34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.

Незалежно від виду призначуваної експертизи цієї групи, слідчий, суд /суддя/, орган дізнання надсилає в експертну установу чи експерту такі документи:

а/ постанову, ухвалу про призначення експертизи,

б/ документи, рукописи та інші матеріали, в яких є письмо, що досліджується,

в/ порівняльні зразки письма /письмової мови чи почерку/,

г/ деякі матеріали справи, де містяться відомості щодо можливого автора і виконавця, а також документи щодо умов виконання документів, які досліджуються тощо.

До порівняльних зразків письмової мови ставляться відповідні вимоги:

- щодо об’єму,

- походження,

- часу виконання,

- тактики отримання.

Об’єм. У методичних вказівках для правоохоронних органів йде мова, що зразки за об’ємом повинні бути до п’яти сторінок машинописного тексту і до 10 стор. Рукописного тексту.

Але треба пам’ятати, що придатність матеріалу в першу чергу залежить не тільки від і не стільки від об’єму, скільки від його якості, від характеру особливостей, що відображають навики письмової мови.

Походження. Підібрані зразки за походженням можуть і повинні бути вільними, відносно вільними та експериментальними.

Вільними зразками вважаються документи, виконані /складені, написані, надруковані на множильних апаратах тощо/ досліджуваною особою самостійно, власноручно, поза зв’язком із розслідуванням, тобто до порушення кримінальної справи, а щодо відносно вільних – можливо і після порушення к/с, але без жодного відношення до розслідування.

Такими зразками можуть бути матеріали особової справи, доповіді, звіти, щоденники, листи та ін.

Експериментальні зразки – це тексти, виконані досліджуваною особою у зв’язку з розслідуванням справи, на пропозицію слідчого, суду, експерта чи іншої особи, що відбирає ці зразки під час виконання опер.-розшукових міроприємств.

Отримання таких експериментальних зразків пов’язане з потребою перевірки написання досліджуваною особою певних виразів, окремих слів тощо котрі, за звичай, не зустрічаються у вільних зразках.

Таке отримання треба проводити декілька разів.

Час виконання. Вільні зразки повинні бути якомога наближеними до часу появи досліджуваного документу. Найбільш це важливо тоді, коли єдані про те, що автор – особа, яка продовжує навчатись письму /напр.. ще вчиться в СШ/ або спец. підготовку, наслідком якої можуть бути зміни письма тобто активне збагачення активної лексики.

Тактика – це підбір зразків: слідкувати за різноманітністю тематики, бо це сприятиме більш повно прослідкувати лексичні особливості та виявленню деяких елементів стилю викладу думок.

Однак серед таких документів повинні бути також документи, написані на ту ж тему /або наближену/, що й досліджуваний документ.

Експериментальні зразки під час дослідження експертом письмової мови можуть бути використані лише для перевірки граматичних, але не лексичних та стилістичних ознак, через те, що останні несуть інформацію про письмову мову саме автора, а не складальника тексту /хоча якщо правильно провести отримання експ. зразку, тобто коли буде виключена можливість спотворення п/м досліджуваною особою, тоді за експерим. зразками експерту можна запропонувати досліджувати текст і за лексичними та стилістичними ознаками/.