
- •1. Криміналістичне зброєзнавство і судова балістика. Їх поняття і співвідношення.
- •2. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні)
- •3. Вогнепальна зброя як об’єкт судової балістики.
- •4. Класифікація вогнепальної зброї.
- •5. Боєприпаси до вогнепальної зброї як об’єкт судової балістики. Їх х-ка.
- •6. Сліди застосув вогнем зброї. Їх види і криміналіст значення.
- •7. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзі. Їх криміналіст значення.
- •8. Механізм пострілу і утворення слідів на кулях. Їх криміналіст значення.
- •9. Сліди куль на перешкодах. Їх х-ка та види.
- •10. Будова і класиф-я боєприпасів у криміналістиці.
- •11. Види завдань сучасних судово-балістичних експертиз.
- •12. Питання, які можуть бути вирішені під час признач і викон різних видів судово-баліст експертизи.
- •14. Огляд вогнеп зброї, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •15. Поняття, будова і класиф-я гладкоствольної мисливської вогнеп зброї
- •16. Поняття, будова і класиф-я нарізної вогнепальної зброї
- •17. Пістолети та револьвери як об’єкти судової балістики.
- •18. Автомати та гвинтівки (рушниці) як об’єкти судової балістики
- •19.Криминалістична документалістика. Її місце у системі криміналістики та структура.
- •20.Документ як об/єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів
- •21.Види і способі підробки документів
- •22. Підчистка
- •23.Витравлення
- •24.Ознаки підробки підпису. Способи їх виявлення
- •25. Ознаки підробки штампів і печаток. Способи їх виявлення
- •26. Ознаки і способи виявлення підробки машинописного тексту.
- •27.Суть та ознаки повної підробки документів
- •28. Загальні і окремі ознаки почерку
- •29.Наукові основи криміналістичного дослідження письма
- •30. Різновди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів
- •31.Підготовка матеріалів для призначення авторизнавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них
- •32.Поняття кримін письмового дослідження документів, завдання, об’єкти
- •33. Письмова мова як об’єкт кримін дослідження . Співвідношення авторизнавства і почеркознавства
- •34. Підготовка матеріалів для призначення почеркознавчої експертизи. Види порівняльних зразків почерку
- •35. Ідентифікаційні (аг і окремі ) ознаки письмової мови
- •36.Встановлення тексту спалених документів. Відтворення слабковидтмих і невидимих текстів
- •38. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини.
- •39. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •40. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи.
- •41. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •42. Правила описання людини за методом «словесного портрету».
- •43. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •44. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •45. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •50. Судово-експертне дослідження ознак зовнішності людини…
- •52. Способи і засоби збирання інформації про ознаки і властивості зовнішності людини для її ототожнення.
- •57.Поняття, значення та система криміналістичної реєстрації
- •58.Зародження та генезис криміналістики
- •60. Суб’єкти та юридичні підстави реєстрації.
- •61. Обєкти сучасної криміналістичної реєстрації
- •62. Криміналістичні обліки.
- •65. Довідково- допоміжні криміналістичні обліки
- •67, Дндекц мвс України
- •70 Реєстрація в міських, районних, транспортних органах
- •73. Головна частина дактило формули!
- •74 Додаткова дактилоформула!
31.Підготовка матеріалів для призначення авторизнавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них
Установление автора анонимного текста осуществляется специальными методами криминалистического исследования письменного документа. Этот вид исследования носит название криминалистического автороведения, обычно проводимого в форме судебно-автороведческой экспертизы.
Сформировавшись на основе судебного почерковедения, автороведческая экспертиза вышла за пределы исследования рукописных текстов, дополнив их текстовым материалом, выполненным с помощью машинописи и всех иных способов множительной техники и полиграфии. Как самостоятельный вид криминалистического исследования документов, криминалистическое автороведение синтезирует данные многих специальных наук, изучающих закономерности письменной речи: лингвистики, психологии, психолингвистики, социологии, теории коммуникации, логики и ряда других, и разрабатывает методы ее исследования для решения возникающих криминалистических задач.
Под письменной речью в современной науке понимается совокупность явлений, связанных с письменным обменом информацией посредством языка, или, иначе, деятельность человека, опосредованная системой графических языковых знаков. Каждая из вышеуказанных наук в этом сложном объекте исследования выделяет свой аспект в соответствии со своими целями.
До ознак писемної мови відносять: лексичні, граматичні, стилістичні. Лексичні-сукупність мовних знаків особи, яка пише , та особливості їх використання для висловлення своїх думок. Граматичні- манера побудови речі… Стилістичні-сукупність прийомів використання засобів мови для вираження думок, манера письма. Розрізн стилі- розмовний, худодній, науковий , публіцистичний, офіц.- діловий, конфесійний.
32.Поняття кримін письмового дослідження документів, завдання, об’єкти
Криминалистическое автороведение имеет своими целями установление конкретного автора одного или нескольких анонимных документов (идентификационная задача), а также установление принадлежности автора к определенной группе лиц в зависимости от его образовательного уровня, профессии, наличия навыков определенного стиля письменной речи, его социально-демографического портрета и т.п. (классификационно-диагностическая задача). Криминалистическое автороведение основано на результатах изучения закономерностей речевого поведения человека, определяющих индивидуальность письменной речи, ее динамическую устойчивость и вариационность.
В детстве и ранней юности формируется наглядный и ситуативный тип мышления, обиходный стиль речи. По мере дальнейшего обучения (в старших классах средней школы) происходит формирование категориального типа мышления, публицистического и научного стиля речи, овладение нормами языка.
При получении среднего специального и высшего образования навыки владения языком, научным и публицистическим стилями совершенствуются, при соответствующей практике публичных выступлений может выработаться навык пользования ораторским стилем.
По окончании стадии обучения и формирования личности, когда человек ведет более или менее одинаковый образ жизни, его речемыслительные навыки также приобретают относительную устойчивость. Особенно прочно закрепляются навыки пользования сложными нормами, например стилистическими. Даже в случаях изменения некоторых речемыслительных норм, что происходит постоянно, в письменной речи зрелых людей довольно часто встречаются устаревшие нормы, характерные для периода, в котором эти люди завершали стадию обучения и становления личности.
В силу своеобразных условий формирования личности, каждый человек приобретает индивидуальные речемыслительные навыки, проявляющиеся в том, что он владеет не всей совокупностью существующих норм, а лишь определенным их набором, а также использует в своей речевой практике не всю совокупность свойств нормы, а лишь определенную их часть, которой он обычно привыкает пользоваться. Характеристика языковых навыков определенного лица устанавливается в двух уровнях – правильности (низший уровень) и культуры речи в собственном смысле (высший уровень) – при условии владения индивидом литературными нормами (критерий оценки: лучше-хуже).