10. Будова і класиф-я боєприпасів у криміналістиці.

Боєприпаси — боєзаряди, без яких неможливі постріли. Боєзаряд складається з вибухової речовини, снаряда й пижа, гільзи для

з’єднання заряду в одне ціле.

Складові сучасного заряду об’єднані в одному пристрої, який називають патроном. Такий патрон називають ще унітарним. За формою та конструкцією патрони можуть бути різними: наприклад,

мати різне розміщення ініціювальної речовини для запалення порохового заряду. За цією ознакою розрізняють патрони центрального та бокового займання.

Сучасні гільзи виготовляють зі сталі, плакують міддю і покривають антикорозійним лаком. Форма гільзи може бути пляшкоподібною, конічною чи циліндричною.

Гільзи на денці мають кільцеву канавку. У центрі денця є капсульне гніздо, в яке вміщують капсуль з ударно-вибуховою (ініціювальною) речовиною.

Патрони для мисливської зброї мають циліндроподібні металеві

або картонні гільзи багаторазового використання.

Кулі бойових зразків за формою передньої частини бувають гострокінцеві, плоскі та напівсферичні. Хвостова частина окремих куль (важких, бронебійних) має конічну форму. За конструкцією кулі поділяють на оболонкові та безоболонкові.

Оболонкові мають сталеву оболонку, всередині якої розміщується свинець або осердя для збільшення убивчої сили. Безоболонкові кулі — це моноліт із металу (свинцю, чавуну). Застосовують їх у спортивних і мисливських патронах. Злочинці найчастіше користуються безоболонковими кулями. Спеціальні безоболонкові кулі застосовують для споряджання патронів мисливської зброї.

11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз.

Під час судово-балістичної експертизи встановлюють вид, зразок

(модель) вогнепальної зброї за стріляними кулями, гільзами, слідами

пострілу; конкретний екземпляр зброї за стріляними кулями та гільзами; справність і придатність до стрільби зброї та боєприпасів; однорідність патронів, куль, гільз, шроту, картечі; обставини, пов’язані із застосуванням вогнепальної зброї (рикошет кулі; відповідність калібрів зброї і патронів, використаних для стрільби; кількість зроблених пострілів; місцезнаходження особи, яка стріляла; напрям і дистанцію пострілу; взаєморозташування перешкоди і зброї в момент пострілу).

За допомогою експертних судово-балістичних досліджень розв’язують завдання як ідентифікаційного, так і неідентифікаційного характеру.

Залежно від завдання, яке розв’язують, судово-балістичні дослід-

ження поділяють на ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та

ситуаційні.

До ідентифікаційних відносяться: ототожнення зброї по стріляним кулям, гільзам, дробу; встановлення групової належності, в тому числі загального джерела походження боєприпасів, їх компонентів, частин; ідентифікація шляхом встановлення цілого по частині (напр, куля і гільза).

До неідентифікаційних задач відносяться:

а) задачі, пов’язані з встановленням відповідності об’єкту заданим характеристикам: чи є даний об’єкт вогнепальною зброєю; чи справна вогнепальна зброя і ч

и придатна вона для стрільби; чи можливий постріл з даної зброї без натиску на спусковий гачок; чи є даний об’єкт вибуховим пристроєм, тощо;

б) задачі по виясненню механізму події, що відбулася: встановлення факту пострілу; визначення його напрямку і дистанції; встановлення місця пострілу, місця вибуху...