§ 6. Правове регулювання зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною

Операцією з давальницькою сировиною є операція, що передбачає поставку однією стороною (замовником) сиро­вини для її перероблення іншою стороною (виконавцем) на готову продукцію за відповідну плату (у грошовій формі, частиною давальницької сировини або готової продукції).

Значне поширення операцій з давальницькою сирови­ною у зовнішньоекономічних відносинах обумовлене їх економічною вигідністю для обох сторін. Так, для замов­ника інтерес у переробці сировини в іншій країні можуть визначати такі чинники: відсутність чи недостатній рівень розвитку переробних потужностей, нижча собівартість го­тової продукції за умови виготовлення її в іншій країні,

11 — 6-530

162

Розділ V

екологічна шкідливість виробництва тощо; для виконав­ця - завантаження виробничих потужностей (особливо в умовах недостатності сировини), потреба у готовій про­дукції.

Здійснення операцій з давальницькою сировиною у сфері ЗЕД регулюється Законом України від 15 вересня 1995 р. (в редакції від 4 жовтня 2001 р.) «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відно­синах».

Ст. 1 зазначеного Закону визначає операцію з даваль­ницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах як операцію з перероблення (оброблення, збагачення чи вико­ристання) давальницької сировини в результаті техноло­гічного процесу із зміною коду по УКТЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероб­лення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

Операції з давальницькою сировиною в зовнішньоеко­номічних відносинах повинні відповідати таким ознакам:

а) сировина замовника на конкретному етапі перероб­ ки, а також на заключному, є основним матеріалом (зміст цього поняття Законом не розкривається);

б) її вартість становить не менш як 20 відсотків загаль­ ної вартості готової продукції;

в) обов'язковим є попереднє здійснення поставки вико­ навцю давальницької сировини стосовно повернення виго­ товленої з неї готової продукції замовнику.

У разі потреби за запитом митних органів або органів державної податкової служби визначення операцій як та­ких, що належать до операцій з давальницькою сировиною, здійснюється Міністерством економіки України або упов­новаженими ним органами на підставі акта експертизи, виданого Торгово-промисловою палатою України або регі­ональними ТПП. Положення про порядок надання вис­новків щодо визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоеко­номічних відносинах затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 26 листопада 2003 р. № 340.

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 16 З

Давальницькою сировиною можуть виступати сирови­на, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Давальницька сировина має цільове призначення - для використання у виробленні готової продукції. Право влас­ності на давальницьку сировину на кожному етапі її пере­робки, а також на вироблену з неї готову продукцію нале­жить замовнику.

Готова продукція - це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Не виз­нається готовою продукцією та її частина, що використо­вується для проведення розрахунків між сторонами за її переробку.

Готовою продукцією є лише продукція, вказана як така у контракті, а не будь-яка, вироблена з певної давальниць­кої сировини. Вищий господарський суд України вказав, що встановлення факту ввезення на митну територію України іншої, ніж обумовлено контрактом готової продукції, є умо­вою стягнення з підприємства санкцій, передбачених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про операції з давальницькою сиро­виною у зовнішньоекономічних відносинах», незалежно від будь-яких інших обставин, в тому числі наявності чи від­сутності вини підприємства у ввезенні іншої продукції, ніж передбачено контрактом (п. 6 листа від 29 січня 1999 р. № 8-01/46 «Про деякі питання практики застосування ок­ремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів »).

У разі потреби Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як го­това продукція.

Операції з давальницькою сировиною здійснюються за чотирма типовими схемами:

1. ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції (ст. 2 Закону);

2. ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та реалізація виробленої з неї готової продукції на митній території України (ст. З Закону);

п *

164

Розділ V

3. закупівля іноземним замовником давальницької си­ровини на митній території України та реалізація там само або вивезення виробленої з неї готової продукції (ст. 4 За­кону);

4. вивезення давальницької сировини українського за­мовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції (ст. 5 Закону).

Порядок ввезення на митну територію України даваль­ницької сировини іноземного замовника та вивезення ви­робленої з неї готової продукції. Відповідно до ст. 230 МК ввезення та переробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюється з дозволу митно­го органу.

Згідно з Порядком застосування митних режимів пере­робки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Держав­ної митної служби України від 13 вересня 2003 р. № 609, дозвіл на розміщення товарів в режим переробки надається підприємству митним органом за місцем державної реєст­рації підприємства на підставі його письмової заяви. При наданні підприємству дозволу на переробку товарів митний орган установлює строк переробки товарів виходячи з три­валості процесу переробки товарів і розпорядження продук­цією їх переробки. За загальним правилом, строк перероб­ки не може перевищувати 90 календарних днів.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну тери­торію України іноземним замовником, обкладається:

• ввізним митом за ставками Митного тарифу України,

• податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства (ПДВ, акцизним збором).

Однак сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шля­хом видачі органу державної податкової служби за місце­знаходженням виконавця простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення опе­рації з давальницькою сировиною, але не більш як 90 ка­лендарних днів з моменту оформлення ввізної ВМД.

У разі непогашення векселедавцем (українським вико­навцем) у визначений строк такого векселя векселедержа-

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 165

тель (орган державної податкової служби) може опротес­тувати його в неплатежі згідно з законодавством і протя­гом одного робочого дня з моменту опротестування зверну­тися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату. Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, пере­казати йому зазначену у векселі суму.

Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо сплати ввізного мита, податків та зборів (крім мит­них зборів) підприємствами по окремих товарних позиці­ях шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця простого векселя із стро­ком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календар­них днів з моменту оформлення ВМД.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати інші строки виконання окремих видів операцій з давальницькою сировиною. Так, подовжені строки встановлені постановами Кабінету Міністрів Украї­ни від 12 квітня 2000 р. № 629 «Про термін виконання опе­рацій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення верстатів токарних метало­різальних», від 28 квітня 2000 р. № 721 «Про встановлення термінів виконання операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах у разі виготовлення труб» таін.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, пе­редбаченому контрактом, за межі митної території України у встановлений період, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Вексель погашається також у разі часткового вивезен­ня готової продукції за межі митної території України, пе­редбаченого умовами контракту, якщо український вико­навець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезен­ня в Україну частини сировини, з якої вироблено не виве­зену з України готову продукцію.

166

Розділ V

Якщо ввозяться ті види давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органу державної податко­вої служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов'я­зання щодо вивезення готової продукції у встановлений період. У разі вивезення готової продукції в обумовленому письмовим зобов'язанням обсязі у встановлений період письмове зобов'язання погашається.

Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашен­ня письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємниць­кої діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відван­таження готової продукції іноземному замовнику.

Видача, облік, відстрочення та оплата (погашення) век­селя в зазначених випадках регулюється Порядком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (пись­мового зобов'язання), що видається суб'єктом підприєм­ницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердже­ним наказом ДПА України від 25 лютого 2002 р. № 83.

Готова продукція, що вироблена з давальницької сиро­вини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог законодавства, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (ек­спортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.

За частину давальницької сировини або готової про­дукції, отриманої як плата за виконану роботу, українсь­кий виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при ввезенні товарів (робіт, послуг).

Ввезення окремих видів давальницької сировини на мит­ну територію України або здійснення операцій, пов'язаних з її переробкою на території України, може тимчасово обме­жуватися або заборонятися Кабінетом Міністрів України, якщо такі дії можуть завдати шкоди економіці країни. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р.

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 167

№ 474 (втратила чинність з ЗО листопада 2004 р.) було за­боронено ввезення на митну територію України за опера­ціями з давальницькою сировиною цукру та цукрових си­ропів.

Порядок реалізації на митній території України гото­вої продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником. Готова продукція, що ви­роблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, може реалізуватися на митній території Ук­раїни лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво.

Для цього представництво:

1. оформляє ввізну ВМД на готову продукцію (без фак­тичного її ввезення на митну територію України);

2. сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передба­чені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Митного тарифу України. Нафтопродукти, вироблені з давальниць­кої нафти, звільняються від обкладення ввізним митом.

У цьому разі для погашення векселя (письмового зобо­в'язання) український виконавець повинен подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням такі документи:

• копію ввізної ВМД на готову продукцію (без фактич­ного ввезення її в Україну);

• копію контракту, укладеного іноземним замовником з покупцем готової продукції;

• акт приймання-передачі готової продукції постійним представництвом іноземного замовника;

• довідку про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, видану митним органом за місцезнаходженням по­стійного представництва.

Постійне представництво іноземного замовника зобов'я­зане передати зазначені документи українському виконав­цеві протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції.

Розрахунки між українським покупцем готової про­дукції та постійним представництвом іноземного замовни­ка провадяться у національній валюті України через рахун-

168

Розділ V

ки постійного представництва в установах банків України в порядку, що встановлюється НБУ.

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежува­ти або забороняти реалізацію на митній території України окремих видів готової продукції, виробленої з давальниць­кої сировини іноземного замовника, якщо це може завда­ти шкоди економіці країни.

Порядок закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції. Даваль­ницька сировина може закуповуватися іноземним замовни­ком на митній території України у суб'єкта підприємниць­кої діяльності України лише за іноземну валюту.

Іноземний замовник має право реалізувати на митній території України готову продукцію, що вироблена з да­вальницької сировини, закупленої на митній території України, лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво, яке сплачує податки і збори, передбачені законом при продажу товарів на митній території Украї­ни. Розрахунки між українським покупцем готової про­дукції та постійним представництвом іноземного замовни­ка провадяться у національній валюті України через рахун­ки постійного представництва в установах банків України.

За порушення зазначеного порядку розрахунків до пе­реробника, що відвантажив готову продукцію безпосередньо покупцю-нерезиденту на території України без проходжен­ня розрахунків через постійне представництво іноземного замовника, застосовується штраф у розмірах, встановлених податковими законами України для відповідних податків, зборів (обов'язкових платежів), а посадові особи, які допус­тили такі порушення, притягаються до відповідальності за умисне ухилення від оподаткування відповідно до закону.

Для митного оформлення готової продукції, що вироб­лена з використанням давальницької сировини, закупле­ної за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної те­риторії України, український виконавець повинен подати митному органу:

- копію контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні;

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... іб9

- довідку установи банку України про надходження іно­земної валюти на рахунок українського постачальника си­ровини.

Готова продукція, яка вироблена з давальницької сиро­вини, закупленої іноземним замовником на митній тери­торії України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України не обкладається вивізним (екс­портним) митом, іншими податками та зборами (крім мит­них зборів), що справляються відповідно до законів Украї­ни, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню.

Кабінет Міністрів України має право тимчасово обме­жувати або забороняти закупівлю іноземними замовника­ми окремих видів давальницької сировини чи реалізацію на митній території України готової продукції, виготовле­ної з давальницької сировини, якщо це може завдати шко­ди економіці країни.

Порядок вивезення давальницької сировини українсь­кого замовника за межі митної території України та по­вернення в Україну готової продукції. Підстави вивезення з митної території України давальницької сировини різняться залежно від того, чи обкладається вона вивізним митом, податками і зборами:

а) давальницька сировина, що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами, вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником митному органові письмового зобов'язаннящодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України, крім тієї готової про­дукції, що виготовлена з давальницької сировини та має за­борону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД.

Виходячи з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати більші строки здійснення опе­рацій з окремими видами давальницької сировини.

Контрактна вартість готової продукції, що підлягає вве­зенню на митну територію України, має бути не менше суми

170

Розділ V

митної вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що сплачені (підлягають сплаті) за переробку (об­робку, збагачення чи використання) цієї сировини.

У разі ввезення готової продукції або повернення в Ук­раїну коштів від реалізації готової продукції за межами України в повному обсязі у встановлений Законом період, письмове зобов'язання погашається;

б) якщо давальницька сировина, що вивозиться за межі митної території України українським замовником, підля­гає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, їх сплата (крім митних зборів) провадиться україн­ським замовником шляхом видачі простого авальованого векселя з відстроченням платежу на період здійснення опе­рації з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної ВМД.

У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначе­ний цим Законом строк або в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції, український замовник зо­бов'язаний оплатити вексель. У разі ввезення на митну те­риторію України у строк, обумовлений законом, готової продукції не в повному обсязі вексель погашається частко­во - відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, по­датки та збори справляються на момент митного оформлен­ня давальницької сировини, яка вивозиться за межі тери­торії України.

Органи державної податкової служби за місцезнахо­дженням замовника можуть давати дозвіл на відстрочен­ня оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємництва, які здійснюють опе­рації з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту.

Готова продукція (кошти) повинна бути ввезена в обу­мовленому зовнішньоекономічним контрактом обсязі у

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 171

період, зазначений в Законі. Ця продукція обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нета­рифного регулювання відповідно до законодавства.

Важливе значення для впорядкування взаємовідносин між замовником і виконавцем як сторонами контракту на переробку давальницької сировини має встановлення по­рядку розрахунків між ними.

Згідно з ст. 6 Закону розрахунки за переробку, оброб­ку, збагачення чи використання давальницької сировини можуть проводитися:

• в грошовій формі;

• в натуральній формі - частиною давальницької сиро­вини або частиною готової продукції, крім тієї, що заборо­нена до експорту;

• в змішаній (комбінованій) формі - з використанням усіх цих форм.

У разі вивезення українським виконавцем частини да­вальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплата виконаної роботи, чи продукції, виробленої із заз­наченої сировини, справляються податки і збори (обов'яз­кові платежі) у встановленому законом порядку.

У разі коли розрахунки за переробку, обробку, збага­чення чи використання давальницької сировини прова­дяться в іноземній валюті, вона підлягає зарахуванню на рахунок українського виконавця в уповноваженому банку України у 90-денний строк починаючи з моменту митного оформлення готової продукції або погашення векселя (письмового зобов'язання) залежно від того, яка з цих опе­рацій була проведена раніше.

Порушення вимог Закону « Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах » тягне за со­бою відповідальність українського суб'єкта ЗЕД. Так, за по­рушення українським виконавцем (замовником) строків:

а) вивезення за межі митної території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини інозем­ ного замовника (ч. 2, 3, 8 ст. 2 Закону);

б) повернення в Україну готової продукції, виготовле­ ної з давальницької сировини українського замовника за

172

Розділ V

межами митної території України, або коштів, отриманих від реалізації такої готової продукції за кордоном (ч.І, 2, 5, 7 ст. 5 Закону);

в) зарахування іноземної валюти на рахунок українсь­кого виконавця в банку України у разі коли розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання даваль­ницької сировини провадяться в іноземній валюті (ч. З ст. 6 Закону),

стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповер-неної готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним кур­сом НБУ, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті Украї­ни. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищу­вати суми заборгованості (ч. 2 ст. 9 Закону).

Оскільки порушення строків, вказаних у пунктах б) та в), може мати місце з вини іноземного контрагента, закон передбачає, що зазначені строки зупиняються та пеня за їх порушення не стягується у разі прийняття судом або гос­подарським судом, міжнародним комерційним арбітраж­ним судом чи Морською арбітражною комісією при Торго­во-промисловій палаті України позовної заяви українсько­го виконавця (замовника) щодо стягнення з іноземного замовника (виконавця) заборгованості за контрактом (ч. З ст. 9 Закону).

У разі прийняття судом або господарським судом рішення:

- про відмову в позові повністю чи частково, або при­пинення (закриття) провадження у справі, чи залишення позову без розгляду, - строки, передбачені законом, понов­люються і пеня за їх порушення нараховується за кожний день прострочення, виключаючи період, на який ці строки було зупинено;

- про задоволення позову - пеня не сплачується з дати прийняття позову до дати розгляду судом або господарсь­ким судом.

Дотримання законодавчих вимог щодо порядку здій­снення операцій з давальницькою сировиною може уне­можливити настання форс-мажорних обставин. У разі втра-

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних- 173

ти чи повного зіпсуття давальницької сировини або гото­вої продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палата­ми, вексель (письмове зобов'язання), який видається ук­раїнським виконавцем при ввезенні в Україну давальниць­кої сировини іноземного замовника, погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справля­ються (ч. 17 ст. 2,ч. 6 ст. З Закону). Втрата чи повне зіпсут­тя давальницької сировини або готової продукції українсь­кого замовника за кордоном внаслідок форс-мажорних об­ставин є підставою не лише для погашення відповідного векселя (письмового зобов'язання), а й для незастосуван-ня штрафних санкцій за неповернення в Україну готової продукції або коштів від її реалізації за кордоном (ч. 17 ст. 5 Закону).

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке договір міжнародної купівлі-продажу то­варів?

2. У якому порядку застосовується Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.?

3. Як укладаються договори міжнародної купівлі-про­дажу товарів?

4. У чому полягають зобов'язання сторін за договором міжнародної купівлі-продажу товарів?

5. Які вимоги висуваються законодавством України до зовнішньоекономічних договорів підряду?

6. У чому полягають правові особливості договорів міжнародного перевезення?

7. Учасницею яких транспортних конвенцій є Україна?

8. Назвіть характерні риси консигнаційних операцій.

9. Дайте характеристику правового режиму митного ліцензійного складу.

10. Визначте поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в ЗЕД.

11. Які строки проведення товарообмінних (бартер­них) операцій встановлені законодавством?

174

Розділ V

12. Яка відповідальність передбачена за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) опе­рацій?

13. Що таке операція з давальницькою сировиною в ЗЕД?

14. У якому порядку ввозиться на митну територію України давальницька сировина іноземного замовника?

15. У якому порядку реалізується на митній території України готова продукція, вироблена з давальницької си­ровини?

16. Чи можлива закупівля давальницької сировини іно­земним замовником на митній території України?

17. Охарактеризуйте порядок вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної тери­торії України.

18. Яка відповідальність настає за порушення строків здійснення операцій з давальницькою сировиною?

Розділ VI

ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ