
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2 . Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4 . Класифікація вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •XV. За способом виготовлення або походження:
- •Xvіі. Можна поділяти вогнепальну зброю за масою;
- •Xvііі. Можна поділяти вогнепальну зброю за пробивною силою;
- •4. За особливостями кулі (снаряду):
- •5. За особливостями порохового заряду :
- •6.Сліди застосування вогнепальної зброї.Їх види і криміналістичне значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі.Їх криміналістичне значення
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулі.Їх криміналістичне значення
- •9.Сліди куль на перешкодах.Їх характеристика і види.
- •10.Будова і класифікація боєприпасів у криміналістиці
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час призначення і виконання різних видів судово-балістичної експертизи
- •13.Фіксація слідів застосування вогнепальної зброї
- •14. Огляд вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах
- •15.Поняття будова і класифікація гладко ствольної мисливської вогнепальної зброї
- •16. Поняття, будова і класифікація нарізної вогнепальної зброї.
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки(рушниці) як об’єкти судової балістики.
- •19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
- •21.Види та способи підробки документів.Загальні положення
- •22.Підчистка як спосіб підробки документів.Загальні положення
- •23.Витравлювання як спосіб підробки документів:ознаки і способи вичвлення.
- •24.Ознаки підробки підпису і способи її виявлення.
- •25.Ознаки підробки печаток і штампів.Способи їх виявлення.
- •26.Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту
- •27.Суть та ознаки повної матеріальної (технічної) підробки документів
- •28.Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма (письмової мови та почерку)
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •30.Різновиди,завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертзи.Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •32.Поняття криміналістичного письмового (авторознавчого) дослідження документів,його завдання та обєкти
- •33. Письмова мова як об"єкт криміналістичного дослідження. Співвідношення авторознавства і почеркознавства.
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку та вимоги до них.
- •35. Ідентифікаційні (загальні та окремі) ознаки письмової мови.
- •II. До окреми (індивідуальних) ознак письмової мови відносять:
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини Та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом „словесного портрету".
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види. Анатомічні ознаки
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •46. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Поняття, види.
- •47. Суб"єктивні портрети як моделі мисленних образів розшукуваних осіб. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •48. Етапи процесу виготовлення різновидів суб'єктивних портретів.
- •49. Реконструкція обличчя за черепом як спосіб опосередкованого використання
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини. Види завдань і питання,
- •51. Генотипоскопічний аналіз у кримінальному судочинстві.
- •52.Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення
- •53. Використання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •54.Види,завдання та можливості судово-портретних експертиз
- •55.Види та зміст стадій судово-портретної експертизи
- •56.Методика криміналістичного геноідентифікаційного дослідження
- •57 Поняття значення система криміналістичної реєстрації
- •58 Зародження та генезис методики криімінальної реєстрації
- •59 Наукові основи криміналістичної реєстрації
- •60 Субєкти та юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб
- •61 Об'єкти криміналістичної реєстрації
- •62 Криміналістичні обліки: характеристика ,види
- •63 Оперативно-довідкові кримін обліки
- •64 Криміналістично-пошукові обліки
- •65 Довідково-допоміжні криміналістичні обліки їх характеристика і можливості.
- •66 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Головним Інформаційним бюро мвс України
- •67 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних дндекц мвс України
- •68 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних Інформаційними бюро обласних управлінь мвс України
- •69 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних ндкц мвс України
- •70 Види та характеристика криміналістичних обліків здійснюваних у міських районних транспортних органах мвс України
- •71 Суть об»єкти та правила ведення алфавітного криміналістичного обліку
- •72 Суть об»єкти та правила ведення дактилоскопічного криміналістичного обліку
- •73 Правила виведення та криміналістичне значення головної дактилоскопічної формули
- •74 Правила виведення та криміналістичне значення додаткової дактилоскопічної формули
19. Криміналістична документалістика, її місце в системі криміналістики та структура.
Криміналістична документалістика– це система наукових знань про різновиди документів, що функціонують у кримінальному судочинстві, а також про засоби, прийоми, методи їх дослідження, використання цієї інформації в правових і криміналистичних цілях. У систему криміналістичної документалістики входить декілька підгалузей:
1)техніко-криміналістичне дослідження документів: коли, на чому, чим виготовлений документ;
2)письмовно-криміналістичне дослідження документів, яке у свою чергу утворюється з почеркознавства та авторознавства.
Серед загальних завдань криміналістичної документалістики можна виділити три групи таких:
1.Встановлення функції документа у можливій конкретній злочинній діяльності. Йдеться про втановлення місця та ролі документа й містимої в ньому інформації у всій сукупності матеріалів розслідуваної події. А саме, чи наявний документ – носій змістовної інформації про обставини злочину, або ж він виступав свого часу, об`єктом чи знарядям посягання, або зберіг на собі його слід.
2.Встановлення виконавця документу ( суть почеркознавства)
3.Встановлення автора документа ( суть авторознавства)
Конкретним завданням техніко-криміналістичного дослідження документів виступають:
-встановлення способу виготовлення документа або окремих його фрагментів;
-виявлення наявних у документі змін (ознак підробки);
-відновлення видозмінених або ушкоджених (напів –або майже знищених, наприклад спалених, залитих фарбою чи іншими барвниками, змитих, витравлених хім.препаратами тощо) документів або текстів документів;
-дослідження посвідчувальних ознак на документах (т.б. відтисків, печаток);
-встановлення засобів і знарядь, що застосовувались для виготовлення документів, та ряд інших завдань;
Отже, предметом криміналістичної документалістики є вивчення закономірностей щодо виготовлення та функціонування різноманітних документів, які потрапили у сферу кримінального судочинства.
20.Документ як обєкт криміналістичного дослідження.Криміналістична класифікація документів.
ДОКУМЕНТ – це носій матеріально- фіксоваої інформації , яка відображає своїм змістом і власивостями юридично значущі відносини та факти, які породжують правові наслідки під час використання її носіїв як джерела доказів.
З криміналістичної і навіть з кримінально-процесуальної точки зору документом є будь-який матеріальний носій зафіксованої у ньому інформації, що має значення для кримінального судочинства.
Коло документів, що функціонують у кримінальному судочинстві є різноманітним.
Документи у криміналістиці поділяються на такі види:
За способом і засобами фіксації інформації документи можуть поділятись на:
а) письмові документи;
б) кінодокументи;
в) фотодокументи;
г) відеодокументи;
д) ізодокументи (наприклад, ізоробот розшукуваного злочинця; мальований, мальовано-композиційний і фотокомпозиційнийпортрети);
ж) фоно або тонодокументи (фонограми або тонограми тощо).
Письмові документи за формою письма можуть бути поділені на:
а) машинописьні документи;
б) рукописні документи;
в) комп`ютерні тощо
За видом матеріалу, на якому зафіксовані документологічні об`єкти:
а) документи виготовлені на стандартному матеріалі з використанням стандартних речовин та приладів тощо (на папері ) газетному, для рукописів, для машинопису, на обгортковому; на картоні з використанням чорнил, пасти для кулькових ручок, туші, штемпельної фарби тощо);
б) документи виконані нестандартним способом на нестандартному матеріалі (металі, дереві, фанері, камені, цеглі, різноманітних пластплівках тощо з використанням пишучої речовини крові, сечі, калу, молока, речовин тайнопису, дряпанням тощо).
За метою виготовлення документа, останні можна поділяти на ті що:
а) виготовлені у злочинних цілях;
б) виготовлення у правомірних цілях;
За співвідношенням часу виготовлення документа і вчинення розслідуваного злочину:
а) виготовлення до вчинення злочину;
б) під час вчинення злочину;
в) після вчинення злочину, але під час провадження у справі тощо
Цей вид класифікації документів застосовується на практиці у випадках підбору зразків документів: зразків почерку чи письма для проведення почеркознавчої чи авторознавчої експертизи.
За зв`язком виготовленого документа із діями злочинця чи інших учасників к/процесу:
а) документи, пов`язані з діями злочинця тощо;
б) документи не пов`язані з діяльністю тощо.
За суб`єктом виготовлення документа:
а) документи, складені злочинцем;
б) документ, складений іншими учасниками подій;
в) документи, складені слідчим;
г) документи, складені прокурором тощо
За змісто та характером інформації документи поділяються на такі групи:
а) письмові акти, які можуть слугувати доказами юридичних відносин або фактів, що обумовлюють правові наслідки;
б) історичні достовірні письмена (архівні документи);
в) матеріальні об`єкти, в яких міститься певна інформація (перфокарта, дискета тощо);
Письмові документи за джерелом складання та реквізитними ознаками можуть поділятись на :
а) офіційні документи (публічні);
б) неофіційні документи (приватні)