
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні)
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Боєприпаси до вогнепальної зброї як об’єкт судової балістики. Їх х-ка.
- •6. Сліди застосув вогнем зброї. Їх види і криміналіст значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі. Їх криміналіст значення.
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулях. Їх криміналіст значення.
- •9. Сліди куль на перешкодах. Їх х-ка та види.
- •10. Будова і класиф-я боєприпасів у криміналістиці.
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз.
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час признач і викон різних видів судово-баліст експертизи.
- •14. Огляд вогнеп зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •15. Поняття, будова і класиф-я гладкоствольної мисливської вогнеп зброї
- •16. Поняття, будова і класиф-я нарізної вогнепальної зброї
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки (рушниці) як об’єкти судової балістики
- •19.Криминалістична документалістика. Її місце у системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як об/єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів
- •21.Види і способі підробки документів
- •22. Підчистка
- •23.Витравлення
- •24.Ознаки підробки підпису. Способи їх виявлення
- •25. Ознаки підробки штампів і печаток. Способи їх виявлення
- •26. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •27.Суть та ознаки повної підробки документів
- •28. Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма
- •30. Різновди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторизнавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них
- •32.Поняття кримін письмового дослідження документів, завдання, об’єкти
- •33. Письмова мова як об’єкт кримін дослідження . Співвідношення авторизнавства і почеркознавства
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку
- •35. Ідентифікаційні (аг і окремі ) ознаки письмової мови
- •36.Встановлення тексту спалених документів. Відтворення слабковидтмих і невидимих текстів
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом «словесного портрету».
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини…
- •52. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення.
- •57.Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •58.Зародження та генезис криміналістики
- •60. Суб’єкти та юридичні підстави реєстрації.
- •61. Обєкти сучасної криміналістичної реєстрації
- •62. Криміналістичні обліки.
- •65. Довідково- допоміжні криміналістичні обліки
- •67, Дндекц мвс України
- •70 Реєстрація в міських, районних, транспортних органах
- •73. Головна частина дактило формули!
- •74 Додаткова дактилоформула!
14. Огляд вогнеп зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
Виявлену на місці події зброю насамперед фотографують за правилами вузлової та детальної фотозйомки з масштабною лінійкою. На знімку мають бути зафіксовані не тільки зброя і місце її виявлення, а й розміщення окремих частин зброї — курка, ствола, затвора,
запобіжника. Оглядають навколишню місцевість, підлогу, грунт з метою виявлення можливих слідів від удару зброї чи її падіння. Для цього оглядають також виступні частини й деталі зброї. Визначають відстань від зброї до двох постійних орієнтирів на місцевості та до рук трупа.
Під час огляду зброї забороняється торкатися спускового гачка; зброю необхідно тримати стволом догори. Оглядати зброю слід у гумових рукавичках, тримаючи її за місця, де відбитків пальців не може бути. Забороняється брати зброю за дульний зріз (бо там можуть бути сліди крові, частинки клітинного матеріалу) і вводити сторонні предмети у її ствол.
Зброю під час огляду слід тримати на чистому аркуші паперу. У протоколі роблять запис про місцезнаходження виявлених сторонніх об'єктів — відбитків пальців, волосся тощо. Об'єкти, що становлять інтерес для слідства і можуть бути втрачені, запаковують окремо. Зі зброї вилучають магазин, фіксують кількість патронів у ньому і їх маркування. Потім видаляють патрон з патронника. У мисливській зброї виймають ствол. Винятком з цього правила є револьвер — у нього патрони та стріляні гільзи не вилучаються з камор. За маркувальними ознаками фіксують, яка з камор розміщується напроти ствола, і роблять запис послідовності розташування в них гільз і патронів. Після розряджання зброї встановлюють її особливості та наявні маркування. Зброю забороняється розбирати, чистити та змащувати, оскільки невідомо, що потрібно буде для майбутньої експертизи. Тільки у виняткових випадках, коли немає можливості негайно відправити зброю на експертизу, для запобігання корозії канал ствола можна протерти клаптиками чистої білої тканини до повного зникнення нальоту мастила та кіптю, і змастити зброю. Використані для чищення зброї клаптики тканини необхідно запакувати окремо в аркуш білого паперу, пронумерувати в порядку їх пропускання через канал ствола і відправити їх разом зі зброєю на експертизу. Вони можуть знадобитися для з'ясування, чи здійснювався постріл зі зброї після її останнього чищення, а також давність пострілу. Кінець ствола обгортають клаптем чистої тканини і обв'язують нитками чи закривають ствол з дульної та казенної частин пробками. Після цього зброю запаковують. Якщо на зброї виявлено сліди пальців рук, то цих слідів не повинен торкатися матеріал упаковки. Патрони, кулі, гільзи, шрот, пижі оглядають, фотографують і запаковують в окремі аркуші чи пакети. На упаковці зазначають назву предмета, час і
місце його вилучення і розписуються слідчий і поняті. Слідчий перев'язує і опечатує упаковку.
15. Поняття, будова і класиф-я гладкоствольної мисливської вогнеп зброї
Мисливська зброя, як правило, буває заводського виготовлення (проте зустрічається й кустарного) і поділяється за видом снаряда, який використовують, на кульову, дробову та комбіновану.
Кульова мисливська зброя має, як правило, один нарізний ствол, з якого стріляють тільки кулями. За калібром і видом застосовуваних боєприпасів розрізняють такі види кульових нарізних мисливських рушниць: штуцери та карабіни.
Дробова мисливська зброя має тільки гладкі, ненарізні стволи (один або два), розташовані горизонтально чи вертикально. З такої зброї можна стріляти шротом або спеціальними кулями.
Комбіновані мисливські рушниці призначені для стрільби як шротом, так і кулями. Вони можуть мати один і більше стволів. Якщо рушниця має один ствол, до неї додається нарізний ствол-вставка або ствол має чокове звуження з нарізами (парадокс). У рушницях із трьома стволами два гладкоствольні, а один — нарізний.