
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні)
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Боєприпаси до вогнепальної зброї як об’єкт судової балістики. Їх х-ка.
- •6. Сліди застосув вогнем зброї. Їх види і криміналіст значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі. Їх криміналіст значення.
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулях. Їх криміналіст значення.
- •9. Сліди куль на перешкодах. Їх х-ка та види.
- •10. Будова і класиф-я боєприпасів у криміналістиці.
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз.
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час признач і викон різних видів судово-баліст експертизи.
- •14. Огляд вогнеп зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •15. Поняття, будова і класиф-я гладкоствольної мисливської вогнеп зброї
- •16. Поняття, будова і класиф-я нарізної вогнепальної зброї
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки (рушниці) як об’єкти судової балістики
- •19.Криминалістична документалістика. Її місце у системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як об/єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів
- •21.Види і способі підробки документів
- •22. Підчистка
- •23.Витравлення
- •24.Ознаки підробки підпису. Способи їх виявлення
- •25. Ознаки підробки штампів і печаток. Способи їх виявлення
- •26. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •27.Суть та ознаки повної підробки документів
- •28. Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма
- •30. Різновди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторизнавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них
- •32.Поняття кримін письмового дослідження документів, завдання, об’єкти
- •33. Письмова мова як об’єкт кримін дослідження . Співвідношення авторизнавства і почеркознавства
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку
- •35. Ідентифікаційні (аг і окремі ) ознаки письмової мови
- •36.Встановлення тексту спалених документів. Відтворення слабковидтмих і невидимих текстів
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом «словесного портрету».
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини…
- •52. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення.
- •57.Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •58.Зародження та генезис криміналістики
- •60. Суб’єкти та юридичні підстави реєстрації.
- •61. Обєкти сучасної криміналістичної реєстрації
- •62. Криміналістичні обліки.
- •65. Довідково- допоміжні криміналістичні обліки
- •67, Дндекц мвс України
- •70 Реєстрація в міських, районних, транспортних органах
- •73. Головна частина дактило формули!
- •74 Додаткова дактилоформула!
50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини…
+54-55 – судовопортретна експертиза
Експертне дослідження полягає у виявленні та порівнянні зовнішніх прикмет з використанням спеціальних методів зіставлення, суміщення, накладання зображень, координатних сіток, лінійних і кутових вимірів. Використовують такі технічні прийоми: виміряють відстані між одноіменними анатомо-топографічними точками, вивчають рівномірні співвідношення, проводять графічні побудови. Експерти використовують зазвичай 12-14 антропометричних точок обличчя в положенні фас і профіль (наприклад, точки, які відповідають зовнішнім і внутрішнім кутам очей та губ, зіниці, кінчик носа, точка перенісся і основи носа тощо).
Експертна ідентифікація — безпосереднє порівняння експертом із застосуванням спеціальних знань ознак зовнішності людини, збережених на фотознімках, у кіно- та відеоматеріалах, зі зразками ознак зовнішності, відображеними на різних матеріальних носіях інформації. У літературних джерелах цю експертизу називають по-різному: портретно-криміналістичною, фотопортретною ідентифікаційною, експертизою з метою ідентифікації особи за рисами зовнішності.
Криміналістичну портретну експертизу призначають тоді, коли необхідно встановити особи невідомих злочинців, невпізнаних трупів, свідків, підозрюваних, фактів належності документів, які засвідчують особу, та інші фактичні обставини, що мають значення для розслідування кримінальної справи. Експертизою встановлюють, та сама чи різні особи зображені на поданих фотознімках або інших матеріальних відображеннях.
Для цієї експертизи використовують тільки об'єктивні відображення людини — фотознімки, кіно- та відеокадри, які мають ознаки зовнішності конкретної людини. Криміналістична експертна ідентифікація за суб'єктивними відображеннями (мальованими портретами, композиціями) неможлива через відсутність методів аналізу уявних образів зовнішнього вигляду людини.
Для криміналістичної портретної експертизи використовують візуальні, вимірювальні, графічні методи, а також суміщення та накладання.
Візуальний метод найпоширеніший; його застосовують для дослідження одно- та різноракурсних фотопортретів за допомогою спостереження і порівняння своєрідності форм, розміру та взаємного розташування ознак зовнішності на поданих фотознімках.
Метод лінійних і кутових вимірювань застосовують для дослідження одноракурсних фотознімків; він полягає в тому, що на фотознімках (фоторепродукціях) виокремлюють необхідну кількість антропометричних точок, відстані між якими й кути між лініями, що їх
з'єднують, вимірюють за допомогою інструментів, а потім порівнюють.
Графічний метод полягає в побудові та порівнянні в системі координат графіків, які характеризують лінійні розміри відрізків, що з'єднують відповідні антропометричні точки, і ступінь вигину контурних ліній відповідних частин обличчя. Довжину відрізків, що з'єднують антропометричні точки, вимірюють циркулем та лінійкою, ступінь вигину контурних кривих — спеціальним приладом.
Метод суміщення зображень полягає в тому, що на одній з порівнюваних фотографій роблять вирізи за лініями, що перетинають найбільш інформативні та чітко визначені ознаки. Після цього фотографію накладають на іншу, а експерт визначає, чи збігаються однойменні ознаки зовнішності.
Метод накладання (фотоаплікації) полягає в тому, що однора-курсні та рівномасштабні діапозитиви (або негативи), виготовлені з наданих на експертизу фотографій, накладають один на одного за однойменними антропометричними точками в наскрізному світлі і перевіряють, чи збігаються відповідні точки.
Важливою частиною портретної експертизи є оцінювання виявлених збіжностей та розбіжностей в ознаках зовнішності і оцінювання достатності цих ознак для категоричного висновку експерта. Для об'єктивізації оціночних критеріїв застосовують математичні та ймовірнісно-статистичні методи.
Портретно-криміналістична експертиза поділяється на такі види:
1) експертиза зображень людей за фотопортретами зметою встановлення, чи не зображено на двох (або більше)фотознімках одна й та сама особа;
2) експертиза невпізнаного трупа (фотознімки якогопредставлені) та фотопортрета живої особи для встановлення особи трупа;
3) експертиза прижиттєвих фотографій безвісти зниклої людини та черепа трупа для встановлення, чи міг вияв черепа трупа для встановлення чи міг виявлений череп належати даній особі;
4) експертиза посмертної маски невідомої людини і при¬життєвих фотозображень безвісти зниклого з метою впіз¬нання трупа.