміни.
Чітка послідовність описання (від загального до окремого), полягає в тому, що спочатку виділяють загальнофізичні властивості – ознаки, потім демографічні й антропологічні ознаки: стать, вік, ріст, вагу, расу, національність, народність тощо, а вже потім анатомічні за окремими елементами тіла: тулуб, кінцівки, обличчя (голова) та інші частини тіла. На завершення опис продовжується наведенням функційних ознак – властивостей з переходом на супутні: особливості та ознаки одягу, носильних речей тощо.
ФОРМА ознаки зовнішності визначається візуально у двох положеннях: у фас і профіль, шляхом порівняння з відомими геометричними фігурами (круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник – це так звана геометричність ознаки).
У профіль визначають контурність (контур) ознаки, порівнюючи контур з формою ліній: пряма, хвиляста, опукла, угнута, кутаста тощо. Так загальна форма обличчя може бути: круглою, трикутною, овальною, квадратною, а в профіль: опуклою, прямою, угнутою та ін.
РОЗМІР ознаки зовнішності – це кількісна характеристика, виражена не в абсолютній величині (мірі): метр, см., мм., а у відносній порівняно з поряд існуючою ознакою. Тому розмір носа не вимірюють масштабною лінійкою, а порівнюють з іншими частинами тіла (наприклад, обличчя), попередньо поділивши обличчя на три рівні частини: лобову, носову, ротову.
ПОЛОЖЕННЯ ознаки – це розташування її в просторі відносно вертикального або горизонтального напряму.Положення ознаки може бути прямим; таким, що виступає; відстовбурченим; трохи піднятим тощо.
Наприклад, вуха відстовбурчені, лоб (чоло) скошений усередину та ін.
КОЛІР ознаки – це спектральна характеристика поверхні описуваного елементу тіла (зовнішності). Наприклад, ніс червоний, родимка темна і т.д.
Для прикладу можна навести систему опису ознак та властивостей зовнішності, яка використовується в правоохоронних органах України: