
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
У широкому розумінні документ — це матеріальний об'єкт, на якому у той чи інший спосіб зафіксовано інформацію щодо певних фактів. Це поняття поширюється на письмові акти та документи, кіно- та відеодокументи, креслення, схеми, перфокарти, машинописні тексти, які засвідчують будь-який факт, явище, подію. Предметом криміналістичного дослідження є тільки письмові та машинописні документи, на яких мовними засобами (знаками) закріплені думки людини, певні події та факти. Документи різняться за формою (розміром, наявністю певних реквізитів, захисних засобів, відбитків печаток і штампів, матеріалом) та змістом і поділяються на такі:• за призначенням — ті, що засвідчують певні факти чи права, і ті, що містять певну інформацію довідкового та іншого характеру;• за джерелом походження — офіційні, що походять від державних органів, установ, підприємств, організацій, а також підприємств, установ, організацій і фірм різних форм власності, і приватні, що виходять від приватних осіб;• за способом виготовлення — рукописні, друковані, виготовлені різними поліграфічними способами;• за походженням — оригінали та копії. Відповідно до КПК України документи вважаються речовими доказами, якщо є засобом вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину чи були об'єктом злочинних дій, а також можуть бути засобом розкриття злочинів та викриття винних. У будь-яких інших випадках документи є самостійним джерелом доказів, якщо в них викладено чи засвідчено обставини, які мають значення для справи. Якщо документ є речовим доказом, слідчий повинен детально описати його у протоколі огляду, за можливості сфотографувати і долучити постановою до кримінальної справи. За допомогою техніко-криміналістичної експертизи розв'язують такі основні завдання: • встановлюють спосіб виготовлення документа та його окремих фрагментів;• визначають факт і спосіб внесення змін до змісту документа;• відновлюють пошкоджені (спалені, розірвані, зотлілі) документи;• відновлюють слабовидимі і невидимі записи в документах;• встановлюють давність виготовлення документів;• ідентифікують цілий документ за його частинами, друкарські машинки, встановлюють групову (родову) належність барвників, паперу та інших матеріалів письма.
33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
1. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження.
Об’єктом вивчення почеркознавства є почерк людини, а авторознавства – письмова мова людини.
За почерком криміналістика вчить і допомагає встановлювати виконавця тексту /рукописного/ чи окремих його реквізитів, а за письмовою мовою – автора як рукописного, так і іншим способом виконаного тексту документа.
Письмо – один із способів матеріальної фіксації думок і мови людини.
Розрізняють писемну та усну мову людини.
Відмінність писемного від інших способів фіксації мови полягає в тому, що думки та мова людини відображається у вигляді літер, символів, знаків.
У свою чергу в письмі визначаються дві сторони: змістовну та графічну.
Змістовна сторона письма – це письмова мова, а графічна – це почерк.
Письмова мова – це зміст документа, який характеризується специфікою мовно-змістовних засобів.
Почерк – система автоматизованих рухів, які використовуються для виконання письма.
Ознаки письмової мови поділяються на:
І. Загальні ознаки письмової мови.
ІІ. Окремі /або індивідуальні/ ознаки письмової мови.