
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні)
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Боєприпаси до вогнепальної зброї як об’єкт судової балістики. Їх х-ка.
- •6. Сліди застосув вогнем зброї. Їх види і криміналіст значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі. Їх криміналіст значення.
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулях. Їх криміналіст значення.
- •9. Сліди куль на перешкодах. Їх х-ка та види.
- •10. Будова і класиф-я боєприпасів у криміналістиці.
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз.
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час признач і викон різних видів судово-баліст експертизи.
- •14. Огляд вогнеп зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •15. Поняття, будова і класиф-я гладкоствольної мисливської вогнеп зброї
- •16. Поняття, будова і класиф-я нарізної вогнепальної зброї
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки (рушниці) як об’єкти судової балістики
- •19.Криминалістична документалістика. Її місце у системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як об/єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів
- •21.Види і способі підробки документів
- •22. Підчистка
- •23.Витравлення
- •24.Ознаки підробки підпису. Способи їх виявлення
- •25. Ознаки підробки штампів і печаток. Способи їх виявлення
- •26. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •27.Суть та ознаки повної підробки документів
- •28. Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма
- •30. Різновди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторизнавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них
- •32.Поняття кримін письмового дослідження документів, завдання, об’єкти
- •33. Письмова мова як об’єкт кримін дослідження . Співвідношення авторизнавства і почеркознавства
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку
- •35. Ідентифікаційні (аг і окремі ) ознаки письмової мови
- •36.Встановлення тексту спалених документів. Відтворення слабковидтмих і невидимих текстів
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом «словесного портрету».
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини…
- •52. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення.
- •57.Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •58.Зародження та генезис криміналістики
- •60. Суб’єкти та юридичні підстави реєстрації.
- •61. Обєкти сучасної криміналістичної реєстрації
- •62. Криміналістичні обліки.
- •65. Довідково- допоміжні криміналістичні обліки
- •67, Дндекц мвс України
- •70 Реєстрація в міських, районних, транспортних органах
- •73. Головна частина дактило формули!
- •74 Додаткова дактилоформула!
8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулях. Їх криміналіст значення.
Ознаки, що відображаються у слідах на стріляних кулях:
· загальні — калібр ствола, кількість нарізів у каналі ствола, напрям нарізів, кут підйому нарізів, ширина полів нарізів, наявність пристосування для відведення газів, довжина кульового входу, будова магазина;
· окремі — діаметр каналу ствола, ширина кожного поля нарізу каналу ствола, форми поперечного перерізу та початку полів нарізів, нерівності полів нарізів та їх граней, нерівності дульної частини каналу ствола, невідповідність осі каналу ствола та патронника, зовнішні пошкодження ствола, що змінюють профіль каналу, роздуття каналу ствола, ступінь зношеності каналу ствола.
Утворення слідів на снарядах (кулях) значною мірою визначається конструкцією ствола зброї. У будь-якого ствола заводського виготовлення є патронник, який за формою та розмірами відповідає
гільзі штатного патрона, і канал. У нарізній зброї канал має нарізи,
в яких, у свою чергу, є дно та грані. З двох граней одна називається
ведучою, або бойовою, а інша — веденою, або холостою. У механізмі утворення слідів на кулях суттєве значення має частина ствола, яка називається кульовим входом (це перехідна ділянка від патронника до нарізної частини).
У механізмі утворення слідів зброї на кулях розрізняють три основних етапи: входження кулі до кульового входу; врізання оболонки кулі в нарізи; поступально-обертальний рух кулі в каналі ствола.
Перший контакт кулі з кульовим входом відбувається на межі циліндричної поверхні кулі з її головною частиною. Під час прямолінійного руху в момент пострілу від денця гільзи до кульового входу рівень початку слідів буде однаковим відносно денця кулі. Далі під тиском газів снаряд, що рухається по стволу, ковзає його стінками, і на циліндричній частині кулі утворюються сліди полів і граней нарізів. Механізм утворення їх такий. Куля, залишаючи патронник, рухається прямолінійно, і під час входження в нарізи на ній залишаються первинні сліди нарізів, розміщені паралельно осі кулі у вигляді борозенок і валиків. Рухаючись далі, куля повторює напрями нарізів, набирає обертального руху і на її поверхні залишаються сліди граней і полів нарізів у вигляді нахилених пучків трас. У вітчизняній бойовій зброї ствол має чотири нарізи, які в’ються зліва вгору направо. Ширину полів і нарізів можна визначити за їх слідами на циліндричній частині кулі. Ці сліди називаються вторинними слідами каналу ствола; вони частково перекривають первинні.
9. Сліди куль на перешкодах. Їх х-ка та види.
На перешкодах можуть утворюватись сліди пошкоджень безпосередньо від снарядів (куль, шроту), які називаються основними слідами пострілу, і сліди від явищ, що супроводжують постріл, які називаються додатковими слідами пострілу.
Основні сліди пострілу утворюються снарядом. Зустрічаючись із
перешкодою, снаряд, як правило, має значну кінетичну енергію і може утворити об’ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір) або ненаскрізний (сліпий) отвір.
Додаткові сліди пострілу виникають у результаті дії явищ, що супроводжують постріл. Основну роль у їх виникненні відіграють порохові гази, стовп повітря, порохові зерна, продукти розкладу капсульного складу, дульне полум’я, частинки мастила та інших речовин. У результаті дії цих факторів на перешкодах можуть утворитися часткові пошкодження, опалення та опіки, відкладення порохових зернин, сліди кіптю, мастила, обідки обтирання і металізація, відбитки частин зброї.
Часткові пошкодження перешкоди виникають у результаті пострілу впритул і з близької відстані, переважно за рахунок дії стовпа повітря, що рухається поперед снаряда та порохових газів. Найчастіше об’єктами пошкодження є одежа, а також тканини тіла людини,
на яких утворюються розриви.
Опалення та опіки виникають внаслідок термічної дії дульного полум’я, зернин пороху та порохових газів, що палають. Результати термічного впливу залишаються на одежі (обпалення, обвуглення та спікання волокон тканини) і тілі людини (опіки).
Навколо кульового отвору після пострілу з близької відстані можуть бути виявлені сліди кіптю, зерна пороху, що не згоріли, на стінках кульового каналу — сліди металізації (як правило, невидимі), а на еластичних тканинах по краю отвору — обідок обтирання у вигляді частинок мастила, металу снаряда. Сліди кіптю є не лише на поверхні “цілі”, а й на інших об’єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме: на тілі й одязі особи, яка стріляла, і осіб, які були присутні при цьому.
Відкладення мастила на перешкоді спостерігається після пострілу
зі зброї зі змащеним стволом або патронами.
Відбитки частин зброї залишаються на тканинах одежі чи тілі людини після пострілу впритул. Можуть виникнути відбитки від дульного зрізу ствола, а також інших частин, що перебувають з ним в одній площині (на передній поверхні кожуха затвора пістолета, шомпола та ін.). Відбитки частин зброї на об’єкті називаються штанц-марками.