§ 3. Ліцензування валютних операцій

Важливим засобом валютного регулювання є ліцензуван­ня валютних операцій Національним банком України, яке регулюється ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

НБУ видає два види ліцензій на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом:

1. генеральні;

2. індивідуальні.

Генеральні ліцензії видаються лише комерційним бан­кам та іншим фінансовим установам України на здійснен­ня валютних операцій у комплексі, окрім тих валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерези­дентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції.

1) Вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей. Загальне правило про ліцен­зування операцій з переміщення іноземної валюти за межі України має ряд винятків, до яких належать:

а) вивезення, переказування і пересилання за межі Ук­ раїни фізичними особами - резидентами іноземної валюти на суму, що визначається НБУ.

Відповідні суми визначаються Інструкцією про порядок переміщення валюти України, іноземної валюти, банківсь­ких металів, платіжних документів, інших банківських до­кументів і платіжних карток через митний кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р. № 283, та Правилами проведення валютних операцій при здійсненні міжнародних поштових переказів, затвердженими постановою Правління НБУ від 27 жовтня 2005 р. № 396;

б) вивезення, переказування і пересилання за межі Ук­ раїни фізичними особами - резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

в) платежі в іноземній валюті, що здійснюються рези­ дентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, по­ слуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших май­ нових прав, за винятком оплати валютних цінностей та за договорами страхування життя.

Таким чином, суб'єкти господарювання не обмежені будь-якими граничними сумами переказів іноземної валю­ти на виконання зобов'язань перед нерезидентами щодо поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Ра­зом з тим вони повинні пред'являти до банківських уста­нов відповідні зовнішньоекономічні договори (контракти) для підтвердження господарського характеру операції та забезпечення подальшого валютного контролю;

г) платежі в іноземній валюті за межі України у вигляді процентів за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інве­ стицій;

д) вивезення за межі України іноземної інвестиції в іно­ земній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності.

182

Розділ VI

Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

183

Положення пунктів г) і д) конкретизують зміст гарантій для іноземних інвесторів, які закріплені у статтях 11 та 12 Закону України від 19березня 1996р. «Про режим інозем­ного інвестування ».

2. Ввезення, переказування, пересилання в Україну валюти України. Як виняток, не потребує ліцензування ввезення тощо в Україну сум у валюті України, які раніше були вивезені, переказані, переслані на законних підста­вах за кордон, - це кореспондує положенню ст. З Декрету, згідно з яким суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на законних підставах за кордон, можуть бути вільно ввезені, переслані, переказані назад в Україну.

3. Надання і одержання резидентами кредитів в іно­земній валюті. Наразі здійснюється не ліцензування відпо­відних валютних операцій, а реєстрація кредитних дого­ворів НБУ шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв відповідно до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нере­зидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 червня 2004 р. № 270.

4. Використання іноземної валюти на території Украї­ни як засобу платежу або як застави. Ряд винятків з пра­вила про ліцензування використання іноземної валюти на території України як засобу платежу встановлений Прави­лами використання готівкової іноземної валюти на тери­торії України, затвердженими постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119.

5) Розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком:

а) відкриття фізичними особами - резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

6) відкриття кореспондентських рахунків банками;

в) відкриття рахунків у іноземній валюті дипломатич­ними, консульськими, торговельними та іншими офіцій­ними представництвами України за кордоном, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном.

6) Здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шля­хом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними осо­бами - резидентами як дарунок або у спадщину. Слід відзна­чити, що НБУ встановлює порядок інвестування за кордон лише валютних цінностей. Визначення порядку здійснен­ня резидентами інвестицій за кордон у негрошовій формі належить до компетенції Міністерства економіки України.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін ва­лютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами інди­відуальної ліцензії.