
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
Вогнепальна зброя – це механічний пристрій багаторазової дії, в якому для вильоту кулі з каналу ствола з тим, щоб уражати на відстані ціль, використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин.
Віднесення тих чи інших предметів до вогнепальної зброї чи до бойових припасів відбувається з урахуванням певних військово-технічних ознак та цільового призначення. Вогнепальна зброя повинна відповідати певним критеріям: а) загальному критерію; б) спеціальним критеріям.
Загальний критерій визначає цільове призначення зброї – (в боротьбі знищувати живу силу і технічні споруди чи об'єкти).Тобто зброєю за конструкцією може бути будь-який предмет, лише б він мав уражаючу силу (дію).
Треба щоб предмет відповідав спеціальним критеріям:
-для викиду, метання, треба снаряда повинна бути використана енергія, яка утворюється під час згорання вибухової речовини (пороху та ін.); т. з. вогнепальність.
-предмет повинен мати ствол – пустотілу трубку для спрямування польоту снаряда та згорання вибухової речовини;
-наявність у предмета пристрою для запалення заряду – (ударно-спускового механізму);
-достатня вражаюча дія снаряда, тобто убивність;
-достатня міцність конструкції предмета – зброї;
-надійність.
Для визначення (предмета) чи зброя є вогнепальною, виходять із того, що чи цей предмет відповідає всім перерахованим загальним та спеціальним критеріям одночасно, призначається судово-балістична експертиза.Для наукової оцінки вражаючої дії снаряда (убивчої сили) визначають кінетичну енергію снаряда.
Ствол, має вигляд порожнистого циліндра. Один кінець його (куди вставляється патрон) дещо збільшений у діаметрі і називається патронником (казенною частиною), а другий (звідки вилітає куля, шріт) – дулом (дульною частиною).У патронник вміщують патрон з пороховим зарядом і снарядом.Внутрішні стінки каналу ствола бойової і спортивної зброї мають гвинтоподібні канавки – нарізи (нарізна зброя), виступи між якими називаються полями.У більшості моделей вітчизняної зброї є чотири нарізи, які в'ються зліва вгору направо.У деяких іноземних зразках зустрічається і більше чотирьох нарізів, а саме від 5 до 8 (включно).Взагалі нарізи можуть бути право і лівонахиленими.Окрім цього нарізи характеризують як напрямок, так і ширину та крутизну тобто “крок”. Виступи між нарізами утворюють поля нарізів. Нарізи служать для надання кулі обертального руху, або, більш правильно, обертально-поступального руху і стабілізують політ кулі (2000 – 3000 обертів за сек.).Початкова швидкість кулі (польоту кулі) у бойовій зброї – 300-1000 м/сек.Ствол може бути нарізним, гладким або комбінованим.Для поліпшення бойових якостей дульна частина ствола в деяких видах зброї має звуження, так званий “чок”.Стволи мисливської зброї не мають нарізів, тому її називають гладкоствольною.Вогнепальна зброя будь-якого виду характеризується калібром, тобто відповідною величиною каналу ствола і кулі.У нарізній зброї калібр вимірюється відстанню між двома протилежними полями нарізів.У державах з метричною системою розповсюджені калібри (у міліметрах): 5,45; 5,6; 6,35; 7,62; 7,65; 9; 11,43 мм.
Історична, саморобна і більшість мисливської мають гладкий ствол. Гладкий ствол може мати різноманітне свердління : 1) свердління типу “циліндр” – тобто однаковий діаметр на всьому проміжку каналу; 2) “циліндр з напором” – тобто поступовий перехід – звуження до дульного зрізу: а) “напівчок”, “чок”, “повний чок” – у залежності від форми і протяжності звуження в дульній частині.
Калібр гладкоствольних рушниць позначається в умовних одиницях (тобто не у метричних величинах) і визначається кількістю круглих (сферичних) свинцевих куль, що за діаметром підходять до даного ствола. Співвідношення калібрів і реальних розмірів таких каналів стволів наступні:12 калібр – 18,2 – 18,75 мм;16 калібр – 17,0 – 17,25 мм;20 калібр – 15,5 – 15,75 мм;28 калібр – 14,0 – 14,25 мм;32 калібр – 12,5 – 12, 75 мм (це для рушниць вітчизняного виробництва).Калібр зброї нанесено на площадках казенної частини ствола і на девці гільзи. Характеризує вогнепальну зброю також довжина канала ствола: наскільки довший канал стволу, настільки більша початкова швидкість, тобто кінетична енергія, а отже пробивна сила, кучність стрільби. У прямій пропорції (окрім цього, звичайно) ці величини залежать також від величини заряду патрона.
Важливим елементом вогнепальної зброї є її ударно-спусковий механізм – взаємозв'язана система частин зброї, призначена для зарядження (подавання і досилання патрона до патронника), для замикання каналу ствола в момент пострілу (тобто таке забезпечення необхідної герметизації патронника і ствола для належного згорання порохового заряду, без чого неможливий повноцінний постріл), а також розбиття капсуля і розрядки зброї ( тобто виймання відстріляної гільзи з патронника).Ударно-спусковий механізм в автоматичній зброї приводиться в дію енергією порохових газів, що виникають під час пострілу, або вручну, у неавтоматичній згодом за цією ознакою будемо поділяти зброю на автоматичну, напівавтоматичну та неавтоматичну.
Особливе значення має та деталь запираючого механізму, що безпосередньо закриває казенний зріз стволу (бо відбиток його контактної поверхні залишається на денці гільзи – це слід пострілу, про що буде мова трохи згодом): в дульнозарядній історичній зброї і