§ 5. Правове регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в зовнішньоекономічній діяльності

Поширеним видом зовнішньоекономічних операцій є товарообмінні (бартерні) операції, які здійснюються відпо­відно до Закону України від 23 грудня 1998 р. «Про регу­лювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зов­нішньоекономічної діяльності».

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) по­ставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом ЗЕД України та іноземним суб'єктом господарської діяль-

¹ Листи Державної митної служби України від 8 червня 1999 р. № 14/1-1702-ЕП «Стосовно порядку визначення митної вартості товарів, що надходять на митні ліцензійні склади на умовах кон­сигнації», від 21 грудня 2002 р. № 11/2-10-12802 «Щодо митного оформлення товарів за договорами консигнації».

156

Розділ V

ності, що передбачає збалансований за вартістю обмін то­варами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготів­ковій формі (ст. 1 Закону).

Це визначення дає уявлення про ознаки товарообмін­них (бартерних) операцій:

1. це експортно-імпортні операції, що означає поши­рення на них загального правового режиму експорту та імпорту, зокрема режиму тарифного та нетарифного ре­гулювання;

2. ці операції опосередковуються бартерними договора­ми (різновид договору міни) або договорами зі змішаною формою оплати, що передбачають розрахунок частково грошовими коштами, частково - товарами, роботами, по­слугами (власне бартером виступатиме частина операції, не опосередкована рухом грошових коштів);

3. в основу цих операцій покладений принцип еквіва­лентності обміну - експортна та імпортна частини таких операцій мають бути рівними за вартістю.

З метою забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій Закон встановлює прави­ла грошової оцінки товарів за бартерними договорами. Так, у бартерному договорі обов'язково зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються, та за­гальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до пер­шої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою правління НБУ від 4 трав­ня 1998р. №34;

4) товарообмінні (бартерні) операції передбачають саме невикористання грошової форми розрахунку, а не відстроч­ ку платежу. З огляду на це не можна визнавати бартерни­ ми операції, в яких розрахунок за поставлені товари (ви­ конані роботи, надані послуги) здійснюється шляхом ви­ дачі векселя. Вексель поєднує в собі ознаки платіжного документа та цінного паперу і посвідчує безумовне грошо­ ве зобов'язання сплатити суму грошей власнику векселя

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 157

після настання вказаного у векселі строку, тобто передба­чає проведення розрахунків у грошовій формі¹.

Хоча товарообмінні (бартерні) операції можуть бути вель­ми вигідні їх сторонам, масштабне здійснення таких опе­рацій скорочує надходження валютних коштів в економіку країни, а відтак є небажаним з точки зору публічних інте­ресів. Цим обумовлені законодавчі обмеження здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД, а саме:

1. заборона проведення товарообмінних (бартерних) операцій з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постано­вою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бар­терних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяль­ності» затверджено переліки товарів (робіт, послуг), з ви­користанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності заборо­няється (додаток № 1 - перелік товарів, експорт яких за бартером заборонено, як-от: насіння соняшникове, олія соняшникова, окремі види алкогольних напоїв, сигарети тощо, додаток № 2 - перелік товарів, імпорт яких за барте­ром заборонено: окремі види ювелірної сировини та ювелір­них виробів);

2. обмеження строків проведення товарообмінних (бар­терних) операцій (тобто строків, у які має бути здійснена «балансуюча» частина операції) та встановлення відпові­дальності за перевищення таких строків.

Законом встановлено декілька граничних строків здійснення товарообмінних (бартерних) операцій:

а) загальний строк - 90 календарних днів. За загальним правилом, товари, що імпортуються за бартерним догово­ром, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 ка­лендарних днів з дати митного оформлення (дати оформ­лення ВМД на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним до-

¹ Лист Міністерства юстиції України від 15 жовтня 1998 р. № 13-35-1308 «Щодо визнання операцій бартерними».

158

Розділ V

говором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення ВМД на імпорт), а в разі імпорту за бартер­ним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншо­го документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг;

б) скорочений строк - 60 календарних днів - у разі екс­ порту за бартерним договором високо ліквідних товарів. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабіне­ том Міністрів України (додаток № 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) опе­ рацій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»; до висо­ коліквідних товарів належать велика рогата худоба жива, вівці та кози живі, яловичина морожена, пшениця, жито, ячмінь, борошно та ін.);

в) подовжений строк - 150 календарних днів - у разі імпорту за бартерними договорами каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку гото­ вих (за кодами, визначеними ч. 2 ст. 2 Закону) з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно- Східної Азії, Центральної та Південної Африки.

Перевищення встановлених законом строків імпорту товарів (робіт, послуг) за бартерними договорами допус­кається, якщо:

а) йдеться про бартерні договори, що передбачають ви­ робничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівни­ цтво, поставку складних технічних виробів, товарів спе­ ціального призначення. Порядок віднесення бартерних до­ говорів до зазначених видів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартер­ них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»;

б) суб'єкт ЗЕД України, який є стороною відповідного бартерного договору, отримав разовий індивідуальний дозвіл Міністерства економіки України на перевищення строків імпорту. Порядок видачі таких дозволів затвер­ джений постановою Кабінету Міністрів України від 13 сер­ пня 1999 р. № 1489.

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... 159

Встановлені Законом «Про регулювання товарообмін­них (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності» строки не поновлюються і не перериваються у разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору (тобто такі, що передбачають розрахунок грошовими кош­тами). Виняток становить продовження строку грошової оплати високоліквідних товарів до 90 днів.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контр­агент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта ЗЕД України - сторони дого­вору, для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором суб'єкт ЗЕД повинен подати до митного органу:

• довідку уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодав­ством України строки на суму, еквівалентну вартості то­варів (робіт, послуг), зазначених у договорі;

• копії додаткових угод, які зумовлюють зміну харак­теру договору¹.

¹ Як вказала Головна державна податкова інспекція України у листі від 25 березня 1996 р. «Про бартерні операції», незастосування відповід­них штрафних санкцій у разі надходження від інопартнера грошових коштів за відвантажений на експорт товар за бартерним контрактом можливо лише за умови зміни умов контракту з бартерного на експорт­ний та надходження виручки у встановлені законодавством терміни.

Якщо в рахунок здійсненого резидентом України експорту по бартерному договору з нерезидентом частково надходить товар, пе­редбачений імпортною частиною договору, а частково - іноземна валюта, то це повинно бути врегульовано додатковою угодою до ра­ніше укладеного бартерного договору шляхом зміни його умов з бар­терного на експортний на відповідну частку.

У такому разі подальші відносини між резидентом України та його інопартнером, а також їх законодавче регулювання (включаю­чи питання застосування відповідних штрафних санкцій) здійсню­ються виходячи з наявності двох договорів - бартерного та експорт­ного (на відповідні частки), при цьому граничний строк одержання валютної виручки (90 днів з дати оформлення вивізної ВМД за бар­терним договором) не поновлюється і не переривається.

160

Розділ V

У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобо­в'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом в гро­шовій формі на зобов'язання по постачанню товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

Порушення суб'єктом ЗЕД України передбачених зако­ном строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищу­вати розміру заборгованості.

Строки імпорту за бартерними договорами зупиняють­ся, і пеня за їх порушення не стягується:

1. якщо заборгованість за бартерним договором виник­ла через обставини непереборної сили або форс-мажору -протягом дії цих обставин;

2. у разі прийняття судом (арбітражем), у тому числі в іншій країні, позовної заяви українського суб'єкта ЗЕД до іноземного контрагента про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, - на час розгляду спору.

У разі прийняття судом (арбітражем) рішення:

- про відмову в позові повністю або частково, чи при­ пинення (закриття) провадження у справі, або залишення позову без розгляду, - строки поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій у позові було відмовлено;

- про задоволення позову - пеня за порушення строків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Суб'єкти ЗЕД України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надан­ня послуг, повідомити митні органи (якщо балансуючу час-

Правове регулювання окремих видів зовнішньоекономічних... Ібі

тину бартерної операції становлять товари) або органи дер­жавної податкової служби (якщо балансуючу частину бар­терної операції становлять роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нара­хування пені у розмірі одного відсотка вартості експорто­ваних товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочен­ня. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищу­вати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Митні органи здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інфор­мують органи державної податкової служби про порушен­ня строків надходження товарів.

Органи державної податкової служби здійснюють конт­роль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартер­ним договором та інформують митні органи про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчас­ним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані.

Органи державної податкової служби мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у без-спірному порядку з суб'єктів ЗЕД України пеню, передба­чену законом.