
- •§ 1. Зовнішньоекономічна діяльність як вид господарської діяльності
- •§ 2. Джерела правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Принципи зовнішньоекономічної
- •§ 4. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 6. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 1. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •§ 3. Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зовнішньо економічної діяльності
- •§ 4. Світова організація торгівлі: глобальне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Правові режими зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 1. Система методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •§ 4. Заборона експорту та імпорту окремих видів товарів
- •§ 5. Застосування технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог
- •§ 6. Заходи щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 7. Державні закупівлі в сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 1. Поняття та ознаки зовнішньоекономічного договору
- •§ 2. Форма зовнішньоекономічного договору
- •§ 3. Право, що застосовується
- •§ 4. Умови зовнішньоекономічного договору
- •§ 1. Правове регулювання міжнародної купівлі-продажу
- •§ 2. Правове регулювання міжнародного підряду
- •§ 3. Правове регулювання міжнародних перевезень
- •§ 4. Правове регулювання консигнаційних операцій
- •§ 5. Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в зовнішньоекономічній діяльності
- •§ 6. Правове регулювання зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною
- •§ 1. Валютні операції: поняття, види, суб'єкти
- •§ 2. Повноваження державних органів і функції банківської системи у сфері валютного регулювання та валютного контролю
- •§ 3. Ліцензування валютних операцій
- •§ 4. Правовий режим банківських рахунків у іноземній валюті
- •§ 5. Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті
- •§ 1. Поняття іноземних інвестицій
- •§ 2. Види і форми іноземних інвестицій. Оцінка іноземних інвестицій
- •§ 3. Правовий режим іноземного інвестування
- •§ 4. Державна реєстрація іноземних інвестицій
- •§ 5. Правове становище суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями
- •§ 6. Правовий режим договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора
- •§ 7. Гарантії прав та законних інтересів іноземних інвесторів
- •§ 8. Правове регулювання здійснення інвестицій резидентами України за її межами
- •§ 1. Загальні умови захисту національного товаровиробника
- •§ 2. Захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту
- •§ 3. Захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту
- •§ 4. Застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну
- •§ 1. Загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності. Спеціальні санкції за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
- •§ 3. Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб
§ 6. Правовий режим договорів про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора
Інвестиційна діяльність може здійснюватися на підставі будь-яких видів господарських договорів, не заборонених законодавством України, зокрема договорів про спільну інвестиційну діяльність, концесійних договорів, угод про розподіл продукції.
Іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України (ст. 23 Закону «Про режим іноземного інвестування»).
Господарська діяльність на підставі зазначених договорів регулюється законодавством України. Сторони за такими договорами повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів, та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами.
1 Закон України «Про режим іноземного інвестування» та його підзаконна база оперують єдиним терміном « підприємство з іноземними інвестиціями», який охоплює і підприємства зі стовідсотковою іноземною участю («іноземні підприємства»).
Договори про спільну інвестиційну діяльність повинні бути зареєстровані у терміни та в порядку, що встановлені Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від ЗО січня 1997 р. № 112.
Державну реєстрацію відповідних договорів здійснює Міністерство економіки України та уповноважені ним органи.
Державна реєстрація договорів про спільну інвестиційну діяльність є підставою для здійснення іноземної інвестиції за такими договорами.
Підтвердженням державної реєстрації договору є картка державної реєстрації договору (контракту), складена за формою і заповнена згідно з порядком, що встановлює Мінекономіки, та спеціальна відмітка про державну реєстрацію на договорі. Один примірник картки державної реєстрації договору та копія договору залишаються в органі державної реєстрації.
Картка державної реєстрації договору видається суб'єкту ЗЕД України у трьох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт ЗЕД подає до митних органів для митного оформлення відповідного майна, другий - до органу державної податкової служби за місцезнаходженням українського суб'єкта ЗЕД, третій - залишається у суб'єкта ЗЕД України.
Майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів, звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого українським суб'єктом ЗЕД - учасником договору простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на ЗО календарних днів з дня оформлення ввізної ВМД. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на окремий баланс сторін, що провадять спільну інвестиційну діяльність на підставі укладеного договору, і органом державної податкової служби за
218
Розділ VII
Правове регулювання іноземного інвестування
219
місцем здійснення інвестиції зроблена відмітка про це на примірнику векселя. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон) український суб'єкт ЗЕД сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним НБУ на день здійснення відчуження майна (ст. 24 Закону України «Про режим іноземного інвестування»).
На наш погляд, складний правовий режим спільної інвестиційної діяльності, переобтяжений адміністративними процедурами (спочатку - державна реєстрація договорів про спільну інвестиційну діяльність, потім - державна реєстрація фактично здійснених іноземних інвестицій), не є виправданим за умов відсутності пільгового оподаткування спільної інвестиційної діяльності, становить перешкоду надходженню іноземних інвестицій в економіку України.