§ 6. Заходи щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з дотри­манням її суб'єктами вимог законодавства про захист еко­номічної конкуренції.

Сфера державної монополії в ЗЕД визначена ст. 20 За­кону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Так, виключно уповноваженими Україною як державою суб'єк­тами ЗЕД може здійснюватись:

• експорт та імпорт озброєнь, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх ви­робництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (вклю­чаючи матеріали у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядер­них матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізу­ючого випромінювання, а також інших видів продукції, тех­нологій і послуг, які в даний час використовуються при ство­ренні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, яка визначається законами України;

• експорт та імпорт золота та срібла;

• експорт та імпорт наркотичних і психотропних за­собів;

• експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України.

Призначення уповноважених суб'єктів ЗЕД, які мо­жуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулю-

вання відповідних експортно-імпортних операцій нале­жать до компетенції Кабінету Міністрів України, який має погоджувати свої рішення з відповідними комітетами Вер­ховної Ради України (таким суб'єктом є, зокрема, Держав­на компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекс-порт»).

Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів товарів, не зазначених у ст. 20 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», не дозволяється і може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають пра­ва здійснювати функції, що прямо чи побічно перешко­джають іншим суб'єктам ЗЕД вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в цьому Законі.

§ 7. Державні закупівлі в сфері зовнішньоекономічної діяльності

У більшості країн держава в особі уповноважених нею органів є одним з найбільших покупців товарів (робіт, по­слуг) в економіці. Водночас існує значна ймовірність на­дання переваг вітчизняним постачальникам порівняно з їх іноземними конкурентами під час здійснення державних закупівель. Відтак дисципліна державних закупівель є предметом уваги COT.

У рамках COT діє окрема Угода з державних закупівель, яка, однак, підписана лише окремими державами-учасни-цями. її метою є максимальне відкриття сфери державних закупівель для міжнародної конкуренції. Зазначена Уго­да спрямована на забезпечення:

а) прозорості (транспарентності) законодавства, проце­ дур та практики щодо державних закупівель;

б) недискримінації іноземних учасників процедур заку­ півель.

Переговори щодо забезпечення прозорості процедур державних закупівель за участю усіх держав-членів COT з метою досягнення загального консенсусу тривають нині.

80

Розділ III

В Україні питання державних закупівель регулює За­кон України від 22 лютого 2000 р. «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Згідно зі ст. 5 зазначе­ного Закону вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах відповідно до по­ложень цього Закону, за винятком випадків, коли застосо­вуються положення ст. 6 цього Закону. Стаття 6 Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кош­ти» передбачає застосування преференційної поправки як способу надання замовником переваги вітчизняному вироб­нику при визначенні переможця процедур закупівель шля­хом застосування відсоткової межі до ціни його тендерної пропозиції у порівнянні з найбільш вигідною серед пода­них у розмірах, встановлених цим Законом. Так, замовник надає перевагу тендерній пропозиції, поданій вітчизняним виробником, шляхом застосування преференційної поправ­ки до її ціни, за умови, що очікувана вартість предмета за­купівлі не перевищує суми, еквівалентної:

для товарів - 200 тис. євро;

для послуг - 300 тис. євро;

для робіт - 4 млн євро.

Розмір преференційної поправки повинен становити 10 відсотків ціни тендерної пропозиції.

У разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має пра­во вимагати від іноземного учасника, який бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з ви­користанням вітчизняних сировини, матеріалів та робочої сили.

У разі, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарсь­ка продукція вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники.

Зазначені норми не суперечать підходам СОТ, оскільки головний акцент у вимогах до регулювання державних за­купівель наразі здійснюється на транспарентності закупі­вельних процедур, а не на наявності преференцій для вітчизняних постачальників, оскільки такі преференції не приховуються.

81

Методи державного регулювання зовнішньоекономічної... Запитання і завдання для самоконтролю

1. Чим відрізняються економічні та адміністративні методи державного регулювання ЗЕД?

2. У чому полягає сутність тарифного та нетарифно­го регулювання ЗЕД? Якими є основні правила застосуван­ня тарифних та нетарифних методів?

3. Що таке мито? Які види мита застосовуються в Ук­раїні?

4. Що таке Митний тариф України?

5. Розкрийте поняття та метод визначення митної вартості товару.

6. З якою метою і за якими критеріями визначається країна походження товару?

7. Що таке вантажна митна декларація?

8. За яких умов та у якому порядку застосовується ліцензування зовнішньоекономічних операцій?

9. Чим відрізняються автоматичне та неавтоматич­не ліцензування?

10. Назвіть випадки заборони експорту/імпорту пев­них товарів.

11. Розкрийте принципи застосування технічних, са­нітарних, фітосанітарних тощо стандартів та вимог у зовнішній торгівлі.

12. Що становить сферу державної монополії в ЗЕД?

13. Яким чином забезпечується недискримінація іно­земних суб'єктів господарювання у процедурах державних закупівель?

Розділ IV

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ДОГОВІР