
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
28.Загальні і окремі ознаки почерку
Почерк – це графічна сторона письма, сутність якої полягає у зображенні думки автора графічними знаками мовного алфавіту (цифровими знаками)ю. Із застосуванням координованої системи специфічних рухів шляхом автоматизованого відображення писемних навиків.
Загальні ознаки – це ті, що характеризують почерк у цілому і вони проявляються в більшості письмових знаків, відносяться до всієї системи руху вцілому, їх неважко зауважити шляхом огляду рукопису.
І. ВИРОБЛЕНІСТЬ почерку – характеризує сформованість письмово-рухових навиків, визначається ступенем володіння технікою письма виконавцем документа, його здатністю користуватися загальноприйнятою системою скоропису.
А) темпом письма,
б) автоматизмом,
в) координацією рухів.
Темп письма визначається часом, витраченим на виконання літер, слів, речень та всього рукопису.
Розрізняють: швидкий темп письма, середній, низький повільний темп почерку.
Ознака координації рухів припускає їх узгодженість у виконанні літер, особливість їх зв’язування.
Ступінь координації рухів може бути: високим, середнім, низьким.
Координація у сукупності з темпом письма дає змогу поділяти почерк за виробленістю на:
1/ високовироблений,
2/ середньовироблений,
3/ мало вироблений /низький/.
ІІ. Ступінь складності рухів /складність почерку або загальний тип/ будова /почерку/ - характеризує побудову почерку, специфіку сформованості письмово-рухових навиків, пристосованість їх до темпу письма.
За складністю почерки поділяються:
1/ прості,
2/ спрощені,
3/ ускладнені,
4/ стилізовані.
ІІІ. Загальна форма рухів в почеркові характеризує структуру рухів відносно їх траєкторії /за Орловою В.Ф./. Ці рухи виконуються особою, яка пише, в площині паперу.
До ознак форми руху відносять: переважуючу форму рухів під час виконання окремих літер, знаків.
За формою рухів почерк буває:
1/ прямолінійна /кутова/ форма почерку,
2/ криволінійна /округлена/,
3/ змішана форма.
IV. Загальний напрям рухів – у яку сторону відносно годинникової стрілки виконуються рухи.
Не характерно тільки для округлої та частково для змішаної форми рухів почерку:
1 – лівоокружні /рухи проти ходу годинникової стрілки/,
2 – право окружні /рухи за годинниковою стрілкою/,
3 – змішаний загальний напрям /ліво-право чи право-ліво/.
Загальний напрям та форма рухів – найбільш сильні ознаки.
V. Нахил почерку – визначається вертикальністю розміщення елементів письмового знаку, тобто кутом до лінії рядка:
1 – правопохилий /стандартний/: кут нахилу вправо в межах від 75° до 85° /за Сталевським нахил - 75°/;
2 – прямий: кут нахилу основних шрифтів дорівнює 85° - 95° /за Салтєвським - 90°/;
3 – лівопохилий: в межах 95° - 115°;
4 – право- чи ліво- косопохилені: тоді, коли кути нахилу – для правого більше 50°, для лівого похилу – більше 140°.
5 – змішаних похил /безпорядковий/ - для маловироблених почерків: якщо у почерку є різні нахили літер до лінії рядка.
Нахил є однією з найменш стійких ознак.
VI. Розмір почерку – характеризує висоту рядкових елементів букв.
1 – дрібний почерк – до 2 мм,
2 – середній почерк: від 2 до 5 мм,
3 – великий: понад 5 мм.
VII. Розгін почерку – визначається співвідношенням висоти літери до її ширини /як правило за трьох штриховими варіантами рядкових літер: Т, Ш, Щ/; враховується також протяжність за горизонталлю і між самими літерами у слові.
За розгоном почерк буває:
1 – великий розгін /розгонистий/ почерк: якщо ширина більша за висоту літери
2 – середній розгін: за рівної ширини і висоти літери
3 – малий розгін, тобто убористий, стислий почеру: якщо висота літер більше ширини літер і інтервали між знаками значно менші за ширину їх.
VIII. Ступінь зв’язності почерку – характеризується кількістю знаків, виконаних без відриву пера /письмового приладдя/ від паперу.
1 – зв’язаний почерк: характеризується тим, що одним рухом /безвідривним від паперу/ виконується більше 8 штрихів і овалів, що дорівнює 5-6 буквам; /за Салтевським до 3 букв/;
2 – уривчастий – не більше 3 штрихів /1-2 букви/, тобто майже кожний знак виконується окремо;
3 – середньозв’язний – за один прийом виконується 3-4 букви або від 4 до 8 штрихів.
IX. Натиск почерку характеризує розміщення точки прикладення найбільшої сили під час виконання знака або за Образцовим характеризується співвідношенням ширини основних /головних/ та з’єднувальних штрихів з силою вдавлення штрихів.
За ступенем вдавленості /тиску/:
1 – почерк із сильним натиском, якщо натиск спостерігається більш ніж на двох наступних аркушах паперу,
2 – слабкий: коли натиск спостерігається лише на зворотньому боці аркуша,
3 – середній натиск: коли натиск спостерігається на двох наступних аркушах паперу.
Окремі знаки почерку – це сукупність навиків виконання рукописного документа, що відображаються у властивих конкретному виконавцю письма способах написання літер та зв’язкових штрихів між ними, а також у розташуванні знаків та їх елементів між собою, окрім цього, це також специфічні відхилення у написанні від типових прописів конкретної мови, з яких починається навчання техніці письма в школі.
Конструктивними елементами будь-якої літери та її елементів є:
штрихи (прямі, хвилясті);
овали;
півовали;
петлі.
Для опису ознак почерку його досліджують у цілому та поелементно.
Перш за все у літері виділяють кількість елементів, тобто рухів, якими вона виконана. Тому в конструкції літери розрізняють:
центральну частину (власне літеру);
надрядкову частину;
підрядкову;
початок і закінчення руху (в окремих елементах);
форму елемента – пряма, хвиляста;
півовал;
овал;
петлі;
форму і напрямок руху, спосіб їх з’єднання і відносне розміщення.