16. Поняття, будова і класиф-я нарізної вогнепальної зброї

Внутрішні стінки каналу ствола бойової та спортивної зброї мають гвинтоподібні канавки — нарізи. Тому така зброя називається нарізною. Виступи між нарізами називаються полями. У більшості моделей вітчизняної зброї є чотири нарізи, які в'ються зліва вгору направо. В окремих іноземних зразках передбачено понад чотири нарізи. Нарізи надають кулі обертального руху, який позитивно впливає на влучність стрільби. Стволи мисливської зброї не мають нарізів, тому її називають гладкоствольною. Для поліпшення бойових якостей дульна частина ствола в окремих видах зброї має звуження (чок), а інколи й нарізи (парадокс).

17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.

Пістолет — ручна короткоствольна (довжина ствола — 53-250 мм) багатозарядна автоматична вогнепальна зброя з калібром 2,7-11,45 мм. Основна відмінність пістолетів від револьверів полягає в автоматичному перезаряджанні, відсутності барабана та наявності магазина, вміщеного, як правило, у рукоятці.

У слідчій практиці зустрічаються такі моделі пістолетів: тульський Токарева (ТТ), Макарова (ПМ), спеціальний малокаліберний (ПСМ) та ін.

Револьвер — це короткоствольна (довжина ствола — 57-267 мм) багатозарядна неавтоматична вогнепальна зброя. Особливістю револьверів є наявність барабана, де розміщуються патрони. Стрільба здійснюється одиночними пострілами, патрони постачаються з барабана обертанням останнього під час встановлення курка на бойовий звід. Після стрільби стріляні гільзи витягуються вручну шомполом поодинці чи всі одразу під час заміни барабана.

У слідчій практиці зустрічаються такі моделі револьверів: «Наган», Сміта-Вессона та ін.

18. Автомати та гвинтівки (рушниці) як об’єкти судової балістики

Автомат — ручна середньоствольна (довжина ствола — 225-530 мм) багатозарядна автоматична вогнепальна зброя, з якої можна вести вогонь як одиночними пострілами, так і серіями. (автомат Калашникова).

Автомати відрізняються від пістолетів-кулеметів прицільністю й дальністю ведення вогню (до 600 м), конструкцією затвора й механікою пострілу. В автоматах перезаряджання також здійснюється газами, які утворюються під час пострілу, проте не безпосередньо, а через відведення їх до спеціального пристрою.

Гвинтівка — довгоствольна (довжина ствола — 600-800 мм) одно- чи багатозарядна неавтоматична (або автоматична чи самозарядна) вогнепальна зброя. Безпосередньо гвинтівки рідко застосовують для вчинення злочинів через їх громіздкість. Найчастіше злочинці з бойових гвинтівок виготовляють обрізи, зменшуючи довжину ствола та приклада.

19.Криминалістична документалістика. Її місце у системі криміналістики та структура.

Криминалистическое исследование документов - это отрасль криминалистической техники, в которой исследуются закономерности природы письма, проявления при этом некоторых свойств личности, способы подделки документов, а также разрабатываются средства и методы познания этих закономерностей в целях раскрытия и расследования преступлений.

Расследование преступлений связанно с использованием разного рода информации, фиксируемой в рукописях, полиграфических изданиях, рисунках, схемах, фото - и кинопродукции, аудио - и видеокассетах, магнитных дискетах компьютеров и т.д.

Эти носители информации в криминалистике выступают в качестве документов - письменных доказательств, когда их содержание имеет причинно - следственную связь с событием расследуемого преступления. Если, имеющая в таких документах информация содержит признаки, характеризующие исполнителя рукописи, печатающего устройства, признаки воздействия на документ с целью изменения его содержания (например, склеивания, подчистки, травления и т.п.), то они одновременно являются и вещественными доказательствами.

Документы - вещественные доказательства могут выступать в качестве:

o предмета преступного посягательства;

o средства совершения преступления;

o средств сокрытия следов преступлений.

Различаются два вида криминалистического исследования документов:

o криминалистическое исследование письма;

o технико-криминалистическое исследование.

Объектами криминалистического исследования письма являются письменная речь и почерк. При этом могут быть установлены:

o автор;

o исполнитель рукописи;

o (ориентировочно) его свойства (пол, возраст, физические и профессиональные особенности и др.).

При технико-криминалистическом исследовании документа изучается его:

o содержание;

o материал, из которого изготовлен;

o следы воздействия с целью изменения его содержания.

При этом решаются как идентификационные (например, установление автора и исполнителя документа), так и диагностические (например, установление факта дописки, подчистки, исправления) задачи.

Для решения вышеперечисленных задач применяются различные технико-криминалистические средства и методы:

o химические (установление состава материала документа);

o фототехнические (идентификация фотоаппарата по фотоснимку);

o фоноскопические (расшифровка магнитной записи) и др.

Задачи технико - криминалистического исследования документов заключаются в следующем:

o исследование документов, подделанных полностью:

- бланков;

- оттисков печатей (штампов);

- подписей.

o исследование документов с частичными изменениями;

- дописок, исправлений, подчисток;

- замененных, переклеенных фотокарточек, листов и их частей и других реквизитов.

o исследование документов с трудночитаемыми текстами:

- залитых, зачеркнутых, разрезанных, разорванных, обесвеченных;

- сожженных;

- зашифрованных записей и тайнописи.